< איוב 8 >
І заговорив шух'я́нин Білда́д та й сказав:
עד אן תמלל אלה ורוח כביר אמרי פיך׃ | 2 |
„Аж доки ти бу́деш таке тереве́нити? І доки слова́ твоїх уст будуть вітром бурхли́вим?
האל יעות משפט ואם שדי יעות צדק׃ | 3 |
Чи Бог скри́влює суд, і хіба Всемогу́тній викри́влює правду?
אם בניך חטאו לו וישלחם ביד פשעם׃ | 4 |
Якщо твої діти згріши́ли Йому, то Він їх віддав в руку їх беззако́ння!
אם אתה תשחר אל אל ואל שדי תתחנן׃ | 5 |
Якщо ти зверта́тися будеш до Бога, і бу́деш блага́ти Всемогу́тнього,
אם זך וישר אתה כי עתה יעיר עליך ושלם נות צדקך׃ | 6 |
якщо чистий ти та безневи́нний, — то тепер Він тобі Свою милість пробу́дить, і напо́внить оселю твою справедли́вістю,
והיה ראשיתך מצער ואחריתך ישגה מאד׃ | 7 |
і хоч твій поча́ток нужде́нний, але́ твій кінець буде ве́льми великий!
כי שאל נא לדר רישון וכונן לחקר אבותם׃ | 8 |
Поспитай в покоління давні́шого, і міцно збагни́ батьків їхніх, —
כי תמול אנחנו ולא נדע כי צל ימינו עלי ארץ׃ | 9 |
бо ми ж учора́шні, й нічо́го не знаєм, бо тінь — наші дні на землі, —
הלא הם יורוך יאמרו לך ומלבם יוצאו מלים׃ | 10 |
отож вони на́вчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойо́го слова́ подаду́ть:
היגאה גמא בלא בצה ישגה אחו בלי מים׃ | 11 |
Чи папі́рус росте без болота? Чи росте очере́т без води?
עדנו באבו לא יקטף ולפני כל חציר ייבש׃ | 12 |
Він іще в доспіва́нні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіля́ку траву:
כן ארחות כל שכחי אל ותקות חנף תאבד׃ | 13 |
отакі то доро́ги всіх тих, хто забува́є про Бога! І згине надія безбожного,
אשר יקוט כסלו ובית עכביש מבטחו׃ | 14 |
бо його споді́вання — як те павути́ння, і як дім павукі́в — його певність
ישען על ביתו ולא יעמד יחזיק בו ולא יקום׃ | 15 |
На свій дім опира́ється, та не встоїть, тримається міцно за ньо́го, — й не вде́ржиться він.
רטב הוא לפני שמש ועל גנתו ינקתו תצא׃ | 16 |
Він зеленіє на сонці, й галу́зки його випина́ються понад садка́ його, —
על גל שרשיו יסבכו בית אבנים יחזה׃ | 17 |
на купі каміння сплело́ся коріння його, воно між камі́ння вросло́:
אם יבלענו ממקומו וכחש בו לא ראיתיך׃ | 18 |
Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його́: тебе я не бачило!
הן הוא משוש דרכו ומעפר אחר יצמחו׃ | 19 |
Така радість дороги його, а з по́роху інші ростуть.
הן אל לא ימאס תם ולא יחזיק ביד מרעים׃ | 20 |
Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за ру́ку злочи́нців,
עד ימלה שחוק פיך ושפתיך תרועה׃ | 21 |
аж напо́внить уста́ твої сміхом, а губи твої — криком радости...
שנאיך ילבשו בשת ואהל רשעים איננו׃ | 22 |
Твої ненави́сники в сором зодя́гнуться, і намету безбожних не буде!“