< איוב 23 >
А Йов відповів та й сказав:
גם היום מרי שחי ידי כבדה על אנחתי׃ | 2 |
„Моя мова й сьогодні гірка́, — тяжче стражда́ння моє за стогна́ння мої.
מי יתן ידעתי ואמצאהו אבוא עד תכונתו׃ | 3 |
О, якби то я знав, де Його я знайду́, то прийшов би до місця Його пробува́ння!
אערכה לפניו משפט ופי אמלא תוכחות׃ | 4 |
Я б перед обличчям Його свою справу поклав, а уста свої я напо́внив би до́водами, —
אדעה מלים יענני ואבינה מה יאמר לי׃ | 5 |
розізнав би слова́, що́ мені відповість, і я зрозумів би, що́ скаже мені.
הברב כח יריב עמדי לא אך הוא ישם בי׃ | 6 |
Чи зо мною на прю Він з великою силою стане? О ні, — тільки б увагу звернув Він на мене!
שם ישר נוכח עמו ואפלטה לנצח משפטי׃ | 7 |
Справедливий судився б там з Ним, я ж наза́вжди б звільни́всь від свойого Судді.
הן קדם אהלך ואיננו ואחור ולא אבין לו׃ | 8 |
Та піду́ я на схід — і немає Його, а на за́хід удамся — Його не побачу,
שמאול בעשתו ולא אחז יעטף ימין ולא אראה׃ | 9 |
на півно́чі шукаю Його — й не вхоплю́, збо́чу на пі́вдень — і не добача́ю.
כי ידע דרך עמדי בחנני כזהב אצא׃ | 10 |
А Він знає дорогу, яка при мені, — хай би ви́пробував Він мене, — мов те золото, вийду!
באשרו אחזה רגלי דרכו שמרתי ולא אט׃ | 11 |
Трималась нога моя коло стопи́ Його, доро́ги Його я держа́вся й не збо́чив.
מצות שפתיו ולא אמיש מחקי צפנתי אמרי פיו׃ | 12 |
Я не відступався від за́повідей Його губ, над уста́ву свою я ховав слова уст Його.
והוא באחד ומי ישיבנו ונפשו אותה ויעש׃ | 13 |
Але Він при одно́му, — й хто заве́рне Його? Як чого зажадає душа Його, — те Він учинить:
כי ישלים חקי וכהנה רבות עמו׃ | 14 |
бо Він ви́конає, що́ про мене призна́чив, і в Нього багато такого, як це!
על כן מפניו אבהל אתבונן ואפחד ממנו׃ | 15 |
Тому перед обличчям Його я тремчу́, розважаю — й жахаюсь Його.
ואל הרך לבי ושדי הבהילני׃ | 16 |
А Бог пом'якши́в моє серце, і Всемогутній мене настраши́в,
כי לא נצמתי מפני חשך ומפני כסה אפל׃ | 17 |
бо не знищений я від темно́ти, ані від обличчя свого, що темність закрила його!