איוב 13
| הן כל ראתה עיני שמעה אזני ותבן לה׃ | 1 |
Ось усе оце бачило око моє, чуло ухо моє, — та й усе заува́жило.
| כדעתכם ידעתי גם אני לא נפל אנכי מכם׃ | 2 |
Як знаєте ви — знаю й я, я не нижчий від вас,
| אולם אני אל שדי אדבר והוכח אל אל אחפץ׃ | 3 |
і я говори́тиму до Всемогутнього, і переко́нувати хочу Бога!
| ואולם אתם טפלי שקר רפאי אלל כלכם׃ | 4 |
Та неправду кує́те тут ви, лікарі́ непутя́щі ви всі!
| מי יתן החרש תחרישון ותהי לכם לחכמה׃ | 5 |
О, коли б ви наспра́вді мовчали, то вам це за мудрість було́ б!
| שמעו נא תוכחתי ורבות שפתי הקשיבו׃ | 6 |
Послухайте но переко́нань моїх: і ви́слухайте запере́чення уст моїх.
| הלאל תדברו עולה ולו תדברו רמיה׃ | 7 |
Чи будете ви говорити неправду про Бога, чи будете ви говорити ома́ну про Нього?
| הפניו תשאון אם לאל תריבון׃ | 8 |
Чи будете ви уважати на Нього? Чи за Бога на прю постаєте?
| הטוב כי יחקר אתכם אם כהתל באנוש תהתלו בו׃ | 9 |
Чи добре, що вас Він дослі́дить? Чи як з люди́ни сміються, так будете ви насміха́тися з Нього?
| הוכח יוכיח אתכם אם בסתר פנים תשאון׃ | 10 |
Насправді Він вас покарає, якщо бу́дете ви потура́ти таємно особі!
| הלא שאתו תבעת אתכם ופחדו יפל עליכם׃ | 11 |
Чи ж ве́лич Його не настра́шує вас, і не напада́є на вас Його страх?
| זכרניכם משלי אפר לגבי חמר גביכם׃ | 12 |
Ваші нага́дування — це прислі́в'я із по́пелу, ваші ба́шти — це гли́няні башти!
| החרישו ממני ואדברה אני ויעבר עלי מה׃ | 13 |
Мовчіть передо мною, — а я говори́тиму, і нехай щобудь при́йде на ме́не!
| על מה אשא בשרי בשני ונפשי אשים בכפי׃ | 14 |
Нащо де́ртиму я своє тіло зубами своїми, а душу свою покладу́ в свою ру́ку?
| הן יקטלני לא איחל אך דרכי אל פניו אוכיח׃ | 15 |
Ось Він мене вб'є, і я надії не матиму, — але перед обли́ччям Його про доро́ги свої спереча́тися буду!
| גם הוא לי לישועה כי לא לפניו חנף יבוא׃ | 16 |
І це мені буде спасі́нням, бо перед обличчя Його не піді́йде безбожний.
| שמעו שמוע מלתי ואחותי באזניכם׃ | 17 |
Направду послухайте сло́ва мого́, а моє це осві́дчення — в ваших ушах нехай бу́де.
| הנה נא ערכתי משפט ידעתי כי אני אצדק׃ | 18 |
Ось я суд споряди́в, — бо я справедливий, те знаю!
| מי הוא יריב עמדי כי עתה אחריש ואגוע׃ | 19 |
Хто той, що буде зо мною прова́дити прю? Бо тепер я замовк би й помер би.
| אך שתים אל תעש עמדי אז מפניך לא אסתר׃ | 20 |
Тільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого́ я не буду ховатись:
| כפך מעלי הרחק ואמתך אל תבעתני׃ | 21 |
віддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жаха́є!
| וקרא ואנכי אענה או אדבר והשיבני׃ | 22 |
Тоді клич, а я відповіда́тиму, або я говори́тиму, Ти ж мені відповідь дай!
| כמה לי עונות וחטאות פשעי וחטאתי הדיעני׃ | 23 |
Скільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій пере́ступ та гріх мій!
| למה פניך תסתיר ותחשבני לאויב לך׃ | 24 |
Чому Ти ховаєш обличчя Своє і вважаєш мене Собі во́рогом?
| העלה נדף תערוץ ואת קש יבש תרדף׃ | 25 |
Чи Ти будеш страха́ти заві́яний вітром листо́к? Чи Ти соломи́ну суху будеш гнати?
| כי תכתב עלי מררות ותורישני עונות נעורי׃ | 26 |
Бо Ти пишеш на мене гірко́ти й провини мого молоде́чого віку даєш на спа́док мені,
| ותשם בסד רגלי ותשמור כל ארחותי על שרשי רגלי תתחקה׃ | 27 |
і в кайда́ни зако́вуєш но́ги мої, і всі дороги мої стере́жеш, на́зирці ходиш за мною,
| והוא כרקב יבלה כבגד אכלו עש׃ | 28 |
і він розпадається, мов та трухля́вина, немов та одежа, що міль її з'їла!
