איוב 12
| ויען איוב ויאמר׃ | 1 |
А Йов відповів та й сказав:
| אמנם כי אתם עם ועמכם תמות חכמה׃ | 2 |
„Справді, — то ж ви́ тільки люди, і мудрість із вами помре́!
| גם לי לבב כמוכם לא נפל אנכי מכם ואת מי אין כמו אלה׃ | 3 |
Таж і я маю розум, як ви, — я не нижчий від вас! І в ко́го немає такого, як це?
| שחק לרעהו אהיה קרא לאלוה ויענהו שחוק צדיק תמים׃ | 4 |
Посміхо́вищем став я для друга свого, я, що кли́кав до Бога, і Він мені відповіда́в, — посміхо́вищем став справедливий, невинний.
| לפיד בוז לעשתות שאנן נכון למועדי רגל׃ | 5 |
Нещасли́вцю погорда, — на думку спокійного, — пригото́влена для спотика́ння ноги́!
| ישליו אהלים לשדדים ובטחות למרגיזי אל לאשר הביא אלוה בידו׃ | 6 |
Спокійні намети грабіжників, і безпечність у тих, хто Бога гніви́ть, у то́го, хто ніби то Бога прова́дить рукою своєю.
| ואולם שאל נא בהמות ותרך ועוף השמים ויגד לך׃ | 7 |
Але запитай хоч худо́бу — і навчить тебе, і пта́ство небесне — й тобі розповість.
| או שיח לארץ ותרך ויספרו לך דגי הים׃ | 8 |
Або говори до землі — й вона ви́вчить тебе, і розкажуть тобі риби мо́рські.
| מי לא ידע בכל אלה כי יד יהוה עשתה זאת׃ | 9 |
Хто б із цьо́го всього́ не пізнав, що Господня рука це вчинила?
| אשר בידו נפש כל חי ורוח כל בשר איש׃ | 10 |
Що в Ньо́го в руці душа всього живого й дух кожного лю́дського тіла?
| הלא אזן מלין תבחן וחך אכל יטעם לו׃ | 11 |
Чи ж не ухо слова́ розбирає, піднебі́ння ж смакує для себе пожи́ву?
| בישישים חכמה וארך ימים תבונה׃ | 12 |
Мудрість — у ста́рших, бо до́вгість днів — розум.
| עמו חכמה וגבורה לו עצה ותבונה׃ | 13 |
Мудрість та сила — у Нього, Його рада та розум.
| הן יהרוס ולא יבנה יסגר על איש ולא יפתח׃ | 14 |
Ось Він зруйнує — й не буде воно відбудо́ване, замкне́ чоловіка — й не буде він ви́пущений.
| הן יעצר במים ויבשו וישלחם ויהפכו ארץ׃ | 15 |
Ось Він стримає во́ди — і висохнуть, Він їх пустить — то землю вони переве́рнуть.
| עמו עז ותושיה לו שגג ומשגה׃ | 16 |
В Нього сила та за́дум, у Нього заблу́джений і той, хто призво́дить до блу́ду.
| מוליך יועצים שולל ושפטים יהולל׃ | 17 |
Він уво́дить у по́милку ра́дників, і обезу́млює су́ддів,
| מוסר מלכים פתח ויאסר אזור במתניהם׃ | 18 |
Він розв'язує пу́та царів і припері́зує по́яса на їхні сте́гна.
| מוליך כהנים שולל ואתנים יסלף׃ | 19 |
Він провадить священиків босо, і потужних повалює,
| מסיר שפה לנאמנים וטעם זקנים יקח׃ | 20 |
Він надійним уста́ відіймає й забирає від ста́рших розумність.
| שופך בוז על נדיבים ומזיח אפיקים רפה׃ | 21 |
На достойників ллє Він погорду, а пояса можним ослаблює.
| מגלה עמקות מני חשך ויצא לאור צלמות׃ | 22 |
Відкриває Він речі глибокі із те́мряви, а темне прова́дить на світло.
| משגיא לגוים ויאבדם שטח לגוים וינחם׃ | 23 |
Він робить наро́ди поту́жними — й знову їх нищить, Він наро́ди поши́рює, й потім виво́дить в неволю.
| מסיר לב ראשי עם הארץ ויתעם בתהו לא דרך׃ | 24 |
Відіймає Він розум в наро́дніх голі́в на землі та блука́ти їх змушує по бездоро́жній пусте́лі, —
| ימששו חשך ולא אור ויתעם כשכור׃ | 25 |
вони ходять навпо́мацки в те́мряві темній, і Він упроваджує їх в блукани́ну, мов п'я́ного!
