< ישעה 32 >
הן לצדק ימלך מלך ולשרים למשפט ישרו׃ | 1 |
Тож за праведністю царюва́тиме цар, а князі володі́тимуть за правосу́ддям.
והיה איש כמחבא רוח וסתר זרם כפלגי מים בציון כצל סלע כבד בארץ עיפה׃ | 2 |
І станеться кожен, як за́хист від вітру, і немов та заслона від зли́ви, як пото́ки води на пустині, як тінь скелі тяжко́ї на спраглій землі.
ולא תשעינה עיני ראים ואזני שמעים תקשבנה׃ | 3 |
І не будуть заплю́щені очі видю́щих, і слухатимуть ву́ха тих, які слухають!
ולבב נמהרים יבין לדעת ולשון עלגים תמהר לדבר צחות׃ | 4 |
І знання́ розумітиме серце нерозва́жних, а язик недорі́куватих поспішить говорити вира́зно.
לא יקרא עוד לנבל נדיב ולכילי לא יאמר שוע׃ | 5 |
Не будуть вже кликати достойним глупця́, а на обма́нця не скажуть шляхе́тний,
כי נבל נבלה ידבר ולבו יעשה און לעשות חנף ולדבר אל יהוה תועה להריק נפש רעב ומשקה צמא יחסיר׃ | 6 |
бо глупо́ту говорить безумний, а серце його беззаконня вчиняє, щоб робити лукавство, та щоб говорити до Господа слово облу́дне, щоб душу голодного ви́порожнити й напо́ю позбавити спра́глого!
וכלי כליו רעים הוא זמות יעץ לחבל ענוים באמרי שקר ובדבר אביון משפט׃ | 7 |
А лукавий — лихі його чини: він лихе замишляє, щоб ни́щити скро́мних словами брехли́вими, як убогий говорить про право,
ונדיב נדיבות יעץ והוא על נדיבות יקום׃ | 8 |
а шляхе́тний міркує шляхе́тне, і стоїть при шляхе́тному.
נשים שאננות קמנה שמענה קולי בנות בטחות האזנה אמרתי׃ | 9 |
Устаньте, безжу́рні жінки́, почуйте мій голос, дочки безтурботні, послухайте сло́ва мого!
ימים על שנה תרגזנה בטחות כי כלה בציר אסף בלי יבוא׃ | 10 |
Днів багато на рік ви, безтурботні, тремті́тимете, бо збір винограду скінчи́вся, а згрома́дження пло́ду не при́йде!
חרדו שאננות רגזה בטחות פשטה וערה וחגורה על חלצים׃ | 11 |
Тремтіть, ви безжу́рні, дрижіть, безтурбо́тні, роздягніться, себе обнажі́ть, опережі́ться по сте́гнах!
על שדים ספדים על שדי חמד על גפן פריה׃ | 12 |
За прина́дні поля́ будуть битися в груди, за виноградник урожайний.
על אדמת עמי קוץ שמיר תעלה כי על כל בתי משוש קריה עליזה׃ | 13 |
На землі́ цій наро́ду мого зійде те́рен й будя́ччя, по всіх домах радости спалени́на, на місті веселому.
כי ארמון נטש המון עיר עזב עפל ובחן היה בעד מערות עד עולם משוש פראים מרעה עדרים׃ | 14 |
Бо па́лац опу́щений буде, міський го́мін замо́вкне, О́фел та ба́шта навік стануть я́мами, радістю диких ослів, пасови́ськом чері́д,
עד יערה עלינו רוח ממרום והיה מדבר לכרמל וכרמל ליער יחשב׃ | 15 |
аж Дух з височини́ проллє́ться на нас, а пустиня в садо́к обе́рнеться, а садок порахо́ваний буде за ліс!
ושכן במדבר משפט וצדקה בכרמל תשב׃ | 16 |
Тоді пробува́тиме право в пустині, на ниві ж родючій сидітиме правда.
והיה מעשה הצדקה שלום ועבדת הצדקה השקט ובטח עד עולם׃ | 17 |
І буде роботою істини — мир, а працею правди — спокійність й безпе́ка навіки.
וישב עמי בנוה שלום ובמשכנות מבטחים ובמנוחת שאננות׃ | 18 |
І осяде наро́д мій у мешка́нні спокі́йнім, і в безпечних місця́х, і в спокійних місцях відпочи́нку.
וברד ברדת היער ובשפלה תשפל העיר׃ | 19 |
І буде па́дати град на пова́лений ліс, і зни́зиться місто в долину.
אשריכם זרעי על כל מים משלחי רגל השור והחמור׃ | 20 |
Блаженні ви, сівачі понад всякими во́дами, що відпуска́єте ногу воло́ві й ослові на волю!