בראשית 21
| ויהוה פקד את שרה כאשר אמר ויעש יהוה לשרה כאשר דבר׃ | 1 |
А Господь згадав Сарру, як сказав був, і вчинив Господь Саррі, як Він говорив.
| ותהר ותלד שרה לאברהם בן לזקניו למועד אשר דבר אתו אלהים׃ | 2 |
І Сарра зачала́, і породила сина Авраамові в старості його на означений час, що про нього сказав йому Бог.
| ויקרא אברהם את שם בנו הנולד לו אשר ילדה לו שרה יצחק׃ | 3 |
І назвав Авраам ім'я́ синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак.
| וימל אברהם את יצחק בנו בן שמנת ימים כאשר צוה אתו אלהים׃ | 4 |
І обрізав Авраам Ісака, сина свого, коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому.
| ואברהם בן מאת שנה בהולד לו את יצחק בנו׃ | 5 |
А Авраам був віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його.
| ותאמר שרה צחק עשה לי אלהים כל השמע יצחק לי׃ | 6 |
І промовила Сарра: „Сміх учинив мені Бог, — кожен, хто почує, буде сміятися з мене“.
| ותאמר מי מלל לאברהם היניקה בנים שרה כי ילדתי בן לזקניו׃ | 7 |
І промовила: „Хто б сказав Авраамові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його“.
| ויגדל הילד ויגמל ויעש אברהם משתה גדול ביום הגמל את יצחק׃ | 8 |
І дитина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлучення Ісака.
| ותרא שרה את בן הגר המצרית אשר ילדה לאברהם מצחק׃ | 9 |
І побачила Сарра сина Аґари єги́птянки, що вродила була Авраамові, що він насміхається.
| ותאמר לאברהם גרש האמה הזאת ואת בנה כי לא יירש בן האמה הזאת עם בני עם יצחק׃ | 10 |
I сказала вона Авраамові: „Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісаком“.
| וירע הדבר מאד בעיני אברהם על אודת בנו׃ | 11 |
Але ця справа була дуже не до вподоби Авраамові через сина його.
| ויאמר אלהים אל אברהם אל ירע בעיניך על הנער ועל אמתך כל אשר תאמר אליך שרה שמע בקלה כי ביצחק יקרא לך זרע׃ | 12 |
І промовив Господь Авраамові: „Нехай не буде не до вподоби тобі це через хлопця та через невільницю твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство.
| וגם את בן האמה לגוי אשימנו כי זרעך הוא׃ | 13 |
І також сина невільниці тієї — учиню його наро́дом, бо він — твоє насіння“.
| וישכם אברהם בבקר ויקח לחם וחמת מים ויתן אל הגר שם על שכמה ואת הילד וישלחה ותלך ותתע במדבר באר שבע׃ | 14 |
І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка́ води, і дав до Аґари на плече її, також дитину, та й послав її. І пішла вона, та й заблудила в пустині Беер-Шева.
| ויכלו המים מן החמת ותשלך את הילד תחת אחד השיחם׃ | 15 |
І скінчилась вода в бурдюці, і покинула вона дитину під одним із кущів.
| ותלך ותשב לה מנגד הרחק כמטחוי קשת כי אמרה אל אראה במות הילד ותשב מנגד ותשא את קלה ותבך׃ | 16 |
І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі — як стрілити луком, бо сказала: „Нехай я не бачу смерти цієї дитини!“І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала.
| וישמע אלהים את קול הנער ויקרא מלאך אלהים אל הגר מן השמים ויאמר לה מה לך הגר אל תיראי כי שמע אלהים אל קול הנער באשר הוא שם׃ | 17 |
І почув Бог голос того хлопця. І кликнув до Аґари Божий Ангол із неба, і сказав їй: „Що тобі, Аґаро? Не бійся, бо почув Бог голос хлопця, де він там.
| קומי שאי את הנער והחזיקי את ידך בו כי לגוי גדול אשימנו׃ | 18 |
Устань, підійми хлопця, і рукою своєю держи його, бо великим наро́дом зроблю Я його“.
| ויפקח אלהים את עיניה ותרא באר מים ותלך ותמלא את החמת מים ותשק את הנער׃ | 19 |
І відкрив Бог очі її, і вона побачила криницю води. І пішла вона, і наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопця.
| ויהי אלהים את הנער ויגדל וישב במדבר ויהי רבה קשת׃ | 20 |
І з хлопцем був Бог, — і він виріс. І осів у пустині, і став він стрілець-лучник.
| וישב במדבר פארן ותקח לו אמו אשה מארץ מצרים׃ | 21 |
І осів він у пустині Паран, а мати його взяла йому жінку з єгипетського кра́ю.
| ויהי בעת ההוא ויאמר אבימלך ופיכל שר צבאו אל אברהם לאמר אלהים עמך בכל אשר אתה עשה׃ | 22 |
І сталося ча́су того, і сказав Авімеле́х і Піхол, головний провідник його війська, до Авраама, говорячи: „Бог із тобою в усьому, що́ ти робиш!
| ועתה השבעה לי באלהים הנה אם תשקר לי ולניני ולנכדי כחסד אשר עשיתי עמך תעשה עמדי ועם הארץ אשר גרתה בה׃ | 23 |
А тепер присягни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, і нащадка мого, і онука мого. І яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що ти в нім чужинцем пробува́єш“.
| ויאמר אברהם אנכי אשבע׃ | 24 |
І сказав Авраам: „Я присягаю!“
| והוכח אברהם את אבימלך על אדות באר המים אשר גזלו עבדי אבימלך׃ | 25 |
І Авраам дорікав Авімелехові за криницю води, що її відняли були Авімелехові раби.
| ויאמר אבימלך לא ידעתי מי עשה את הדבר הזה וגם אתה לא הגדת לי וגם אנכי לא שמעתי בלתי היום׃ | 26 |
І сказав Авімелех: „Я не знаю, хто вчинив оту річ, — ані ти не розповів мені, й ані я не чув, хібащо сьогодні“.
| ויקח אברהם צאן ובקר ויתן לאבימלך ויכרתו שניהם ברית׃ | 27 |
І взяв Авраам дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і оби́два вони склали умову.
| ויצב אברהם את שבע כבשת הצאן לבדהן׃ | 28 |
І поставив Авраам сім овечок з дрібного товару осібно.
| ויאמר אבימלך אל אברהם מה הנה שבע כבשת האלה אשר הצבת לבדנה׃ | 29 |
І сказав Авімелех до Авраама: „Що́ вони, сім овечок отих, що ти їх поставив осібно?“
| ויאמר כי את שבע כבשת תקח מידי בעבור תהיה לי לעדה כי חפרתי את הבאר הזאת׃ | 30 |
А той відказав: „Бо з моєї руки сім овечок ти візьмеш, щоб для мене були на свідоцтво, що я́ викопав цю криницю“.
| על כן קרא למקום ההוא באר שבע כי שם נשבעו שניהם׃ | 31 |
Тому то назвав він це місце Беер-Шева, бо там поклялися вони.
| ויכרתו ברית בבאר שבע ויקם אבימלך ופיכל שר צבאו וישבו אל ארץ פלשתים׃ | 32 |
І склали умову вони в Беер-Шеві. І встав Авімелех та Піхол, головний провідник його війська, і вернулись вони до краю филистимського.
| ויטע אשל בבאר שבע ויקרא שם בשם יהוה אל עולם׃ | 33 |
А Авраам посадив тамариска в Беер-Шеві, і кликав там Ім'я́ Господа, Бога Вічного.
| ויגר אברהם בארץ פלשתים ימים רבים׃ | 34 |
І Авраам пробув́ав у филистимській землі багато днів.
