קֹהֶלֶת 7
| טוב שם משמן טוב ויום המות מיום הולדו׃ | 1 |
Краще добре ім'я́ від оливи хорошої, а день смерти люди́ни — від дня її вро́дження!
| טוב ללכת אל בית אבל מלכת אל בית משתה באשר הוא סוף כל האדם והחי יתן אל לבו׃ | 2 |
Краще ходити до дому жало́би, ніж ходити до дому бенке́ту, бо то — кінець кожній люди́ні, і живий те до серця свого бере!
| טוב כעס משחק כי ברע פנים ייטב לב׃ | 3 |
Кращий смуток від смі́ху, бо при обличчі сумні́м добре серце!
| לב חכמים בבית אבל ולב כסילים בבית שמחה׃ | 4 |
Серце мудрих — у домі жало́би, а серце безглу́здих — у домі весе́лощів.
| טוב לשמע גערת חכם מאיש שמע שיר כסילים׃ | 5 |
Краще слухати до́кір розумного, аніж слу́хати пісні безумних,
| כי כקול הסירים תחת הסיר כן שחק הכסיל וגם זה הבל׃ | 6 |
бо як трі́скот терни́ни під горщиком, такий сміх нерозу́много. Теж марно́та й оце!
| כי העשק יהולל חכם ויאבד את לב מתנה׃ | 7 |
Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хаба́р губить серце.
| טוב אחרית דבר מראשיתו טוב ארך רוח מגבה רוח׃ | 8 |
Кінець ді́ла ліпший від поча́тку його; ліпший терпеливий від чванькува́того!
| אל תבהל ברוחך לכעוס כי כעס בחיק כסילים ינוח׃ | 9 |
Не спіши в своїм дусі, щоб гні́ватися, бо гнів спочиває у на́драх глупці́в.
| אל תאמר מה היה שהימים הראשנים היו טובים מאלה כי לא מחכמה שאלת על זה׃ | 10 |
Не кажи: „Що́ це сталось, що перші дні були кращі за ці?“, бо не з мудрости ти запитався про це.
| טובה חכמה עם נחלה ויתר לראי השמש׃ | 11 |
Добра мудрість з багатством, а прибу́ток для тих, хто ще сонечко бачить,
| כי בצל החכמה בצל הכסף ויתרון דעת החכמה תחיה בעליה׃ | 12 |
бо в тіні мудрости — як у тіні срі́бла, та ко́ристь пізна́ння у то́му, що мудрість життя зберігає тому́, хто має її.
| ראה את מעשה האלהים כי מי יוכל לתקן את אשר עותו׃ | 13 |
Розваж Божий учинок, — бо хто́ може те ви́простати, що Він покриви́в?
| ביום טובה היה בטוב וביום רעה ראה גם את זה לעמת זה עשה האלהים על דברת שלא ימצא האדם אחריו מאומה׃ | 14 |
За доброго дня користай із добра́, за злого ж — розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб люди́на нічо́го по собі не знайшла́!
| את הכל ראיתי בימי הבלי יש צדיק אבד בצדקו ויש רשע מאריך ברעתו׃ | 15 |
В днях марно́ти своєї я всьо́го набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.
| אל תהי צדיק הרבה ואל תתחכם יותר למה תשומם׃ | 16 |
Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?
| אל תרשע הרבה ואל תהי סכל למה תמות בלא עתך׃ | 17 |
Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в неча́сі своїм?
| טוב אשר תאחז בזה וגם מזה אל תנח את ידך כי ירא אלהים יצא את כלם׃ | 18 |
Добре, щоб ти ухопи́вся за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоя́зний втече від усього того.
| החכמה תעז לחכם מעשרה שליטים אשר היו בעיר׃ | 19 |
Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.
| כי אדם אין צדיק בארץ אשר יעשה טוב ולא יחטא׃ | 20 |
Немає люди́ни праведної на землі, що робила б добро́ й не грішила,
| גם לכל הדברים אשר ידברו אל תתן לבך אשר לא תשמע את עבדך מקללך׃ | 21 |
тому́ не клади свого серця на всякі слова́, що гово́рять, щоб не чути свого раба, коли він лихосло́вить тебе,
| כי גם פעמים רבות ידע לבך אשר גם את קללת אחרים׃ | 22 |
знає бо серце твоє, що багато разі́в також ти лихосло́вив на інших!
| כל זה נסיתי בחכמה אמרתי אחכמה והיא רחוקה ממני׃ | 23 |
Усе́ це я в мудрості ви́пробував, і сказав: „Стану мудрим!“Та дале́ка від мене вона!
| רחוק מה שהיה ועמק עמק מי ימצאנו׃ | 24 |
Дале́ке оте, що було́, і глибо́ке, глибо́ке, — хто зна́йде його?
| סבותי אני ולבי לדעת ולתור ובקש חכמה וחשבון ולדעת רשע כסל והסכלות הוללות׃ | 25 |
Звернувся я серцем своїм, щоб пізна́ти й розві́дати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність — глупо́та, а нерозум — безу́мство!
| ומוצא אני מר ממות את האשה אשר היא מצודים וחרמים לבה אסורים ידיה טוב לפני האלהים ימלט ממנה וחוטא ילכד בה׃ | 26 |
І знайшов я річ гіршу від смерти — то жінку, бо па́стка вона, її ж серце — тене́та, а руки її — то кайда́ни! Хто добрий у Бога — врято́ваний буде від неї, а грішного схо́пить вона!
| ראה זה מצאתי אמרה קהלת אחת לאחת למצא חשבון׃ | 27 |
Подивися, оце я знайшов, сказав Пропові́дник: рівняймо одне до одно́го, щоб знайти зрозумі́ння!
| אשר עוד בקשה נפשי ולא מצאתי אדם אחד מאלף מצאתי ואשה בכל אלה לא מצאתי׃ | 28 |
Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я люди́ну знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма́ не знайшов!
| לבד ראה זה מצאתי אשר עשה האלהים את האדם ישר והמה בקשו חשבנות רבים׃ | 29 |
Крім то́го, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог люди́ну, та ви́гадок усяких шукають вони!
