מַעֲשֵׂי הַשְּׁלִיחִים 2
| וביום מלאת שבעת השבעות ויתאספו כלם לב אחד׃ | 1 |
Коли настав день П’ятдесятниці, усі були разом в одному місці.
| ויהי פתאם קול רעש מן השמים כקול רוח סערה וימלא את כל הבית אשר ישבו בו׃ | 2 |
Раптом почувся з неба шум, ніби від сильного вітру, і наповнив увесь дім, де вони сиділи.
| ותראינה אליהם לשנות נחלקות ומראיהן כאש ותנוחינה אחת אחת על כל אחד מהם׃ | 3 |
І побачили щось подібне до вогняних язиків, що розділилися й зупинилися по одному на кожному з них.
| וימלאו כלם רוח הקדש ויחלו לדבר בלשנות אחרות כאשר נתנם הרוח להטיף׃ | 4 |
І всі наповнилися Святим Духом та почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм промовляти.
| ובירושלים שכנו יהודים אנשי חסד מכל גוי וגוי אשר תחת השמים׃ | 5 |
А в Єрусалимі [тоді] знаходилися юдеї, благочестиві люди з різних народів, що під небом.
| ויהי בהיות קול הרעש ההוא ויקבצו עם רב ויהיו נבכים כי איש איש שמע אתם מדברים בשפת עמו׃ | 6 |
Коли почувся шум, зібрався натовп і дуже збентежився, бо кожен чув, як вони говорили його рідною мовою.
| וישתוממו ויתמהו ויאמרו איש אל רעהו הנה כל אלה המדברים הלא גלילים המה׃ | 7 |
Здивовані й вражені, вони запитували: «Хіба всі ці, що говорять, не галілеяни?
| ואיך אנחנו שמעים אתם איש כשפת ארץ מולדתנו׃ | 8 |
Як же так сталося, що кожен із нас чує їх своєю рідною мовою?
| פרתיים ומדים ועילמים וישבי ארם נהרים יהודה וקפודקיה פנטוס ואסיא׃ | 9 |
Парфяни, мідяни та еламіти, жителі Месопотамії, Юдеї та Каппадокії, Понту та Азії,
| פרוגיא ופמפוליא מצרים וחבל לוב אשר על יד קוריני והבאים מרומי גם יהודים גם גרים׃ | 10 |
Фригії та Памфілії, Єгипту та околиць Лівії, що поблизу Киренеї, відвідувачі з Рима,
| כרתים וערבים הנה אנחנו שמעים אתם מספרים בלשנותינו גדלות האלהים׃ | 11 |
юдеї та прозеліти, критяни та араби – усі ми чуємо, як вони говорять про великі діла Божі нашими мовами!»
| וישתוממו כלם ויבהלו ויאמרו איש אל אחיו מה תהיה זאת׃ | 12 |
Здивовані та розгублені, вони запитували одне одного: «Що це може означати?»
| ואחרים לעגו ויאמרו כי מלאי עסיס המה׃ | 13 |
Інші ж глузували кажучи: «Вони напилися солодкого вина!»
| אז יעמד פטרוס ועשתי העשר עמו וישא את קולו וידבר אליהם אנשי יהודה וישבי ירושלים כלכם זאת תודע לכם והאזינו אל דברי׃ | 14 |
Тоді Петро, піднявшись разом з одинадцятьма, голосно промовив до них: ―Брати-юдеї та жителі Єрусалима! Щоб вам було зрозуміло, послухайте уважно мої слова!
| כי אלה לא שכורים המה כאשר חשבתם כי שעה שלישית ביום עתה׃ | 15 |
Ці [люди] не п’яні, як ви думаєте: зараз лише третя година дня.
| אבל זה הוא האמור על ידי יואל הנביא׃ | 16 |
Але це те, що сказав пророк Іоїл:
| והיה באחרית הימים נאם אלהים אשפך את רוחי על כל בשר ונבאו בניכם ובנתיכם ובחוריכם חזינות יראו וזקניכם חלמות יחלמון׃ | 17 |
«В останні дні, – каже Бог, – Я виллю Духа Мого на всіх людей. Ваші сини та доньки будуть пророкувати, ваші юнаки бачитимуть видіння, і старцям вашим будуть снитися сни.
| וגם על עבדי ועל שפחותי בימים ההמה אשפך את רוחי ונבאו׃ | 18 |
Навіть на рабів та рабинь Моїх у ті дні Я виллю Духа Мого, і вони пророкуватимуть.
| ונתתי מופתים בשמים ממעל ואתות בארץ מתחת דם ואש ותימרות עשן׃ | 19 |
Я покажу чудеса вгорі на небі та знамення внизу на землі: кров, вогонь та куряву диму.
| השמש יהפך לחשך והירח לדם לפני בוא יום יהוה הגדול והנורא׃ | 20 |
Сонце перетвориться на темряву, а місяць – на кров, перш ніж настане великий та славний день Господній.
| והיה כל אשר יקרא בשם יהוה ימלט׃ | 21 |
І кожний, хто прикличе ім’я Господнє, буде спасенний».
| אנשי ישראל שמעו הדברים האלה ישוע הנצרי האיש אשר נאמן לכם מאת האלהים בגבורות ובמופתים ובאתות אשר האלהים עשה על ידו בתוככם כאשר ידעתם גם אתם׃ | 22 |
Ізраїльтяни, послухайте ці слова: Ісус із Назарета був Чоловіком, засвідченим вам від Бога чудесами, великими ділами та знаменнями, які Бог робив через Нього посеред вас, як ви самі знаєте.
| אתו הנמסר על פי עצת האלהים הנחרצה וידיעתו מקום לקחתם ובידי רשעים הוקעתם והרגתם אתו׃ | 23 |
Його, призначеного згідно із задумом та передбаченням Божим, ви вбили, прибивши до хреста руками беззаконників.
| והאלהים הקימו מן המתים בהתיר את חבלי המות באשר נמנע מן המות לעצר אתו׃ | 24 |
Але Бог воскресив Його, звільнивши від муки смерті, тому що не могла вона втримати Його.
| כי דוד אמר עליו שויתי יהוה לנגדי תמיד כי מימיני בל אמוט׃ | 25 |
Бо Давид сказав про Нього: «Я завжди бачу перед собою Господа, адже Він по правиці моїй, щоб я не похитнувся.
| לכן שמח לבי ויגל כבודי אף בשרי ישכן לבטח׃ | 26 |
Тому радіє серце моє і веселиться язик мій! Також і тіло моє буде відпочивати в надії,
| כי לא תעזב נפשי לשאול לא תתן חסידך לראות שחת׃ (Hadēs g86) | 27 |
бо не залишиш Ти душі моєї в царстві мертвих і не дозволиш вірному Твоєму побачити тління. (Hadēs g86)
| תודיעני ארחות חיים שבע שמחות את פניך׃ | 28 |
Ти стежку життя мені показуєш; наповнив мене радощами перед обличчям Твоїм».
| אנשים אחים הניחו לי ואדברה באזני כלכם על דוד אבינו אשר גם מת גם נקבר וקבורתו אתנו היא עד היום הזה׃ | 29 |
Брати, дозвольте сказати вам відверто, що патріарх Давид помер та був похований, і його гробниця збереглася серед нас донині.
| והוא בהיותו נביא ומדעתו את השבועה אשר נשבע לו האלהים להקים את המשיח כפי הבשר מפרי חלציו להושיבו על כסאו׃ | 30 |
Але будучи пророком і знаючи, що Бог клятвою обіцяв йому нащадка, якого посадить на свій престол,
| לכן בחזותו מראש דבר על תקומת המשיח כי לא נעזבה נפשו לשאול וגם בשרו לא ראה שחת׃ (Hadēs g86) | 31 |
він, передбачивши майбутнє, говорив про воскресіння Христа, що Він не залишиться в царстві мертвих і тіло Його не побачить тління. (Hadēs g86)
| את ישוע זה הקים אלהים מן המתים ואנחנו כלנו עדיו׃ | 32 |
Бог воскресив Ісуса, і всі ми цьому свідки.
| ועתה אחרי הנשאו בימין האלהים לקח מאת האב את הבטחת רוח הקדש וישפך את אשר אתם ראים ושמעים׃ | 33 |
Він був піднесений праворуч від Всемогутнього Бога й, отримавши від Отця обітницю Святого Духа, надіслав те, що ви бачите та чуєте.
| כי דוד לא עלה השמימה והנה הוא אמר נאם יהוה לאדני שב לימיני׃ | 34 |
Бо Давид не піднявся до неба, але сам говорить: «Господь сказав Господеві моєму: „Сядь праворуч від Мене,
| עד אשית איביך הדם לרגליך׃ | 35 |
доки Я не покладу ворогів Твоїх, як підніжок для Твоїх ніг“».
| לכן ידע נא בית ישראל כלו כי לאדון ולמשיח שמו האלהים את ישוע זה אשר צלבתם׃ | 36 |
Тому нехай весь дім Ізраїля буде впевнений у тому, що Господом та Христом зробив Бог Цього Ісуса, Якого ви розіп’яли.
| ויהי כשמעם התעצבו אל לבם ויאמרו אל פטרוס ואל שאר השליחים אנשים אחים מה עלינו לעשות׃ | 37 |
Почувши це, вони зворушилися серцем і сказали Петрові та іншим апостолам: ―Брати, що нам робити?
| ויאמר פטרוס אליהם שובו מדרכיכם והטבלו כל איש מכם על שם ישוע המשיח לסליחת חטאיכם וקבלתם את מתנת רוח הקדש׃ | 38 |
Петро відповів: ―Покайтеся, і кожен із вас нехай буде охрещений в ім’я Ісуса Христа для прощення гріхів, і отримаєте дар Святого Духа;
| כי לכם ההבטחה ולבניכם ולכל הרחוקים לכל אשר קרא יהוה אלהינו׃ | 39 |
бо ця обітниця для вас, ваших дітей та всіх, хто далеко, скільки б їх не покликав Господь, Бог наш.
| ויעד עוד בהם באמרים אחרים הרבה ויזהר אתם לאמר המלטו נא מדור תהפכות הזה׃ | 40 |
І багатьма іншими словами він свідчив та умовляв кажучи: ―Спасайтеся від цього непокірного роду!
| ויקבלו את דברו בשמחה ויטבלו וביום ההוא נוספו כשלשת אלפי נפש׃ | 41 |
Ті, що прийняли його слово, були охрещені. Того дня до учнів приєдналося близько трьох тисяч осіб.
| ויהיו שקדים על תורת השליחים ועל ההתחברות ועל בציעת הלחם ועל התפלה׃ | 42 |
Вони твердо тримались навчання апостолів, завжди перебували в братерському спілкуванні, ламанні хліба та молитвах.
| ותפל אימה על כל נפש ומופתים רבים ואתות נעשו על ידי השליחים בירושלים׃ | 43 |
Страх охопив кожну душу: багато чудес та знаків робилося через апостолів.
| וכל המאמינים התאחדו יחד ויהי להם הכל בשתפות׃ | 44 |
Усі віруючі були разом і все мали спільне.
| ואת אחזתם ואת רכושם מכרו ויחלקו אתם לכלם לאיש איש די מחסורו׃ | 45 |
Вони продавали своє майно та маєтки й роздавали кожному за його потребою.
| ויום יום היו שקדים במקדש לב אחד ויבצעו את הלחם בבית בבית׃ | 46 |
Щодня вони продовжували зустрічатися разом у Храмі, а вдома ламали хліб та споживали їжу з радістю й щирістю в серці,
| ויאכלו מזונם בגילה ובתם לבב וישבחו את האלהים וימצאו חן בעיני כל העם והאדון הוסיף יום יום על העדה את הנושעים׃ | 47 |
прославляючи Бога й маючи прихильність усього народу. А Господь щодня додавав до них тих, кого спасав.
