< ג'ון 2 >
כעבור יומיים נערכה חתונה בכפר־קנה שבגליל, ובין האורחים היו ישוע, אמו ותלמידיו. | 1 |
А третього дня було весїллє в Кані Галилейській; і була мати Ісусова там;
запрошено ж і Ісуса, й учеників Його на весїллє.
כשראתה אמו של ישוע כי אזל היין, פנתה אל בנה ואמרה:”אזל היין.“ | 3 |
І, як не ставало вина, каже мати Ісусова до Него: Вина не мають.
אולם ישוע השיב:”למה את אומרת לי את זה? עדיין לא הגיע זמני.“ | 4 |
Рече їй Ісус: Що менї й тобі, жено? ще не прийшла година моя.
למרות תשובה זאת אמרה אמו של ישוע למשרתים:”עשו כל מה שיגיד לכם לעשות.“ | 5 |
Каже Його мати слугам: Що вам скаже, робіть.
ששה כדים גדולים מאבן עמדו שם; בכל כד אפשר להכיל מאה עד מאה־חמישים ליטר (אלה היו סוג הכדים שהיהודים השתמשו בהם למנהג הטהרה). | 6 |
Стояло ж там шість камяних водників про очищеннє Жидівське, що містили відер по два або по три.
”מלאו את הכדים במים“, ביקש ישוע, והמשרתים מלאו את הכדים עד הסוף. | 7 |
Рече їм Ісус: Поналивайте водники водою. І поналивали їх аж по верх.
”הגישו מן המשקה לראש המסיבה“, המשיך ישוע, והם עשו כדבריו. | 8 |
І рече їм: Черпайте тепер, та й несїть до старости. І понесли.
ראש המסיבה לא ידע מאיפה היין, אבל המשרתים ידעו. כשטעם את המים שהפכו ליין, קרא לחתן ואמר: | 9 |
Як же покоштував староста води, що сталась вином (а не знав, звідкіля, слуги ж знали, що черпали воду), кличе жениха староста,
”זהו יין משובח מאוד! בדרך־כלל מגיש המארח תחילה את היין המשובח, ולאחר ששתו כולם לרוויה וכבר לא מסוגלים להבחין כל כך בטעם, הוא מגיש את היין הזול. אבל אתה שמרת את היין המשובח לסוף!“ | 10 |
і каже йому: Кожен чоловік перш добре вино ставить, а як підопють, тодї гірше; ти ж додержав добре вино аж досі.
הנס הזה בכפר־קנה היה הראשון שישוע חולל. הוא הביא את תלמידיו לידי אמונה בו. | 11 |
Сей почин ознак вробив Ісус у Канї Галилейській, і показав славу свою; і вірували в Него ученики Його.
לאחר החתונה הלכו ישוע, אמו, אחיו ותלמידיו לכפר־נחום למספר ימים. | 12 |
Після сього пійшов у Капернаум, Він і мати Його, й брати Його, й ученики Його; і там пробували небагато днів.
חג הפסח התקרב, וישוע עלה לירושלים. | 13 |
А була близько пасха у Жидів, і пійшов у Єрусалим Ісус,
הוא הלך לבית־המקדש ומצא שם סוחרי צאן, בקר ויונים (לצורך הקרבת הקרבנות) ומחליפי כספים. | 14 |
і знайшов у церкві продаючих воли, й вівці, і голуби, й міняльників сидячих.
הוא לקח מספר חבלים, שזר אותם לשוט עבה וגירש משם את כל האנשים ואת הצאן והבקר; הוא פיזר לכל עבר את מטבעותיהם של החלפנים, והפך את שולחנותיהם. | 15 |
І, зробивши джгута [скрутля, плетїнку] з мотузків, повиганяв усїх із церкви, й вівці й воли, а міняльникам порозсипав гроші, і столи поперевертав;
ישוע פנה אל סוחרי היונים וקרא:”הוציאו מכאן את כל היונים, ואל תהפכו את בית אבי לשוק!“ | 16 |
а тим, що голуби продавали, рече: Візьміть се звідсіля; не робіть дому Отця мого домом торговим.
תלמידיו נזכרו בנבואה מתהלים:”כי קנאת ביתך אכלתני.“ | 17 |
Згадали ж ученики Його, що написано: Ревність дому твого з'їла мене.
”באיזו רשות אתה עושה את כל הדברים האלה? תן לנו אות או הוכחה כדי שנאמין לך.“ | 18 |
Озвались тодї Жиди, й казали Йому: Що за знак покажеш нам, що се робиш?
”הרסו את המקדש הזה, “ענה ישוע,”ואני אקים אותו מחדש תוך שלושה ימים!“ | 19 |
Озвавсь Ісус і рече їм: Зруйнуйте сю церкву, й я за три дні підніму вам її.
”מה?“קראו בתמיהה.”המקדש הזה ניבנה במשך ארבעים־ושש שנים, ואתה טוען שתוכל להקימו מחדש תוך שלושה ימים?“ | 20 |
Казали тодї Жиди: Сорок і шість років будовано церкву сю, а Ти в три днї піднімеш її?
ואולם באומרו”מקדש“הוא התכוון לגופו. | 21 |
Він же глаголав про церкву тіла свого.
לאחר שקם לתחייה נזכרו תלמידיו בדבריו והאמינו בכתוב ובדברי ישוע, כי ראו שהכול התקיים. | 22 |
Як же встав з мертвих, згадали ученики Його, що Він се глаголав їм; і вірували писанню і слову, що глаголав Ісус.
כאשר היה ישוע בירושלים בחג הפסח, אנשים רבים האמינו שהוא המשיח, כי הם ראו את הנסים והנפלאות שחולל. | 23 |
Як же був у Єрусалимі у пасху на сьвята, многі увірували в імя Його, побачивши чудеса Його, що робив.
אך ישוע לא השתכנע שהם באמת מאמינים, משום שידע מה הפכפך אופיו של האדם. | 24 |
Сам же Ісус не звіряв ся їм, тим що знав усїх:
бо не треба було Йому, щоб хто сьвідкував про чоловіка, бо Він знав, що було в чоловіку.