תְהִלִּים 136
| הוֹד֣וּ לַיהוָ֣ה כִּי־ט֑וֹב כִּ֖י לְעוֹלָ֣ם חַסְדּֽוֹ׃ | 1 |
Дя́куйте Господу, — добрий бо Він, бо навіки Його милосе́рдя!
| ה֭וֹדוּ לֵֽאלֹהֵ֣י הָאֱלֹהִ֑ים כִּ֖י לְעוֹלָ֣ם חַסְדּֽוֹ׃ | 2 |
Дя́куйте Богу богі́в, бо навіки Його милосердя!
| ה֭וֹדוּ לַאֲדֹנֵ֣י הָאֲדֹנִ֑ים כִּ֖י לְעֹלָ֣ם חַסְדּֽוֹ׃ | 3 |
Дя́куйте Влади́ці влади́к, бо навіки Його милосердя!
| לְעֹ֘שֵׂ֤ה נִפְלָא֣וֹת גְּדֹל֣וֹת לְבַדּ֑וֹ כִּ֖י לְעוֹלָ֣ם חַסְדּֽוֹ׃ | 4 |
Тому, хто чу́да великі Єди́ний вчиня́є, бо навіки Його милосердя!
| לְעֹשֵׂ֣ה הַ֭שָּׁמַיִם בִּתְבוּנָ֑ה כִּ֖י לְעוֹלָ֣ם חַסְדּֽוֹ׃ | 5 |
Хто розумом небо вчинив, бо навіки Його милосердя!
| לְרֹקַ֣ע הָ֭אָרֶץ עַל־הַמָּ֑יִם כִּ֖י לְעוֹלָ֣ם חַסְדּֽוֹ׃ | 6 |
Хто землю простя́г над водою, бо навіки Його милосердя!
| לְ֭עֹשֵׂה אוֹרִ֣ים גְּדֹלִ֑ים כִּ֖י לְעוֹלָ֣ם חַסְדּֽוֹ׃ | 7 |
Хто світи́ла великі вчинив, бо навіки Його милосердя!
| אֶת־הַ֭שֶּׁמֶשׁ לְמֶמְשֶׁ֣לֶת בַּיּ֑וֹם כִּ֖י לְעוֹלָ֣ם חַסְדּֽוֹ׃ | 8 |
сонце, щоб вдень панува́ло воно, бо навіки Його милосердя!
| אֶת־הַיָּרֵ֣חַ וְ֭כוֹכָבִים לְמֶמְשְׁל֣וֹת בַּלָּ֑יְלָה כִּ֖י לְעוֹלָ֣ם חַסְדּֽוֹ׃ | 9 |
місяця й зорі, щоб вони панува́ли вночі, бо навіки Його милосердя!
| לְמַכֵּ֣ה מִ֭צְרַיִם בִּבְכוֹרֵיהֶ֑ם כִּ֖י לְעוֹלָ֣ם חַסְדּֽוֹ׃ | 10 |
Хто Єгипет побив був у їхніх перворі́дних, бо навіки Його милосердя!
| וַיּוֹצֵ֣א יִ֭שְׂרָאֵל מִתּוֹכָ֑ם כִּ֖י לְעוֹלָ֣ם חַסְדּֽוֹ׃ | 11 |
і Ізраїля вивів з-між них, бо навіки Його милосердя!
| בְּיָ֣ד חֲ֭זָקָה וּבִזְר֣וֹעַ נְטוּיָ֑ה כִּ֖י לְעוֹלָ֣ם חַסְדּֽוֹ׃ | 12 |
рукою міцно́ю й раме́ном простя́гненим, бо навіки Його милосердя!
| לְגֹזֵ֣ר יַם־ס֭וּף לִגְזָרִ֑ים כִּ֖י לְעוֹלָ֣ם חַסְדּֽוֹ׃ | 13 |
Хто море Червоне розтя́в на части́ни, бо навіки Його милосердя!
| וְהֶעֱבִ֣יר יִשְׂרָאֵ֣ל בְּתוֹכ֑וֹ כִּ֖י לְעוֹלָ֣ם חַסְדּֽוֹ׃ | 14 |
і серед нього Ізраїля перепрова́див, бо навіки Його милосердя!
| וְנִ֘עֵ֤ר פַּרְעֹ֣ה וְחֵיל֣וֹ בְיַם־ס֑וּף כִּ֖י לְעוֹלָ֣ם חַסְדּֽוֹ׃ | 15 |
і фараона та ві́йсько його вкинув у море Червоне, бо навіки Його милосердя!
| לְמוֹלִ֣יךְ עַ֭מּוֹ בַּמִּדְבָּ֑ר כִּ֖י לְעוֹלָ֣ם חַסְדּֽוֹ׃ | 16 |
Хто провадив наро́д Свій в пустині, бо навіки Його милосердя!
| לְ֭מַכֵּה מְלָכִ֣ים גְּדֹלִ֑ים כִּ֖י לְעוֹלָ֣ם חַסְדּֽוֹ׃ | 17 |
Хто великих царів повбива́в, бо навіки Його милосердя!
| וַֽ֭יַּהֲרֹג מְלָכִ֣ים אַדִּירִ֑ים כִּ֖י לְעוֹלָ֣ם חַסְדּֽוֹ׃ | 18 |
і поту́жних царів переби́в, бо навіки Його милосердя!
| לְ֭סִיחוֹן מֶ֣לֶךְ הָאֱמֹרִ֑י כִּ֖י לְעוֹלָ֣ם חַסְדּֽוֹ׃ | 19 |
Сиго́на, царя аморе́ян, бо навіки Його милосердя!
| וּ֭לְעוֹג מֶ֣לֶךְ הַבָּשָׁ֑ן כִּ֖י לְעוֹלָ֣ם חַסְדּֽוֹ׃ | 20 |
і О́ґа, Баша́ну царя, бо навіки Його милосердя!
| וְנָתַ֣ן אַרְצָ֣ם לְנַחֲלָ֑ה כִּ֖י לְעוֹלָ֣ם חַסְדּֽוֹ׃ | 21 |
і Хто землю їхню дав на спа́дщину, бо навіки Його милосердя!
| נַ֭חֲלָה לְיִשְׂרָאֵ֣ל עַבְדּ֑וֹ כִּ֖י לְעוֹלָ֣ם חַסְדּֽוֹ׃ | 22 |
на спа́док Ізра́їлеві, Своєму рабові, бо навіки Його милосердя!
| שֶׁ֭בְּשִׁפְלֵנוּ זָ֣כַר לָ֑נוּ כִּ֖י לְעוֹלָ֣ם חַסְדּֽוֹ׃ | 23 |
Хто про нас пам'ята́в у пони́женні нашім, бо навіки Його милосердя!
| וַיִּפְרְקֵ֥נוּ מִצָּרֵ֑ינוּ כִּ֖י לְעוֹלָ֣ם חַסְדּֽוֹ׃ | 24 |
і від ворогів наших ви́зволив нас, бо навіки Його милосердя!
| נֹתֵ֣ן לֶ֭חֶם לְכָל־בָּשָׂ֑ר כִּ֖י לְעוֹלָ֣ם חַסְדּֽוֹ׃ | 25 |
Хто кожному тілові хліба дає, бо навіки Його милосердя!
| ה֭וֹדוּ לְאֵ֣ל הַשָּׁמָ֑יִם כִּ֖י לְעוֹלָ֣ם חַסְדּֽוֹ׃ | 26 |
Дя́куйте Богу небесному, бо навіки Його милосердя!
