תהילים 94

1 אֵל־נְקָמוֹת יְהוָה אֵל נְקָמוֹת הוֹפִֽיעַ׃

О Боже помсти, Господи, Боже помсти, з’яви Себе!

2 הִנָּשֵׂא שֹׁפֵט הָאָרֶץ הָשֵׁב גְּמוּל עַל־גֵּאִֽים׃

Піднімися, Судде землі, віддай гордим по заслугам!

3 עַד־מָתַי רְשָׁעִים ׀ יְהוָה עַד־מָתַי רְשָׁעִים יַעֲלֹֽזוּ׃

Аж доки нечестиві, Господи, доки нечестиві торжествувати будуть?

4 יַבִּיעוּ יְדַבְּרוּ עָתָק יִֽתְאַמְּרוּ כָּל־פֹּעֲלֵי אָֽוֶן׃

Вивергають, промовляють вони пиху, нахваляються всі, хто чинить гріх.

5 עַמְּךָ יְהוָה יְדַכְּאוּ וְֽנַחֲלָתְךָ יְעַנּֽוּ׃

Народ Твій, Господи, вони вражають ударами й пригнічують Твій спадок.

6 אַלְמָנָה וְגֵר יַהֲרֹגוּ וִֽיתוֹמִים יְרַצֵּֽחוּ׃

Вдову й приходька вбивають, сироту гублять

7 וַיֹּאמְרוּ לֹא יִרְאֶה־יָּהּ וְלֹא־יָבִין אֱלֹהֵי יַעֲקֹֽב׃

кажучи: «Не бачить Господь, і не вникає [в це] Бог Якова».

8 בִּינוּ בֹּעֲרִים בָּעָם וּכְסִילִים מָתַי תַּשְׂכִּֽילוּ׃

Схаменіться, невігласи серед народу! Коли ви станете розумнішими, безумці?

9 הֲנֹטַֽע אֹזֶן הֲלֹא יִשְׁמָע אִֽם־יֹצֵֽר עַיִן הֲלֹא יַבִּֽיט׃

Той, Хто насадив вухо, хіба не почує? Чи Той, Хто око створив, не побачить?

10 הֲיֹסֵר גּוֹיִם הֲלֹא יוֹכִיחַ הַֽמְלַמֵּד אָדָם דָּֽעַת׃

Той, Хто народи карає, хіба не докорить? Той, Хто сам людині дає знання?

11 יְֽהוָה יֹדֵעַ מַחְשְׁבוֹת אָדָם כִּי־הֵמָּה הָֽבֶל׃

Господь знає думки людини, що вони – марнота.

12 אַשְׁרֵי ׀ הַגֶּבֶר אֲשֶׁר־תְּיַסְּרֶנּוּ יָּהּ וּֽמִתּוֹרָתְךָ תְלַמְּדֶֽנּוּ׃

Блаженний муж, якого Ти наставляєш, Господи, і Законом Твоїм навчаєш його,

13 לְהַשְׁקִיט לוֹ מִימֵי רָע עַד יִכָּרֶה לָרָשָׁע שָֽׁחַת׃

щоб заспокоїти його у дні лиха, поки буде викопана яма нечестивому!

14 כִּי ׀ לֹא־יִטֹּשׁ יְהוָה עַמּוֹ וְנַחֲלָתוֹ לֹא יַעֲזֹֽב׃

Адже не покине Господь народу Свого й спадку Свого не полишить.

15 כִּֽי־עַד־צֶדֶק יָשׁוּב מִשְׁפָּט וְאַחֲרָיו כָּל־יִשְׁרֵי־לֵֽב׃

Суд знову стане справедливим, і підуть услід за ним усі, праведні серцем.

16 מִֽי־יָקוּם לִי עִם־מְרֵעִים מִֽי־יִתְיַצֵּב לִי עִם־פֹּעֲלֵי אָֽוֶן׃

Хто стане за мене проти злодіїв? Хто стоятиме за мене проти тих, що чинять гріх?

17 לוּלֵי יְהוָה עֶזְרָתָה לִּי כִּמְעַט ׀ שָֽׁכְנָה דוּמָה נַפְשִֽׁי׃

Якби Господь не був допомогою моєю, то оселилася б душа моя в [країні] мовчання.

18 אִם־אָמַרְתִּי מָטָה רַגְלִי חַסְדְּךָ יְהוָה יִסְעָדֵֽנִי׃

Коли сказав я: «Хитається нога моя», милість Твоя, Господи, підтримала мене.

19 בְּרֹב שַׂרְעַפַּי בְּקִרְבִּי תַּנְחוּמֶיךָ יְֽשַׁעַשְׁעוּ נַפְשִֽׁי׃

Коли тривожні думки множаться в нутрі моєму, Твоя втіха збадьорює мою душу.

20 הַֽיְחָבְרְךָ כִּסֵּא הַוּוֹת יֹצֵר עָמָל עֲלֵי־חֹֽק׃

Хіба може мати щось спільне з Тобою престол загибелі, що діє всупереч постанові [Закону]?

21 יָגוֹדּוּ עַל־נֶפֶשׁ צַדִּיק וְדָם נָקִי יַרְשִֽׁיעוּ׃

Натовпом тиснуть вони на душу праведника, і кров невинну засуджують [на страту].

22 וַיְהִי יְהוָה לִי לְמִשְׂגָּב וֵאלֹהַי לְצוּר מַחְסִֽי׃

Але Господь став моєю твердинею, і Бог мій – скеля мого притулку.

23 וַיָּשֶׁב עֲלֵיהֶם ׀ אֶת־אוֹנָם וּבְרָעָתָם יַצְמִיתֵם יַצְמִיתֵם יְהוָה אֱלֹהֵֽינוּ׃

Він поверне проти них їхні власні гріхи і їхніми ж злодійствами знищить їх; знищить їх Господь, Бог наш.