< תהילים 123 >
שִׁיר הַֽמַּעֲלוֹת אֵלֶיךָ נָשָׂאתִי אֶת־עֵינַי הַיֹּשְׁבִי בַּשָּׁמָֽיִם׃ | 1 |
Пісня сходження. До Тебе підношу я очі свої, о, Той, Хто мешкає на небесах!
הִנֵּה כְעֵינֵי עֲבָדִים אֶל־יַד אֲֽדוֹנֵיהֶם כְּעֵינֵי שִׁפְחָה אֶל־יַד גְּבִרְתָּהּ כֵּן עֵינֵינוּ אֶל־יְהוָה אֱלֹהֵינוּ עַד שֶׁיְּחָנֵּֽנוּ׃ | 2 |
Ось, як очі рабів – на руку їхніх володарів, як очі служниці – на руку її пані, так очі наші [звернені] до Господа, Бога нашого, доки Він не помилує нас.
חָנֵּנוּ יְהוָה חָנֵּנוּ כִּֽי־רַב שָׂבַעְנוּ בֽוּז׃ | 3 |
Помилуй нас, Господи, бо досить наситилися ми безчестям,
רַבַּת שָֽׂבְעָה־לָּהּ נַפְשֵׁנוּ הַלַּעַג הַשַּׁאֲנַנִּים הַבּוּז לִגְאֵיוֹנִֽים׃ | 4 |
досить наситилася душа наша глузуванням пихатих, презирством від гордих.