תהילים 119
| אַשְׁרֵי תְמִֽימֵי־דָרֶךְ הַֽהֹלְכִים בְּתוֹרַת יְהוָֽה׃ | 1 |
Блаженні ті, чия дорога невинна, хто ходить [по ній] за Законом Господнім.
| אַשְׁרֵי נֹצְרֵי עֵדֹתָיו בְּכָל־לֵב יִדְרְשֽׁוּהוּ׃ | 2 |
Блаженні ті, що дотримуються одкровень Його, усім серцем шукають Його.
| אַף לֹֽא־פָעֲלוּ עַוְלָה בִּדְרָכָיו הָלָֽכוּ׃ | 3 |
Вони не чинять беззаконня, ходять Його шляхами.
| אַתָּה צִוִּיתָה פִקֻּדֶיךָ לִשְׁמֹר מְאֹֽד׃ | 4 |
Ти заповів настанов Твоїх триматися твердо.
| אַחֲלַי יִכֹּנוּ דְרָכָי לִשְׁמֹר חֻקֶּֽיךָ׃ | 5 |
О, якби утверджувалися дороги мої в дотриманні постанов Твоїх!
| אָז לֹא־אֵבוֹשׁ בְּהַבִּיטִי אֶל־כָּל־מִצְוֺתֶֽיךָ׃ | 6 |
Тоді не посоромився б я, дивлячись на всі Твої заповіді.
| אוֹדְךָ בְּיֹשֶׁר לֵבָב בְּלָמְדִי מִשְׁפְּטֵי צִדְקֶֽךָ׃ | 7 |
Буду славити Тебе в щирості серця, навчаючись законів правосуддя Твого.
| אֶת־חֻקֶּיךָ אֶשְׁמֹר אַֽל־תַּעַזְבֵנִי עַד־מְאֹֽד׃ | 8 |
Постанов Твоїх я дотримуватися буду, не покидай же мене назавжди.
| בַּמֶּה יְזַכֶּה־נַּעַר אֶת־אָרְחוֹ לִשְׁמֹר כִּדְבָרֶֽךָ׃ | 9 |
Як зможе юнак тримати стежку свою в чистоті? Дотримуючись Твого слова.
| בְּכָל־לִבִּי דְרַשְׁתִּיךָ אַל־תַּשְׁגֵּנִי מִמִּצְוֺתֶֽיךָ׃ | 10 |
Усім серцем моїм шукаю Тебе, не дай мені ухилитися від заповідей Твоїх.
| בְּלִבִּי צָפַנְתִּי אִמְרָתֶךָ לְמַעַן לֹא אֶֽחֱטָא־לָֽךְ׃ | 11 |
У серці моєму сховав я сказане Тобою, щоб не згрішив я проти Тебе.
| בָּרוּךְ אַתָּה יְהוָה לַמְּדֵנִי חֻקֶּֽיךָ׃ | 12 |
Благословенний Ти, Господи! Навчи мене постанов Твоїх.
| בִּשְׂפָתַי סִפַּרְתִּי כֹּל מִשְׁפְּטֵי־פִֽיךָ׃ | 13 |
Вустами моїми я звіщаю усі закони правосуддя із уст Твоїх.
| בְּדֶרֶךְ עֵדְוֺתֶיךָ שַּׂשְׂתִּי כְּעַל כָּל־הֽוֹן׃ | 14 |
На шляху одкровень Твоїх радію я, ніби великими статками.
| בְּפִקֻּדֶיךָ אָשִׂיחָה וְאַבִּיטָה אֹרְחֹתֶֽיךָ׃ | 15 |
Про настанови Твої я роздумую й стежки Твої споглядаю.
| בְּחֻקֹּתֶיךָ אֶֽשְׁתַּעֲשָׁע לֹא אֶשְׁכַּח דְּבָרֶֽךָ׃ | 16 |
Я підбадьорююся постановами Твоїми, не забуваю Твого слова.
| גְּמֹל עַֽל־עַבְדְּךָ אֶֽחְיֶה וְאֶשְׁמְרָה דְבָרֶֽךָ׃ | 17 |
Віддяч добром слузі Своєму, я житиму й буду дотримуватися слова Твого.
| גַּל־עֵינַי וְאַבִּיטָה נִפְלָאוֹת מִתּוֹרָתֶֽךָ׃ | 18 |
Відкрий мої очі, і я побачу чудеса Закону Твого.
| גֵּר אָנֹכִי בָאָרֶץ אַל־תַּסְתֵּר מִמֶּנִּי מִצְוֺתֶֽיךָ׃ | 19 |
Приходьком живу я на землі, не приховуй від мене заповідей Твоїх.
| גָּרְסָה נַפְשִׁי לְתַאֲבָה אֶֽל־מִשְׁפָּטֶיךָ בְכָל־עֵֽת׃ | 20 |
Зомліла душа моя, прагнучи повсякчасно Твоїх законів правосуддя.
| גָּעַרְתָּ זֵדִים אֲרוּרִים הַשֹּׁגִים מִמִּצְוֺתֶֽיךָ׃ | 21 |
Ти звинуватив проклятих зухвальців, що від заповідей Твоїх ухиляються.
| גַּל מֵֽעָלַי חֶרְפָּה וָבוּז כִּי עֵדֹתֶיךָ נָצָֽרְתִּי׃ | 22 |
Зніми з мене ганьбу й сором, адже одкровень Твоїх я дотримуюся.
| גַּם יָֽשְׁבוּ שָׂרִים בִּי נִדְבָּרוּ עַבְדְּךָ יָשִׂיחַ בְּחֻקֶּֽיךָ׃ | 23 |
Хоча князі сидять і змовляються проти мене, та слуга Твій роздумує над постановами Твоїми.
| גַּֽם־עֵדֹתֶיךָ שַׁעֲשֻׁעָי אַנְשֵׁי עֲצָתִֽי׃ | 24 |
Одкровення ж Твої – мої радощі, порадники мої.
| דָּֽבְקָה לֶעָפָר נַפְשִׁי חַיֵּנִי כִּדְבָרֶֽךָ׃ | 25 |
Прилинула до пороху душа моя, оживи мене згідно зі словом Твоїм.
| דְּרָכַי סִפַּרְתִּי וַֽתַּעֲנֵנִי לַמְּדֵנִי חֻקֶּֽיךָ׃ | 26 |
Я розповів [Тобі] про дороги свої, і Ти відповів мені; навчи мене постанов Своїх.
| דֶּֽרֶךְ־פִּקּוּדֶיךָ הֲבִינֵנִי וְאָשִׂיחָה בְּנִפְלְאוֹתֶֽיךָ׃ | 27 |
Дай мені зрозуміти шлях настанов Твоїх, і я роздумувати буду над чудесами Твоїми.
| דָּלְפָה נַפְשִׁי מִתּוּגָה קַיְּמֵנִי כִּדְבָרֶֽךָ׃ | 28 |
Розпливлася від смутку душа моя, зміцни мене згідно зі словом Твоїм.
| דֶּֽרֶךְ־שֶׁקֶר הָסֵר מִמֶּנִּי וְֽתוֹרָתְךָ חָנֵּֽנִי׃ | 29 |
Дорогу неправди віддали від мене і Законом Твоїм як милістю мене обдаруй.
| דֶּֽרֶךְ־אֱמוּנָה בָחָרְתִּי מִשְׁפָּטֶיךָ שִׁוִּֽיתִי׃ | 30 |
Я обрав дорогу істини, закони правосуддя поставив [перед собою].
| דָּבַקְתִּי בְעֵֽדְוֺתֶיךָ יְהוָה אַל־תְּבִישֵֽׁנִי׃ | 31 |
Я прилинув до одкровень Твоїх, Господи, не дай мені осоромитися.
| דֶּֽרֶךְ־מִצְוֺתֶיךָ אָרוּץ כִּי תַרְחִיב לִבִּֽי׃ | 32 |
Побіжу я дорогою заповідей Твоїх, коли ти розуміння моє розшириш.
| הוֹרֵנִי יְהוָה דֶּרֶךְ חֻקֶּיךָ וְאֶצְּרֶנָּה עֵֽקֶב׃ | 33 |
Навчи мене, Господи, шляху постанов Твоїх, і я буду дотримуватися його до кінця.
| הֲבִינֵנִי וְאֶצְּרָה תֽוֹרָתֶךָ וְאֶשְׁמְרֶנָּה בְכָל־לֵֽב׃ | 34 |
Дай мені розуміння, і я дотримуватися Закону Твого буду й виконуватиму його всім серцем.
| הַדְרִיכֵנִי בִּנְתִיב מִצְוֺתֶיךָ כִּי־בוֹ חָפָֽצְתִּי׃ | 35 |
Поведи мене стежкою заповідей Твоїх, адже на ній я знаходжу задоволення.
| הַט־לִבִּי אֶל־עֵדְוֺתֶיךָ וְאַל אֶל־בָּֽצַע׃ | 36 |
Прихили серце моє до Твоїх одкровень, а не до корисливості.
| הַעֲבֵר עֵינַי מֵרְאוֹת שָׁוְא בִּדְרָכֶךָ חַיֵּֽנִי׃ | 37 |
Відведи очі мої, щоб не бачили марноти; оживляй мене на шляху Твоєму.
| הָקֵם לְעַבְדְּךָ אִמְרָתֶךָ אֲשֶׁר לְיִרְאָתֶֽךָ׃ | 38 |
Виконай усе сказане Тобою рабові Своєму, який боїться Тебе.
| הַעֲבֵר חֶרְפָּתִי אֲשֶׁר יָגֹרְתִּי כִּי מִשְׁפָּטֶיךָ טוֹבִֽים׃ | 39 |
Відверни від мене ганьбу, якої я жахаюся, адже закони правосуддя Твого добрі.
| הִנֵּה תָּאַבְתִּי לְפִקֻּדֶיךָ בְּצִדְקָתְךָ חַיֵּֽנִי׃ | 40 |
О, як я прагну настанов Твоїх! Оживляй мене праведністю Своєю.
| וִֽיבֹאֻנִי חֲסָדֶךָ יְהוָה תְּשֽׁוּעָתְךָ כְּאִמְרָתֶֽךָ׃ | 41 |
Нехай прийде до мене, Господи, милість Твоя, спасіння Твоє згідно зі словом Твоїм.
| וְאֶֽעֱנֶה חֹרְפִי דָבָר כִּֽי־בָטַחְתִּי בִּדְבָרֶֽךָ׃ | 42 |
Тоді відповім я тому, хто словом ганьбить мене, адже я слову Твоєму довіряю.
| וְֽאַל־תַּצֵּל מִפִּי דְבַר־אֱמֶת עַד־מְאֹד כִּי לְמִשְׁפָּטֶךָ יִחָֽלְתִּי׃ | 43 |
Ніколи не забирай слова істини від моїх вуст, бо на суди Твої [справедливі] я сподіваюся.
| וְאֶשְׁמְרָה תוֹרָתְךָ תָמִיד לְעוֹלָם וָעֶֽד׃ | 44 |
Я буду дотримуватися Закону Твого завжди, повік-віків,
| וְאֶתְהַלְּכָה בָרְחָבָה כִּי פִקֻּדֶיךָ דָרָֽשְׁתִּי׃ | 45 |
і ходитиму вільно, бо настанов Твоїх я шукаю.
| וַאֲדַבְּרָה בְעֵדֹתֶיךָ נֶגֶד מְלָכִים וְלֹא אֵבֽוֹשׁ׃ | 46 |
І говоритиму я про одкровення Твої перед царями, і не буду осоромлений;
| וְאֶשְׁתַּֽעֲשַׁע בְּמִצְוֺתֶיךָ אֲשֶׁר אָהָֽבְתִּי׃ | 47 |
і радітиму Твоїм заповідям, які я полюбив.
| וְאֶשָּֽׂא־כַפַּי אֶֽל־מִצְוֺתֶיךָ אֲשֶׁר אָהָבְתִּי וְאָשִׂיחָה בְחֻקֶּֽיךָ׃ | 48 |
Тоді простягну долоні свої до заповідей Твоїх, які я полюбив, і роздумувати буду про постанови Твої.
| זְכֹר־דָּבָר לְעַבְדֶּךָ עַל אֲשֶׁר יִֽחַלְתָּֽנִי׃ | 49 |
Згадай слово [Своє] до слуги Твого, на яке Ти заповів мені сподіватися.
| זֹאת נֶחָמָתִי בְעָנְיִי כִּי אִמְרָתְךָ חִיָּֽתְנִי׃ | 50 |
Це – втіха у скорботі моїй, що слово Твоє оживляє мене.
| זֵדִים הֱלִיצֻנִי עַד־מְאֹד מִתּֽוֹרָתְךָ לֹא נָטִֽיתִי׃ | 51 |
Зухвальці надмірно насміхаються з мене, та від Закону Твого я не ухиляюся.
| זָכַרְתִּי מִשְׁפָּטֶיךָ מֵעוֹלָם ׀ יְהוָה וָֽאֶתְנֶחָֽם׃ | 52 |
Згадую Твої одвічні закони правосуддя, Господи, і втішаюся я.
| זַלְעָפָה אֲחָזַתְנִי מֵרְשָׁעִים עֹזְבֵי תּוֹרָתֶֽךָ׃ | 53 |
Жах охоплює мене через нечестивців, що Закон Твій полишають.
| זְמִרוֹת הָֽיוּ־לִי חֻקֶּיךָ בְּבֵית מְגוּרָֽי׃ | 54 |
Співом стали для мене постанови Твої в домі, де я мешкаю.
| זָכַרְתִּי בַלַּיְלָה שִׁמְךָ יְהוָה וָֽאֶשְׁמְרָה תּוֹרָתֶֽךָ׃ | 55 |
Я згадую вночі ім’я Твоє, Господи, і дотримуюся Закону Твого.
| זֹאת הָֽיְתָה־לִּי כִּי פִקֻּדֶיךָ נָצָֽרְתִּי׃ | 56 |
Моїм він став, бо настанов Твоїх я дотримуюся.
| חֶלְקִי יְהוָה אָמַרְתִּי לִשְׁמֹר דְּבָרֶֽיךָ׃ | 57 |
Господи, – сказав я, – доля моя – дотримуватися Твоїх слів.
| חִלִּיתִי פָנֶיךָ בְכָל־לֵב חָנֵּנִי כְּאִמְרָתֶֽךָ׃ | 58 |
Шукав я прихильності обличчя Твого усім серцем: помилуй мене згідно зі словом Твоїм.
| חִשַּׁבְתִּי דְרָכָי וָאָשִׁיבָה רַגְלַי אֶל־עֵדֹתֶֽיךָ׃ | 59 |
Я обдумував дороги свої й повертав ноги мої до одкровень Твоїх,
| חַשְׁתִּי וְלֹא הִתְמַהְמָהְתִּי לִשְׁמֹר מִצְוֺתֶֽיךָ׃ | 60 |
поспішав і не зволікав виконувати заповіді Твої.
| חֶבְלֵי רְשָׁעִים עִוְּדֻנִי תּֽוֹרָתְךָ לֹא שָׁכָֽחְתִּי׃ | 61 |
Кайдани нечестивців облягли мене, та не забув я Закону Твого.
| חֲצֽוֹת־לַיְלָה אָקוּם לְהוֹדוֹת לָךְ עַל מִשְׁפְּטֵי צִדְקֶֽךָ׃ | 62 |
Опівночі вставав я славити Тебе за справедливі суди Твої.
| חָבֵר אָנִי לְכָל־אֲשֶׁר יְרֵאוּךָ וּלְשֹׁמְרֵי פִּקּוּדֶֽיךָ׃ | 63 |
Я спільник усім, хто боїться Тебе й хто дотримується настанов Твоїх.
| חַסְדְּךָ יְהוָה מָלְאָה הָאָרֶץ חֻקֶּיךָ לַמְּדֵֽנִי׃ | 64 |
Милістю Твоєю, Господи, наповнена земля; навчи мене постанов Твоїх.
| טוֹב עָשִׂיתָ עִֽם־עַבְדְּךָ יְהוָה כִּדְבָרֶֽךָ׃ | 65 |
Добре вчинив Ти зі слугою Своїм згідно зі словом Твоїм, Господи.
| טוּב טַעַם וָדַעַת לַמְּדֵנִי כִּי בְמִצְוֺתֶיךָ הֶאֱמָֽנְתִּי׃ | 66 |
Доброго розуміння й пізнання навчи мене, адже я повірив заповідям Твоїм.
| טֶרֶם אֶעֱנֶה אֲנִי שֹׁגֵג וְעַתָּה אִמְרָתְךָ שָׁמָֽרְתִּי׃ | 67 |
Перш ніж я зазнав страждання мого, я блукав, але тепер слова Твого дотримуюся.
| טוֹב־אַתָּה וּמֵטִיב לַמְּדֵנִי חֻקֶּֽיךָ׃ | 68 |
Добрий Ти і чиниш добро, [тож] навчи мене постанов Своїх.
| טָפְלוּ עָלַי שֶׁקֶר זֵדִים אֲנִי בְּכָל־לֵב ׀ אֱצֹּר פִּקּוּדֶֽיךָ׃ | 69 |
Плетуть зухвальці на мене неправду, я ж усім серцем триматимусь настанов Твоїх.
| טָפַשׁ כַּחֵלֶב לִבָּם אֲנִי תּוֹרָתְךָ שִֽׁעֲשָֽׁעְתִּי׃ | 70 |
Нечулим, немов лій, стало їхнє серце, я ж Законом Твоїм себе підбадьорюю.
| טֽוֹב־לִי כִֽי־עֻנֵּיתִי לְמַעַן אֶלְמַד חֻקֶּֽיךָ׃ | 71 |
Добре мені, що постраждав я, щоб навчитися постанов Твоїх.
| טֽוֹב־לִי תֽוֹרַת־פִּיךָ מֵאַלְפֵי זָהָב וָכָֽסֶף׃ | 72 |
Ліпший для мене Закон Твій, аніж тисячі [зливків] золота й срібла.
| יָדֶיךָ עָשׂוּנִי וַֽיְכוֹנְנוּנִי הֲבִינֵנִי וְאֶלְמְדָה מִצְוֺתֶֽיךָ׃ | 73 |
Руки Твої створили й утвердили мене; дай мені розуміння, і я навчуся заповідей Твоїх.
| יְרֵאֶיךָ יִרְאוּנִי וְיִשְׂמָחוּ כִּי לִדְבָרְךָ יִחָֽלְתִּי׃ | 74 |
Побачать мене ті, хто боїться Тебе, і зрадіють, бо на слово Твоє я сподіваюся.
| יָדַעְתִּי יְהוָה כִּי־צֶדֶק מִשְׁפָּטֶיךָ וֶאֱמוּנָה עִנִּיתָֽנִי׃ | 75 |
Я знаю, Господи, що справедливі суди Твої, і через вірність Свою Ти дав мені зазнати страждання.
| יְהִי־נָא חַסְדְּךָ לְנַחֲמֵנִי כְּאִמְרָתְךָ לְעַבְדֶּֽךָ׃ | 76 |
Нехай милість Твоя стане втіхою моєю, згідно зі словом Твоїм, [даним] слузі Твоєму.
| יְבֹאוּנִי רַחֲמֶיךָ וְאֶֽחְיֶה כִּי־תֽוֹרָתְךָ שַֽׁעֲשֻׁעָֽי׃ | 77 |
Нехай прийде до мене милосердя Твоє, і я оживу, адже Закон Твій – втіха моя.
| יֵבֹשׁוּ זֵדִים כִּי־שֶׁקֶר עִוְּתוּנִי אֲנִי אָשִׂיחַ בְּפִקּוּדֶֽיךָ׃ | 78 |
Нехай же посоромляться зухвальці за те, що безвинно пригнічують мене; а я роздумувати буду над настановами Твоїми.
| יָשׁוּבוּ לִי יְרֵאֶיךָ וידעו וְיֹדְעֵי עֵדֹתֶֽיךָ׃ | 79 |
Нехай навернуться до мене ті, хто боїться Тебе й знає одкровення Твої.
| יְהִֽי־לִבִּי תָמִים בְּחֻקֶּיךָ לְמַעַן לֹא אֵבֽוֹשׁ׃ | 80 |
Нехай серце моє буде невинним щодо постанов Твоїх, щоб я не осоромився.
| כָּלְתָה לִתְשׁוּעָתְךָ נַפְשִׁי לִדְבָרְךָ יִחָֽלְתִּי׃ | 81 |
Знемагає душа моя від туги за спасінням Твоїм, але я на слово Твоє сподіваюся.
| כָּלוּ עֵינַי לְאִמְרָתֶךָ לֵאמֹר מָתַי תְּֽנַחֲמֵֽנִי׃ | 82 |
Тануть очі мої, на слово Твоє [чекаючи] й кажучи: «Коли Ти втішиш мене?»
| כִּֽי־הָיִיתִי כְּנֹאד בְּקִיטוֹר חֻקֶּיךָ לֹא שָׁכָֽחְתִּי׃ | 83 |
Бо я став, немов міх у диму, та постанов Твоїх я не забуваю.
| כַּמָּה יְמֵֽי־עַבְדֶּךָ מָתַי תַּעֲשֶׂה בְרֹדְפַי מִשְׁפָּֽט׃ | 84 |
Скільки днів [відведено] слузі Твоєму? Коли ж Ти вчиниш суд над переслідувачами моїми?
| כָּֽרוּ־לִי זֵדִים שִׁיחוֹת אֲשֶׁר לֹא כְתוֹרָתֶֽךָ׃ | 85 |
Зухвальці викопали мені ями всупереч Закону Твоєму.
| כָּל־מִצְוֺתֶיךָ אֱמוּנָה שֶׁקֶר רְדָפוּנִי עָזְרֵֽנִי׃ | 86 |
Усі заповіді Твої – істина. Мене неправедно переслідують, допоможи мені.
| כִּמְעַט כִּלּוּנִי בָאָרֶץ וַאֲנִי לֹא־עָזַבְתִּי פִקֻּודֶֽיךָ׃ | 87 |
Мало не згубили мене на землі, та настанов Твоїх я не залишив.
| כְּחַסְדְּךָ חַיֵּנִי וְאֶשְׁמְרָה עֵדוּת פִּֽיךָ׃ | 88 |
За милістю Своєю оживи мене, і я буду дотримуватися одкровення вуст Твоїх.
| לְעוֹלָם יְהוָה דְּבָרְךָ נִצָּב בַּשָּׁמָֽיִם׃ | 89 |
Навіки, Господи, слово Твоє утверджене на небесах;
| לְדֹר וָדֹר אֱמֽוּנָתֶךָ כּוֹנַנְתָּ אֶרֶץ וַֽתַּעֲמֹֽד׃ | 90 |
з роду в рід – вірність Твоя. Ти утвердив землю, і вона стоїть;
| לְֽמִשְׁפָּטֶיךָ עָמְדוּ הַיּוֹם כִּי הַכֹּל עֲבָדֶֽיךָ׃ | 91 |
за Твоїми законами правосуддя все стоїть донині, бо все Тобі служить.
| לוּלֵי תוֹרָתְךָ שַׁעֲשֻׁעָי אָז אָבַדְתִּי בְעָנְיִֽי׃ | 92 |
Якби Закон Твій не був моєю втіхою, то я загинув би в скорботі своїй.
| לְעוֹלָם לֹא־אֶשְׁכַּח פִּקּוּדֶיךָ כִּי בָם חִיִּיתָֽנִי׃ | 93 |
Я повіки не забуду настанов Твоїх, адже ними Ти оживляєш мене.
| לְֽךָ־אֲנִי הוֹשִׁיעֵנִי כִּי פִקּוּדֶיךָ דָרָֽשְׁתִּי׃ | 94 |
Я – Твій, врятуй же мене, адже прагну я настанов Твоїх.
| לִי קִוּוּ רְשָׁעִים לְאַבְּדֵנִי עֵדֹתֶיךָ אֶתְבּוֹנָֽן׃ | 95 |
Нечестиві очікують, щоб погубити мене, та я роздумую над одкровеннями Твоїми.
| לְֽכָל תִּכְלָה רָאִיתִי קֵץ רְחָבָה מִצְוָתְךָ מְאֹֽד׃ | 96 |
Я бачив межу всілякої досконалості, та заповідь Твоя безмежно широка!
| מָֽה־אָהַבְתִּי תוֹרָתֶךָ כָּל־הַיּוֹם הִיא שִׂיחָתִֽי׃ | 97 |
Як люблю я Закон Твій! Роздумую над ним цілий день.
| מֵאֹיְבַי תְּחַכְּמֵנִי מִצְוֺתֶךָ כִּי לְעוֹלָם הִיא־לִֽי׃ | 98 |
Заповіддю Своєю Ти зробив мене мудрішим від ворогів моїх, бо вона навіки зі мною.
| מִכָּל־מְלַמְּדַי הִשְׂכַּלְתִּי כִּי עֵדְוֺתֶיךָ שִׂיחָה לִֽֿי׃ | 99 |
Я став розумнішим від усіх вчителів моїх, бо одкровення Твої – мої роздуми.
| מִזְּקֵנִים אֶתְבּוֹנָן כִּי פִקּוּדֶיךָ נָצָֽרְתִּי׃ | 100 |
Я розумію більше, ніж старці, бо настанови Твої дотримую.
| מִכָּל־אֹרַח רָע כָּלִאתִי רַגְלָי לְמַעַן אֶשְׁמֹר דְּבָרֶֽךָ׃ | 101 |
Від усілякої лихої стежки утримую ноги мої, щоб виконувати Твоє слово.
| מִמִּשְׁפָּטֶיךָ לֹא־סָרְתִּי כִּֽי־אַתָּה הוֹרֵתָֽנִי׃ | 102 |
Від Твоїх законів правосуддя не відступаю, адже Ти навчаєш мене.
| מַה־נִּמְלְצוּ לְחִכִּי אִמְרָתֶךָ מִדְּבַשׁ לְפִֽי׃ | 103 |
Які солодкі для мого піднебіння слова Твої! Вони солодші, ніж мед, для вуст моїх.
| מִפִּקּוּדֶיךָ אֶתְבּוֹנָן עַל־כֵּן שָׂנֵאתִי ׀ כָּל־אֹרַח שָֽׁקֶר׃ | 104 |
Від настанов Твоїх я набираюсь розуміння, тому ненавиджу всяку стежку неправди.
| נֵר־לְרַגְלִי דְבָרֶךָ וְאוֹר לִנְתִיבָתִֽי׃ | 105 |
Слово Твоє – світильник для ноги моєї і світло для стежки моєї.
| נִשְׁבַּעְתִּי וָאֲקַיֵּמָה לִשְׁמֹר מִשְׁפְּטֵי צִדְקֶֽךָ׃ | 106 |
Присягнув я виконувати справедливі закони правосуддя Твого і виконаю це.
| נַעֲנֵיתִי עַד־מְאֹד יְהוָה חַיֵּנִי כִדְבָרֶֽךָ׃ | 107 |
Постраждав я занадто, Господи, оживи мене згідно зі словом Твоїм.
| נִדְבוֹת פִּי רְצֵה־נָא יְהוָה וּֽמִשְׁפָּטֶיךָ לַמְּדֵֽנִי׃ | 108 |
Добровільні жертви вуст моїх нехай приємними будуть Тобі, Господи, і навчи мене Твоїх законів правосуддя.
| נַפְשִׁי בְכַפִּי תָמִיד וְתֽוֹרָתְךָ לֹא שָׁכָֽחְתִּי׃ | 109 |
Душа моя завжди в моїй руці, та Закону Твого я не забуваю.
| נָתְנוּ רְשָׁעִים פַּח לִי וּמִפִּקּוּדֶיךָ לֹא תָעִֽיתִי׃ | 110 |
Нечестиві розставили тенета для мене, але від настанов Твоїх я не ухиляюся.
| נָחַלְתִּי עֵדְוֺתֶיךָ לְעוֹלָם כִּֽי־שְׂשׂוֹן לִבִּי הֵֽמָּה׃ | 111 |
Я прийняв, як вічний спадок, одкровення Твої, адже вони – радість мого серця.
| נָטִיתִי לִבִּי לַעֲשׂוֹת חֻקֶּיךָ לְעוֹלָם עֵֽקֶב׃ | 112 |
Нахилив я серце своє до того, щоб дотримувати постанови Твої повіки, до кінця.
| סֵעֲפִים שָׂנֵאתִי וְֽתוֹרָתְךָ אָהָֽבְתִּי׃ | 113 |
Ненавиджу двоєдушних людей, а Закон Твій люблю.
| סִתְרִי וּמָגִנִּי אָתָּה לִדְבָרְךָ יִחָֽלְתִּי׃ | 114 |
Ти – сховище моє й щит; на слово Твоє сподіваюся.
| סֽוּרוּ־מִמֶּנִּי מְרֵעִים וְאֶצְּרָה מִצְוֺת אֱלֹהָֽי׃ | 115 |
Відступіться від мене, злодії, і я буду дотримуватися заповідей Бога мого.
| סָמְכֵנִי כְאִמְרָתְךָ וְאֶֽחְיֶה וְאַל־תְּבִישֵׁנִי מִשִּׂבְרִֽי׃ | 116 |
Підтримай мене згідно зі словом Твоїм, і я житиму; і не дай мені осоромитися в надії моїй.
| סְעָדֵנִי וְאִוָּשֵׁעָה וְאֶשְׁעָה בְחֻקֶּיךָ תָמִֽיד׃ | 117 |
Підтримай мене, і я буду врятований, і постанови Твої завжди споглядатиму.
| סָלִיתָ כָּל־שׁוֹגִים מֵחֻקֶּיךָ כִּי־שֶׁקֶר תַּרְמִיתָֽם׃ | 118 |
Ти відкидаєш усіх, хто ухиляється від постанов Твоїх, бо хитрощі їхні – неправда.
| סִגִים הִשְׁבַּתָּ כָל־רִשְׁעֵי־אָרֶץ לָכֵן אָהַבְתִּי עֵדֹתֶֽיךָ׃ | 119 |
Немов золу, відкинеш Ти усіх нечестивців землі; тому я полюбив одкровення Твої.
| סָמַר מִפַּחְדְּךָ בְשָׂרִי וּֽמִמִּשְׁפָּטֶיךָ יָרֵֽאתִי׃ | 120 |
Тремтить від страху перед Тобою тіло моє, і судів Твоїх я боюся.
| עָשִׂיתִי מִשְׁפָּט וָצֶדֶק בַּל־תַּנִּיחֵנִי לְעֹֽשְׁקָֽי׃ | 121 |
Я чинив правосудно й справедливо, – не залишай же мене [на поталу] моїм гнобителям.
| עֲרֹב עַבְדְּךָ לְטוֹב אַֽל־יַעַשְׁקֻנִי זֵדִֽים׃ | 122 |
Заступися за слугу Свого на добро, не дай зухвалим пригнічувати мене.
| עֵינַי כָּלוּ לִֽישׁוּעָתֶךָ וּלְאִמְרַת צִדְקֶֽךָ׃ | 123 |
Очі мої тануть, чекаючи на Твій порятунок і на слова Твоєї правди.
| עֲשֵׂה עִם־עַבְדְּךָ כְחַסְדֶּךָ וְחֻקֶּיךָ לַמְּדֵֽנִי׃ | 124 |
Вчини з рабом Своїм за милістю Твоєю й навчи мене постанов Своїх.
| עַבְדְּךָ־אָנִי הֲבִינֵנִי וְאֵדְעָה עֵדֹתֶֽיךָ׃ | 125 |
Я – слуга Твій, настав мене, і я пізнаю одкровення Твої.
| עֵת לַעֲשׂוֹת לַיהוָה הֵפֵרוּ תּוֹרָתֶֽךָ׃ | 126 |
Час діяти, Господи: Законом Твоїм знехтували.
| עַל־כֵּן אָהַבְתִּי מִצְוֺתֶיךָ מִזָּהָב וּמִפָּֽז׃ | 127 |
Тому полюбив я заповіді Твої більше від золота, щирого золота;
| עַל־כֵּן ׀ כָּל־פִּקּוּדֵי כֹל יִשָּׁרְתִּי כָּל־אֹרַח שֶׁקֶר שָׂנֵֽאתִי׃ | 128 |
тому всі настанови Твої визнаю справедливими, а всіляку стежку неправди ненавиджу.
| פְּלָאוֹת עֵדְוֺתֶיךָ עַל־כֵּן נְצָרָתַם נַפְשִֽׁי׃ | 129 |
Дивовижні одкровення Твої, тому душа моя береже їх.
| פֵּתַח דְּבָרֶיךָ יָאִיר מֵבִין פְּתָיִֽים׃ | 130 |
Розкриття Твоїх слів просвітлює, напоумлює простих.
| פִּֽי־פָעַרְתִּי וָאֶשְׁאָפָה כִּי לְמִצְוֺתֶיךָ יָאָֽבְתִּי׃ | 131 |
Уста свої розкриваю й прагну, бо жадаю заповідей Твоїх.
| פְּנֵה־אֵלַי וְחָנֵּנִי כְּמִשְׁפָּט לְאֹהֲבֵי שְׁמֶֽךָ׃ | 132 |
Обернися до мене й змилуйся, як [зазвичай поводишся] Ти справедливо з тими, хто любить ім’я Твоє.
| פְּעָמַי הָכֵן בְּאִמְרָתֶךָ וְֽאַל־תַּשְׁלֶט־בִּי כָל־אָֽוֶן׃ | 133 |
Зміцни мої стопи словом Твоїм і не дай жодному беззаконню оволодіти мною.
| פְּדֵנִי מֵעֹשֶׁק אָדָם וְאֶשְׁמְרָה פִּקּוּדֶֽיךָ׃ | 134 |
Визволи мене від гноблення людського, і я дотримуватися буду настанов Твоїх.
| פָּנֶיךָ הָאֵר בְּעַבְדֶּךָ וְלַמְּדֵנִי אֶת־חֻקֶּֽיךָ׃ | 135 |
Обличчям Своїм осяй слугу Твого й навчи мене постанов Твоїх.
| פַּלְגֵי־מַיִם יָרְדוּ עֵינָי עַל לֹא־שָׁמְרוּ תוֹרָתֶֽךָ׃ | 136 |
Потоками водними течуть мої очі, бо не дотримуються Закону Твого.
| צַדִּיק אַתָּה יְהוָה וְיָשָׁר מִשְׁפָּטֶֽיךָ׃ | 137 |
Праведний Ти, Господи, і справедливі суди Твої.
| צִוִּיתָ צֶדֶק עֵדֹתֶיךָ וֶֽאֱמוּנָה מְאֹֽד׃ | 138 |
Одкровення, заповідані Тобою, досконало справедливі й істинні.
| צִמְּתַתְנִי קִנְאָתִי כִּֽי־שָׁכְחוּ דְבָרֶיךָ צָרָֽי׃ | 139 |
Знесилився я через ревність мою, бо забули мої супротивники слова Твої.
| צְרוּפָה אִמְרָתְךָ מְאֹד וְֽעַבְדְּךָ אֲהֵבָֽהּ׃ | 140 |
Слово Твоє випробуване досконало, і слуга Твій любить його.
| צָעִיר אָנֹכִי וְנִבְזֶה פִּקֻּדֶיךָ לֹא שָׁכָֽחְתִּי׃ | 141 |
Я нікчемний і зганьблений, [але] настанов Твоїх не забуваю.
| צִדְקָתְךָ צֶדֶק לְעוֹלָם וְֽתוֹרָתְךָ אֱמֶֽת׃ | 142 |
Правда Твоя – правда вічна, і Закон Твій – істина.
| צַר־וּמָצוֹק מְצָאוּנִי מִצְוֺתֶיךָ שַׁעֲשֻׁעָֽי׃ | 143 |
Тіснота й скорбота спіткали мене, [але] заповіді Твої – втіха моя.
| צֶדֶק עֵדְוֺתֶיךָ לְעוֹלָם הֲבִינֵנִי וְאֶחְיֶֽה׃ | 144 |
Правда одкровень Твоїх вічна, напоум мене, і я житиму.
| קָרָאתִי בְכָל־לֵב עֲנֵנִי יְהוָה חֻקֶּיךָ אֶצֹּֽרָה׃ | 145 |
Я кличу всім серцем – дай мені відповідь, Господи, і я буду дотримуватися постанов Твоїх.
| קְרָאתִיךָ הוֹשִׁיעֵנִי וְאֶשְׁמְרָה עֵדֹתֶֽיךָ׃ | 146 |
Я кличу Тебе, врятуй мене, і я буду дотримуватись одкровень Твоїх.
| קִדַּמְתִּי בַנֶּשֶׁף וָאֲשַׁוֵּעָה לדבריך לִדְבָרְךָ יִחָֽלְתִּי׃ | 147 |
Перед ранковими сутінками волаю я, на слово Твоє сподіваюся.
| קִדְּמוּ עֵינַי אַשְׁמֻרוֹת לָשִׂיחַ בְּאִמְרָתֶֽךָ׃ | 148 |
Випереджають очі мої ранкову сторожу, щоб роздумувати над словом Твоїм.
| קוֹלִי שִׁמְעָה כְחַסְדֶּךָ יְהוָה כְּֽמִשְׁפָּטֶךָ חַיֵּֽנִי׃ | 149 |
Почуй мій голос заради милості Твоєї, Господи, відповідно до [справедливого] суду Твого оживи мене.
| קָרְבוּ רֹדְפֵי זִמָּה מִתּוֹרָתְךָ רָחָֽקוּ׃ | 150 |
Наблизилися до мене зловмисники, [та] від Закону Твого віддалилися.
| קָרוֹב אַתָּה יְהוָה וְֽכָל־מִצְוֺתֶיךָ אֱמֶֽת׃ | 151 |
Ти ж близько, Господи, і всі заповіді Твої – істина.
| קֶדֶם יָדַעְתִּי מֵעֵדֹתֶיךָ כִּי לְעוֹלָם יְסַדְתָּֽם׃ | 152 |
Здавна знаю я про одкровення Твої, що Ти їх встановив навіки.
| רְאֵֽה־עָנְיִי וְחַלְּצֵנִי כִּי־תֽוֹרָתְךָ לֹא שָׁכָֽחְתִּי׃ | 153 |
Поглянь на приниження моє й визволи мене, адже Закону Твого не забуваю я.
| רִיבָה רִיבִי וּגְאָלֵנִי לְאִמְרָתְךָ חַיֵּֽנִי׃ | 154 |
Вступися в судову тяганину мою й визволи мене, оживи мене згідно зі словом Твоїм.
| רָחוֹק מֵרְשָׁעִים יְשׁוּעָה כִּֽי־חֻקֶּיךָ לֹא דָרָֽשׁוּ׃ | 155 |
Далеке від нечестивців спасіння, бо не шукають постанов Твоїх.
| רַחֲמֶיךָ רַבִּים ׀ יְהוָה כְּֽמִשְׁפָּטֶיךָ חַיֵּֽנִי׃ | 156 |
Щедроти Твої численні, Господи, оживи мене відповідно до [справедливого] суду Твого.
| רַבִּים רֹדְפַי וְצָרָי מֵעֵדְוֺתֶיךָ לֹא נָטִֽיתִי׃ | 157 |
Численні переслідувачі й супротивники мої, але від одкровень Твоїх я не ухиляюся.
| רָאִיתִי בֹגְדִים וָֽאֶתְקוֹטָטָה אֲשֶׁר אִמְרָתְךָ לֹא שָׁמָֽרוּ׃ | 158 |
Дивлюся на відступників з огидою, бо слова Твого вони не дотримують.
| רְאֵה כִּי־פִקּוּדֶיךָ אָהָבְתִּי יְהוָה כְּֽחַסְדְּךָ חַיֵּֽנִי׃ | 159 |
Подивися, як люблю я Твої настанови, Господи, заради милості Твоєї оживи мене.
| רֹאשׁ־דְּבָרְךָ אֱמֶת וּלְעוֹלָם כָּל־מִשְׁפַּט צִדְקֶֽךָ׃ | 160 |
Сутність слів Твоїх – істина, вічні справедливі закони правосуддя Твого.
| שָׂרִים רְדָפוּנִי חִנָּם ומדבריך וּמִדְּבָרְךָ פָּחַד לִבִּֽי׃ | 161 |
Князі переслідують мене безвинно, але серце моє боїться Твого слова.
| שָׂשׂ אָנֹכִֽי עַל־אִמְרָתֶךָ כְּמוֹצֵא שָׁלָל רָֽב׃ | 162 |
Радію я слову Твоєму, наче спіткав здобич велику.
| שֶׁקֶר שָׂנֵאתִי וַאֲתַעֵבָה תּוֹרָתְךָ אָהָֽבְתִּי׃ | 163 |
Я ненавиджу неправду, бриджуся нею, Закон же Твій люблю.
| שֶׁבַע בַּיּוֹם הִלַּלְתִּיךָ עַל מִשְׁפְּטֵי צִדְקֶֽךָ׃ | 164 |
Сім разів на день прославляю Тебе за справедливі суди Твої.
| שָׁלוֹם רָב לְאֹהֲבֵי תוֹרָתֶךָ וְאֵֽין־לָמוֹ מִכְשֽׁוֹל׃ | 165 |
Великий мир у тих, хто любить Закон Твій, немає в них спотикання.
| שִׂבַּרְתִּי לִֽישׁוּעָתְךָ יְהוָה וּֽמִצְוֺתֶיךָ עָשִֽׂיתִי׃ | 166 |
Очікую спасіння Твого, Господи, і виконую заповіді Твої.
| שָֽׁמְרָה נַפְשִׁי עֵדֹתֶיךָ וָאֹהֲבֵם מְאֹֽד׃ | 167 |
Душа моя береже одкровення Твої і любить їх дуже.
| שָׁמַרְתִּי פִקּוּדֶיךָ וְעֵדֹתֶיךָ כִּי כָל־דְּרָכַי נֶגְדֶּֽךָ׃ | 168 |
Я дотримуюсь настанов і одкровень Твоїх, бо всі дороги мої перед Тобою.
| תִּקְרַב רִנָּתִי לְפָנֶיךָ יְהוָה כִּדְבָרְךָ הֲבִינֵֽנִי׃ | 169 |
Нехай наблизиться волання моє до обличчя Твого, Господи, дай мені розуміння, що відповідає слову Твоєму.
| תָּבוֹא תְחִנָּתִי לְפָנֶיךָ כְּאִמְרָתְךָ הַצִּילֵֽנִי׃ | 170 |
Нехай прийде благання моє перед обличчя Твоє, визволи мене за словом Твоїм.
| תַּבַּעְנָה שְׂפָתַי תְּהִלָּה כִּי תְלַמְּדֵנִי חֻקֶּֽיךָ׃ | 171 |
Переливатимуться вуста мої хвалою, коли Ти навчиш мене постанов Своїх.
| תַּעַן לְשׁוֹנִי אִמְרָתֶךָ כִּי כָל־מִצְוֺתֶיךָ צֶּֽדֶק׃ | 172 |
Проголошуватиме язик мій слово Твоє, бо всі заповіді Твої – справедливі.
| תְּהִֽי־יָדְךָ לְעָזְרֵנִי כִּי פִקּוּדֶיךָ בָחָֽרְתִּי׃ | 173 |
Нехай рука Твоя буде мені допомогою, адже я обрав Твої настанови.
| תָּאַבְתִּי לִֽישׁוּעָתְךָ יְהוָה וְתֽוֹרָתְךָ שַׁעֲשֻׁעָֽי׃ | 174 |
Я прагну спасіння Твого, Господи, і Закон Твій – втіха моя.
| תְּֽחִי־נַפְשִׁי וּֽתְהַֽלְלֶךָּ וּֽמִשְׁפָּטֶךָ יַעֲזְרֻֽנִי׃ | 175 |
Нехай живе душа моя й прославляє Тебе і нехай допоможуть мені Твої закони правосуддя.
| תָּעִיתִי כְּשֶׂה אֹבֵד בַּקֵּשׁ עַבְדֶּךָ כִּי מִצְוֺתֶיךָ לֹא שָׁכָֽחְתִּי׃ | 176 |
Заблукав я, немов вівця загублена. Шукай слугу Свого, адже заповідей Твоїх я не забув.
