תהילים 107

1 הֹדוּ לַיהוָה כִּי־טוֹב כִּי לְעוֹלָם חַסְדּֽוֹ׃

Славте Господа, бо Він добрий, бо милість Його навіки!

2 יֹאמְרוּ גְּאוּלֵי יְהוָה אֲשֶׁר גְּאָלָם מִיַּד־צָֽר׃

Нехай скажуть це викуплені Господом, ті, кого Він визволив від руки ворога

3 וּֽמֵאֲרָצוֹת קִבְּצָם מִמִּזְרָח וּמִֽמַּעֲרָב מִצָּפוֹן וּמִיָּֽם׃

й зібрав із різних земель – зі сходу, заходу, з півночі й від моря.

4 תָּעוּ בַמִּדְבָּר בִּישִׁימוֹן דָּרֶךְ עִיר מוֹשָׁב לֹא מָצָֽאוּ׃

Вони блукали в пустелі, дорогою в дикій землі, не знаходили [там] ні міста, ні поселення.

5 רְעֵבִים גַּם־צְמֵאִים נַפְשָׁם בָּהֶם תִּתְעַטָּֽף׃

Були голодні й спраглі, виснажилися в них душі їхні.

6 וַיִּצְעֲקוּ אֶל־יְהוָה בַּצַּר לָהֶם מִמְּצֽוּקוֹתֵיהֶם יַצִּילֵֽם׃

Тоді заволали вони до Господа у своїй скорботі, і Він врятував їх від їхніх страждань.

7 וַיּֽ͏ַדְרִיכֵם בְּדֶרֶךְ יְשָׁרָה לָלֶכֶת אֶל־עִיר מוֹשָֽׁב׃

І повів їх шляхом прямим, щоб привести у місто, де будуть вони мешкати.

8 יוֹדוּ לַיהוָה חַסְדּוֹ וְנִפְלְאוֹתָיו לִבְנֵי אָדָֽם׃

Нехай славлять Господа за милість Його й чудеса Його для синів людських,

9 כִּי־הִשְׂבִּיעַ נֶפֶשׁ שֹׁקֵקָה וְנֶפֶשׁ רְעֵבָה מִלֵּא־טֽוֹב׃

бо задовольнив Він душу спраглу й душу голодну наситив добром.

10 יֹשְׁבֵי חֹשֶׁךְ וְצַלְמָוֶת אֲסִירֵי עֳנִי וּבַרְזֶֽל׃

Вони сиділи в темряві й тіні смерті, закуті гнітом і залізом,

11 כִּֽי־הִמְרוּ אִמְרֵי־אֵל וַעֲצַת עֶלְיוֹן נָאָֽצוּ׃

за те, що повстали проти слів Бога й знехтували порадою Всевишнього.

12 וַיַּכְנַע בֶּעָמָל לִבָּם כָּשְׁלוּ וְאֵין עֹזֵֽר׃

Він упокорив серця їхні працею тяжкою, вони спіткнулися, і ніхто не допомагав.

13 וַיִּזְעֲקוּ אֶל־יְהוָה בַּצַּר לָהֶם מִמְּצֻֽקוֹתֵיהֶם יוֹשִׁיעֵֽם׃

Тоді заволали вони до Господа у своїй скорботі, і Він врятував їх від їхніх страждань.

14 יֽוֹצִיאֵם מֵחֹשֶׁךְ וְצַלְמָוֶת וּמוֹסְרוֹתֵיהֶם יְנַתֵּֽק׃

І вивів їх із темряви й тіні смерті, і розірвав їхні кайдани.

15 יוֹדוּ לַיהוָה חַסְדּוֹ וְנִפְלְאוֹתָיו לִבְנֵי אָדָֽם׃

Нехай славлять Господа за милість Його й чудеса Його для синів людських,

16 כִּֽי־שִׁבַּר דַּלְתוֹת נְחֹשֶׁת וּבְרִיחֵי בַרְזֶל גִּדֵּֽעַ׃

бо зламав Він двері бронзові й розбив засуви залізні.

17 אֱוִלִים מִדֶּרֶךְ פִּשְׁעָם וּֽמֵעֲוֺֽנֹתֵיהֶם יִתְעַנּֽוּ׃

Нерозумні, через шлях беззаконь і гріхів своїх вони були пригнічені.

18 כָּל־אֹכֶל תְּתַעֵב נַפְשָׁם וַיַּגִּיעוּ עַד־שַׁעֲרֵי מָֽוֶת׃

Будь-яка їжа стала гидкою душам їхнім, і підступили вони до воріт смерті.

19 וַיִּזְעֲקוּ אֶל־יְהוָה בַּצַּר לָהֶם מִמְּצֻֽקוֹתֵיהֶם יוֹשִׁיעֵֽם׃

Тоді заволали вони до Господа у своїй скорботі, і Він врятував їх від їхніх страждань.

20 יִשְׁלַח דְּבָרוֹ וְיִרְפָּאֵם וִֽימַלֵּט מִשְּׁחִיתוֹתָֽם׃

Послав Своє слово й зцілив їх, і визволив їх від погибелі.

21 יוֹדוּ לַיהוָה חַסְדּוֹ וְנִפְלְאוֹתָיו לִבְנֵי אָדָֽם׃

Нехай дякують Господеві за милість Його й чудеса Його для синів людських,

22 וְיִזְבְּחוּ זִבְחֵי תוֹדָה וִֽיסַפְּרוּ מַעֲשָׂיו בְּרִנָּֽה׃

і нехай приносять жертви подяки й сповіщають про діяння Його з вигуками радості.

23 יוֹרְדֵי הַיָּם בָּאֳנִיּוֹת עֹשֵׂי מְלָאכָה בְּמַיִם רַבִּֽים׃

Ті, хто виходить у море на кораблях, промишляють у великих водах,

24 הֵמָּה רָאוּ מַעֲשֵׂי יְהוָה וְנִפְלְאוֹתָיו בִּמְצוּלָֽה׃

бачили діяння Господа й чудеса Його в глибині.

25 וַיֹּאמֶר וַֽיַּעֲמֵד רוּחַ סְעָרָה וַתְּרוֹמֵם גַּלָּֽיו׃

Він сказав – і піднявся вітер штормовий, здійняв високо хвилі.

26 יַעֲלוּ שָׁמַיִם יֵרְדוּ תְהוֹמוֹת נַפְשָׁם בְּרָעָה תִתְמוֹגָֽג׃

Вони підняли [кораблі] до небес і скинули в безодню – душа моряків розтала через те лихо.

27 יָחוֹגּוּ וְיָנוּעוּ כַּשִּׁכּוֹר וְכָל־חָכְמָתָם תִּתְבַּלָּֽע׃

Кружляють, хитаються вони, немов п’яні, і вся мудрість їхня щезла.

28 וַיִּצְעֲקוּ אֶל־יְהוָה בַּצַּר לָהֶם וּֽמִמְּצֽוּקֹתֵיהֶם יוֹצִיאֵֽם׃

Тоді заволали до Господа у своїй скорботі, і Він визволив їх від їхніх страждань.

29 יָקֵם סְעָרָה לִדְמָמָה וַיֶּחֱשׁוּ גַּלֵּיהֶֽם׃

Він перетворив вітер штормовий на тишу, і замовкли морські хвилі.

30 וַיִּשְׂמְחוּ כִֽי־יִשְׁתֹּקוּ וַיַּנְחֵם אֶל־מְחוֹז חֶפְצָֽם׃

Тоді [моряки] зраділи, що стихли [хвилі], і Він привів їх до бажаної пристані.

31 יוֹדוּ לַיהוָה חַסְדּוֹ וְנִפְלְאוֹתָיו לִבְנֵי אָדָֽם׃

Нехай славлять Господа за милість Його й чудеса Його для синів людських.

32 וִֽירֹמְמוּהוּ בִּקְהַל־עָם וּבְמוֹשַׁב זְקֵנִים יְהַלְלֽוּהוּ׃

Нехай величають Його в зібранні народу й на засіданні старійшин нехай прославляють Його.

33 יָשֵׂם נְהָרוֹת לְמִדְבָּר וּמֹצָאֵי מַיִם לְצִמָּאֽוֹן׃

Він перетворює ріки на пустелю й джерела води – на спраглу землю,

34 אֶרֶץ פְּרִי לִמְלֵחָה מֵרָעַת יֹשְׁבֵי בָֽהּ׃

землю родючу – на солончак за злі вчинки тих, хто живе на ній.

35 יָשֵׂם מִדְבָּר לַֽאֲגַם־מַיִם וְאֶרֶץ צִיָּה לְמֹצָאֵי מָֽיִם׃

Він перетворює пустелю на болотистий став і землю висохлу – на джерела води.

36 וַיּוֹשֶׁב שָׁם רְעֵבִים וַיְכוֹנְנוּ עִיר מוֹשָֽׁב׃

І поселяє там голодних, і вони будують місто для мешкання,

37 וַיִּזְרְעוּ שָׂדוֹת וַיִּטְּעוּ כְרָמִים וַיַּעֲשׂוּ פְּרִי תְבֽוּאָה׃

засівають поля й насаджують виноградники, що приносять рясний врожай.

38 וַיְבָרֲכֵם וַיִּרְבּוּ מְאֹד וּבְהֶמְתָּם לֹא יַמְעִֽיט׃

Він благословляє їх, і вони розмножуються вельми, і худоба в них не убуває.

39 וַיִּמְעֲטוּ וַיָּשֹׁחוּ מֵעֹצֶר רָעָה וְיָגֽוֹן׃

Та коли зменшуються числом і поникають вони через утиск, лихо й журбу,

40 שֹׁפֵךְ בּוּז עַל־נְדִיבִים וַיַּתְעֵם בְּתֹהוּ לֹא־דָֽרֶךְ׃

Він виливає презирство на шляхетних [мужів], і блукають вони в пустелі, де немає дороги.

41 וַיְשַׂגֵּב אֶבְיוֹן מֵעוֹנִי וַיָּשֶׂם כַּצֹּאן מִשְׁפָּחֽוֹת׃

А бідного Він підіймає із приниження і родину його робить численною, як отара овець.

42 יִרְאוּ יְשָׁרִים וְיִשְׂמָחוּ וְכָל־עַוְלָה קָפְצָה פִּֽיהָ׃

Побачать це праведники й зрадіють, а кожен беззаконник стулить свої вуста.

43 מִי־חָכָם וְיִשְׁמָר־אֵלֶּה וְיִתְבּֽוֹנְנוּ חַֽסְדֵי יְהוָֽה׃

Хто мудрий, нехай збереже ці [слова] й зрозуміє милість Господа.