תהילים 105

1 הוֹדוּ לַיהוָה קִרְאוּ בִשְׁמוֹ הוֹדִיעוּ בָעַמִּים עֲלִילוֹתָֽיו׃

Славте Господа, кличте ім’я Його; серед народів звіщайте діяння Його!

2 שִֽׁירוּ־לוֹ זַמְּרוּ־לוֹ שִׂיחוּ בְּכָל־נִפְלְאוֹתָֽיו׃

Співайте Йому, грайте для Нього, звіщайте всі чудеса Його,

3 הִֽתְהַלְלוּ בְּשֵׁם קָדְשׁוֹ יִשְׂמַח לֵב ׀ מְבַקְשֵׁי יְהוָֽה׃

хваліться іменем Його святим! Нехай веселиться серце тих, хто шукає Господа!

4 דִּרְשׁוּ יְהוָה וְעֻזּוֹ בַּקְּשׁוּ פָנָיו תָּמִֽיד׃

Прагніть Господа й сили Його, шукайте обличчя Його завжди.

5 זִכְרוּ נִפְלְאוֹתָיו אֲשֶׁר־עָשָׂה מֹפְתָיו וּמִשְׁפְּטֵי־פִֽיו׃

Пам’ятайте про чудеса Його, які Він здійснив, про знамення та суди Його.

6 זֶרַע אַבְרָהָם עַבְדּוֹ בְּנֵי יַעֲקֹב בְּחִירָֽיו׃

О нащадки Авраама, слуги Його, сини Якова, Його обранці!

7 הוּא יְהוָה אֱלֹהֵינוּ בְּכָל־הָאָרֶץ מִשְׁפָּטָֽיו׃

Він – Господь, Бог наш; суди Його справедливі по всій землі.

8 זָכַר לְעוֹלָם בְּרִיתוֹ דָּבָר צִוָּה לְאֶלֶף דּֽוֹר׃

Він вічно пам’ятає Завіт Свій, слово, яке Він заповів для тисяч поколінь, –

9 אֲשֶׁר כָּרַת אֶת־אַבְרָהָם וּשְׁבוּעָתוֹ לְיִשְׂחָֽק׃

[Завіт], який Він уклав з Авраамом, і присягу Його Ісааку.

10 וַיַּֽעֲמִידֶהָ לְיַעֲקֹב לְחֹק לְיִשְׂרָאֵל בְּרִית עוֹלָֽם׃

Він встановив його статутом для Якова, як Завіт вічний для Ізраїля,

11 לֵאמֹר לְךָ אֶתֵּן אֶת־אֶֽרֶץ־כְּנָעַן חֶבֶל נַחֲלַתְכֶֽם׃

кажучи: «Тобі віддам Я землю Ханаану як долю вашого спадку».

12 בִּֽהְיוֹתָם מְתֵי מִסְפָּר כִּמְעַט וְגָרִים בָּֽהּ׃

Коли вони були людом нечисленним, незначним, і мешкали як приходьки на ній,

13 וַֽיִּתְהַלְּכוּ מִגּוֹי אֶל־גּוֹי מִמַּמְלָכָה אֶל־עַם אַחֵֽר׃

то мандрували вони від народу до народу, від одного царства до іншого племені.

14 לֹֽא־הִנִּיחַ אָדָם לְעָשְׁקָם וַיּוֹכַח עֲלֵיהֶם מְלָכִֽים׃

Він не дозволяв нікому їх гнобити й докоряв за них царям:

15 אַֽל־תִּגְּעוּ בִמְשִׁיחָי וְלִנְבִיאַי אַל־תָּרֵֽעוּ׃

«Не чіпайте помазанців Моїх і пророкам Моїм не робіть зла».

16 וַיִּקְרָא רָעָב עַל־הָאָרֶץ כָּֽל־מַטֵּה־לֶחֶם שָׁבָֽר׃

Він накликав голод на землю, зламав стебло хлібне.

17 שָׁלַח לִפְנֵיהֶם אִישׁ לְעֶבֶד נִמְכַּר יוֹסֵֽף׃

Послав перед ними чоловіка – у рабство був проданий Йосиф.

18 עִנּוּ בַכֶּבֶל רגליו רַגְלוֹ בַּרְזֶל בָּאָה נַפְשֽׁוֹ׃

Його ноги стисли кайданами, на шию йому наклали залізо,

19 עַד־עֵת בֹּֽא־דְבָרוֹ אִמְרַת יְהוָה צְרָפָֽתְהוּ׃

до того часу, поки не здійснилося сказане Господом, поки слово Господа не очистило його.

20 שָׁלַח מֶלֶךְ וַיַּתִּירֵהוּ מֹשֵׁל עַמִּים וַֽיְפַתְּחֵֽהוּ׃

Послав цар [слуг своїх] і розв’язав його; правитель народів звільнив його.

21 שָׂמוֹ אָדוֹן לְבֵיתוֹ וּמֹשֵׁל בְּכָל־קִנְיָנֽוֹ׃

Він поставив його володарем над домом своїм і правителем над усім своїм майном,

22 לֶאְסֹר שָׂרָיו בְּנַפְשׁוֹ וּזְקֵנָיו יְחַכֵּֽם׃

щоб він князів його міг стримувати на свій розсуд і старійшин його повчав.

23 וַיָּבֹא יִשְׂרָאֵל מִצְרָיִם וְיַעֲקֹב גָּר בְּאֶֽרֶץ־חָֽם׃

Тоді прийшов Ізраїль до Єгипту, оселився Яків у землі Хамовій.

24 וַיֶּפֶר אֶת־עַמּוֹ מְאֹד וַיַּֽעֲצִמֵהוּ מִצָּרָֽיו׃

І дуже розмножив [Бог] народ Свій і зробив його сильнішим від супротивників його,

25 הָפַךְ לִבָּם לִשְׂנֹא עַמּוֹ לְהִתְנַכֵּל בַּעֲבָדָֽיו׃

чиї серця Він налаштував, щоб ненавиділи Його народ, щоб лукавили вони з Його рабами.

26 שָׁלַח מֹשֶׁה עַבְדּוֹ אַהֲרֹן אֲשֶׁר בָּֽחַר־בּֽוֹ׃

Він послав Мойсея, слугу Свого, і Аарона, якого обрав Собі.

27 שָֽׂמוּ־בָם דִּבְרֵי אֹתוֹתָיו וּמֹפְתִים בְּאֶרֶץ חָֽם׃

Вони з’явили знамення Його серед них і чудеса – у землі Хамовій.

28 שָׁלַֽח חֹשֶׁךְ וַיַּחְשִׁךְ וְלֹֽא־מָרוּ אֶת־דברוו דְּבָרֽוֹ׃

Він послав морок, і стало темно, і вони не посміли суперечити Його слову.

29 הָפַךְ אֶת־מֵימֵיהֶם לְדָם וַיָּמֶת אֶת־דְּגָתָֽם׃

Він перетворив води їхні на кров і умертвив рибу в них.

30 שָׁרַץ אַרְצָם צְפַרְדְּעִים בְּחַדְרֵי מַלְכֵיהֶֽם׃

Закишіла земля їхня жабами, навіть у покоях царів їхніх [були вони].

31 אָמַר וַיָּבֹא עָרֹב כִּנִּים בְּכָל־גְּבוּלָֽם׃

Він сказав, і прийшли рої мух, комарі були на всіх теренах їхніх.

32 נָתַן גִּשְׁמֵיהֶם בָּרָד אֵשׁ לֶהָבוֹת בְּאַרְצָֽם׃

Він дав їм замість дощу град, палючий вогонь – на землю їхню;

33 וַיַּךְ גַּפְנָם וּתְאֵנָתָם וַיְשַׁבֵּר עֵץ גְּבוּלָֽם׃

він побив у них виноград та смоковницю, зламав дерева в їхньому краї.

34 אָמַר וַיָּבֹא אַרְבֶּה וְיֶלֶק וְאֵין מִסְפָּֽר׃

Сказав Він, і прийшла сарана і гусінь – немає їм ліку!

35 וַיֹּאכַל כָּל־עֵשֶׂב בְּאַרְצָם וַיֹּאכַל פְּרִי אַדְמָתָֽם׃

І з’їли вони всю траву в землі їхній, пожерли плоди їхніх ґрунтів.

36 וַיַּךְ כָּל־בְּכוֹר בְּאַרְצָם רֵאשִׁית לְכָל־אוֹנָֽם׃

Тоді вразив Він усіх первістків у землі їхній – першоплоди сили чоловічої.

37 וַֽיּוֹצִיאֵם בְּכֶסֶף וְזָהָב וְאֵין בִּשְׁבָטָיו כּוֹשֵֽׁל׃

І вивів Він ізраїльтян зі сріблом і золотом, не було серед племен їхніх того, хто спотикався.

38 שָׂמַח מִצְרַיִם בְּצֵאתָם כִּֽי־נָפַל פַּחְדָּם עֲלֵיהֶֽם׃

Зрадів Єгипет, коли вони вийшли, бо страх напав на нього через них.

39 פָּרַשׂ עָנָן לְמָסָךְ וְאֵשׁ לְהָאִיר לָֽיְלָה׃

Розгорнув [Бог] хмару, як покривало, [вдень], і вогонь, щоб світити вночі.

40 שָׁאַל וַיָּבֵא שְׂלָו וְלֶחֶם שָׁמַיִם יַשְׂבִּיעֵֽם׃

Просив [народ], і послав їм [Господь] перепілок і хлібом небесним наситив їх.

41 פָּתַח צוּר וַיָּזוּבוּ מָיִם הָלְכוּ בַּצִּיּוֹת נָהָֽר׃

Відкрив Він скелю – і полилися води, потекли рікою в сухій землі.

42 כִּֽי־זָכַר אֶת־דְּבַר קָדְשׁוֹ אֶֽת־אַבְרָהָם עַבְדּֽוֹ׃

Бо згадав Він слово Своє святе, [що дав] Авраамові, слузі Своєму.

43 וַיּוֹצִא עַמּוֹ בְשָׂשׂוֹן בְּרִנָּה אֶת־בְּחִירָֽיו׃

І вивів Він народ Свій у радості, обраних Своїх – із вигуком переможним.

44 וַיִּתֵּן לָהֶם אַרְצוֹת גּוֹיִם וַעֲמַל לְאֻמִּים יִירָֽשׁוּ׃

Він дав їм землі народів, і вспадкували здобутки праці їхньої,

45 בַּעֲבוּר ׀ יִשְׁמְרוּ חֻקָּיו וְתוֹרֹתָיו יִנְצֹרוּ הַֽלְלוּ־יָֽהּ׃

щоб вони дотримувалися Його постанов і берегли закони Його. Алілуя!