מִשְׁלֵי 10

1 מִשְׁלֵי שְׁלֹמֹה בֵּן חָכָם יְשַׂמַּח־אָב וּבֵן כְּסִיל תּוּגַת אִמּֽוֹ׃

Син мудрий — потіха для батька, а син нерозумний — то смуток для неньки його.

2 לֹא־יוֹעִילוּ אוֹצְרוֹת רֶשַׁע וּצְדָקָה תַּצִּיל מִמָּֽוֶת׃

Не поможуть неправедні скарби, а справедливість від смерти визво́лює.

3 לֹֽא־יַרְעִיב יְהוָה נֶפֶשׁ צַדִּיק וְהַוַּת רְשָׁעִים יֶהְדֹּֽף׃

Не допустить Господь голодува́ти душу праведного, а набу́ток безбожників згине.

4 רָאשׁ עֹשֶׂה כַף־רְמִיָּה וְיַד חָרוּצִים תַּעֲשִֽׁיר׃

Ледача рука до убо́зтва веде, рука ж роботя́ща збагачує.

5 אֹגֵר בַּקַּיִץ בֵּן מַשְׂכִּיל נִרְדָּם בַּקָּצִיר בֵּן מֵבִֽישׁ׃

Хто літом збирає — син мудрий, хто ж дрімає в жнива́ — син безпутній.

6 בְּרָכוֹת לְרֹאשׁ צַדִּיק וּפִי רְשָׁעִים יְכַסֶּה חָמָֽס׃

Благослове́нства на голову праведного, а уста безбожним прикриє наси́льство.

7 זֵכֶר צַדִּיק לִבְרָכָה וְשֵׁם רְשָׁעִים יִרְקָֽב׃

Пам'ять про праведного — на благослове́ння, а йме́ння безбожних загине.

8 חֲכַם־לֵב יִקַּח מִצְוֺת וֶאֱוִיל שְׂפָתַיִם יִלָּבֵֽט׃

Заповіді мудросердий приймає, але́ дурногу́бий впаде́.

9 הוֹלֵךְ בַּתֹּם יֵלֶךְ בֶּטַח וּמְעַקֵּשׁ דְּרָכָיו יִוָּדֵֽעַ׃

Хто в невинності ходить, той ходить безпечно, а хто кривить дороги свої, буде ви́явлений.

10 קֹרֵֽץ עַיִן יִתֵּן עַצָּבֶת וֶאֱוִיל שְׂפָתַיִם יִלָּבֵֽט׃

Хто оком моргає, той смуток дає, але дурногу́бий впаде́.

11 מְקוֹר חַיִּים פִּי צַדִּיק וּפִי רְשָׁעִים יְכַסֶּה חָמָֽס׃

Уста праведного — то джерело життя, а уста безбожним прикриє насильство.

12 שִׂנְאָה תְּעוֹרֵר מְדָנִים וְעַל כָּל־פְּשָׁעִים תְּכַסֶּה אַהֲבָֽה׃

Нена́висть побуджує сва́рки, а любов покриває всі ви́ни.

13 בְּשִׂפְתֵי נָבוֹן תִּמָּצֵא חָכְמָה וְשֵׁבֶט לְגֵו חֲסַר־לֵֽב׃

В устах розумного мудрість знахо́диться, а різка — на спину безтя́много.

14 חֲכָמִים יִצְפְּנוּ־דָעַת וּפִֽי־אֱוִיל מְחִתָּה קְרֹבָֽה׃

Прихо́вують мудрі знання́, а уста нерозумного — близькі́ до загибелі.

15 הוֹן עָשִׁיר קִרְיַת עֻזּוֹ מְחִתַּת דַּלִּים רֵישָֽׁם׃

Маєток багатого — місто тверди́нне його, поги́біль убогих — їхні зли́дні.

16 פְּעֻלַּת צַדִּיק לְחַיִּים תְּבוּאַת רָשָׁע לְחַטָּֽאת׃

Дорібок праведного — на життя, прибу́ток безбожного — в гріх.

17 אֹרַח לְחַיִּים שׁוֹמֵר מוּסָר וְעוֹזֵב תּוֹכַחַת מַתְעֶֽה׃

Хто напу́чування стереже́ — той на сте́жці життя, а хто нехту́є карта́ння, той блу́дить.

18 מְכַסֶּה שִׂנְאָה שִׂפְתֵי־שָׁקֶר וּמוֹצִא דִבָּה הוּא כְסִֽיל׃

Хто нена́висть ховає, в того губи брехли́ві, а хто на́клепи ширить, той дурнове́рхий.

19 בְּרֹב דְּבָרִים לֹא יֶחְדַּל־פָּשַׁע וְחֹשֵׂךְ שְׂפָתָיו מַשְׂכִּֽיל׃

Не бракує гріха в многомо́вності, а хто стримує губи свої, той розумний.

20 כֶּסֶף נִבְחָר לְשׁוֹן צַדִּיק לֵב רְשָׁעִים כִּמְעָֽט׃

Язик праведного — то добі́рне срібло́, а розум безбожних — мізе́рний.

21 שִׂפְתֵי צַדִּיק יִרְעוּ רַבִּים וֶֽאֱוִילִים בַּחֲסַר־לֵב יָמֽוּתוּ׃

Пасу́ть багатьох губи праведного, безглузді ж умирають з неро́зуму.

22 בִּרְכַּת יְהוָה הִיא תַעֲשִׁיר וְלֹֽא־יוֹסִף עֶצֶב עִמָּֽהּ׃

Благослове́ння Господнє — воно збагачає, і сму́тку воно не прино́сить з собою.

23 כִּשְׂחוֹק לִכְסִיל עֲשׂוֹת זִמָּה וְחָכְמָה לְאִישׁ תְּבוּנָֽה׃

Нешляхе́тне робити — заба́ва неві́гласа, а мудрість — люди́ні розумній.

24 מְגוֹרַת רָשָׁע הִיא תְבוֹאֶנּוּ וְתַאֲוַת צַדִּיקִים יִתֵּֽן׃

Чого нечести́вий боїться, те при́йде на нього, а пра́гнення праведних спо́вняться.

25 כַּעֲבוֹר סוּפָה וְאֵין רָשָׁע וְצַדִּיק יְסוֹד עוֹלָֽם׃

Як буря, яка пронесе́ться, то й гине безбожний, а праведний має дові́чну осно́ву.

26 כַּחֹמֶץ ׀ לַשִּׁנַּיִם וְכֶעָשָׁן לָעֵינָיִם כֵּן הֶעָצֵל לְשֹׁלְחָֽיו׃

Як о́цет зубам, і як дим для оче́й, так лінивий для тих, хто його посилає.

27 יִרְאַת יְהוָה תּוֹסִיף יָמִים וּשְׁנוֹת רְשָׁעִים תִּקְצֹֽרְנָה׃

Страх Господній примножує днів, а ро́ки безбожних вкоро́тяться.

28 תּוֹחֶלֶת צַדִּיקִים שִׂמְחָה וְתִקְוַת רְשָׁעִים תֹּאבֵֽד׃

Сподіва́ння для праведних — радість, а наді́я безбожних загине.

29 מָעוֹז לַתֹּם דֶּרֶךְ יְהוָה וּמְחִתָּה לְפֹעֲלֵי אָֽוֶן׃

Дорога Господня — тверди́ня неви́нним, а заги́біль — злочинцям.

30 צַדִּיק לְעוֹלָם בַּל־יִמּוֹט וּרְשָׁעִים לֹא יִשְׁכְּנוּ־אָֽרֶץ׃

Повік праведний не захита́ється, а безбожники не поживуть на землі.

31 פִּֽי־צַדִּיק יָנוּב חָכְמָה וּלְשׁוֹן תַּהְפֻּכוֹת תִּכָּרֵֽת׃

Уста праведного дають мудрість, а лукавий язик буде втятий.

32 שִׂפְתֵי צַדִּיק יֵדְעוּן רָצוֹן וּפִי רְשָׁעִים תַּהְפֻּכֽוֹת׃

Уста праведного уподо́бання знають, а уста безбожних — лука́вство.