תְהִלִּים 64

1 לַמְנַצֵּ֗חַ מִזְמ֥וֹר לְדָוִֽד׃ שְׁמַע־אֱלֹהִ֣ים קוֹלִ֣י בְשִׂיחִ֑י מִפַּ֥חַד א֝וֹיֵ֗ב תִּצֹּ֥ר חַיָּֽי׃

Керівнику хору. Псалом Давидів. Боже, почуй мій голос, коли я скаржуся; убережи мою душу від погроз ворога.

2 תַּ֭סְתִּירֵנִי מִסּ֣וֹד מְרֵעִ֑ים מֵ֝רִגְשַׁ֗ת פֹּ֣עֲלֵי אָֽוֶן׃

Сховай мене від таємних задумів злочинців, від збурення тих, хто чинить беззаконня.

3 אֲשֶׁ֤ר שָׁנְנ֣וּ כַחֶ֣רֶב לְשׁוֹנָ֑ם דָּרְכ֥וּ חִ֝צָּ֗ם דָּבָ֥ר מָֽר׃

Вони нагострили язики свої, немов мечі, націлили свої стріли – гіркі слова,

4 לִיר֣וֹת בַּמִּסְתָּרִ֣ים תָּ֑ם פִּתְאֹ֥ם יֹ֝רֻ֗הוּ וְלֹ֣א יִירָֽאוּ׃

щоб стріляти зі своїх засідок у невинного. Вони стріляють зненацька й не бояться.

5 יְחַזְּקוּ־לָ֨מוֹ ׀ דָּ֘בָ֤ר רָ֗ע יְֽ֭סַפְּרוּ לִטְמ֣וֹן מוֹקְשִׁ֑ים אָ֝מְר֗וּ מִ֣י יִרְאֶה־לָּֽמוֹ׃

Підбадьорюють себе у справі лихій, радяться, як таємно розставити тенета, і кажуть: «Хто їх побачить?»

6 יַֽחְפְּֽשׂוּ־עוֹלֹ֗ת תַּ֭מְנוּ חֵ֣פֶשׂ מְחֻפָּ֑שׂ וְקֶ֥רֶב אִ֝֗ישׁ וְלֵ֣ב עָמֹֽק׃

Ретельно обдумують свої [майбутні] беззаконня: «Ми склали змову досконало!» Справді, глибока внутрішність людини та її серце!

7 וַיֹּרֵ֗ם אֱלֹ֫הִ֥ים חֵ֥ץ פִּתְא֑וֹם הָ֝י֗וּ מַכּוֹתָֽם׃

Але Бог випустить у них стрілу зненацька – вони будуть уражені.

8 וַיַּכְשִׁיל֣וּהוּ עָלֵ֣ימוֹ לְשׁוֹנָ֑ם יִ֝תְנֹדֲד֗וּ כָּל־רֹ֥אֵה בָֽם׃

Він зробить так, що вони спіткнуться через язик свій [і впадуть]; відсахнуться від них усі, хто їх побачить.

9 וַיִּֽירְא֗וּ כָּל־אָ֫דָ֥ם וַ֭יַּגִּידוּ פֹּ֥עַל אֱלֹהִ֗ים וּֽמַעֲשֵׂ֥הוּ הִשְׂכִּֽילוּ׃

Тоді страх охопить усіх людей, і будуть сповіщати про діяння Бога й про справи Його роздумувати.

10 יִשְׂמַ֬ח צַדִּ֣יק בַּ֭יהוָה וְחָ֣סָה ב֑וֹ וְ֝יִתְהַֽלְל֗וּ כָּל־יִשְׁרֵי־לֵֽב׃

Нехай праведник радіє в Господі й покладає на Нього надію. Тоді прославлені будуть усі щирі серцем.