תְהִלִּים 105

1 הוֹד֣וּ לַ֭יהוָה קִרְא֣וּ בִּשְׁמ֑וֹ הוֹדִ֥יעוּ בָ֝עַמִּ֗ים עֲלִילוֹתָֽיו׃

Славте Господа, кличте ім’я Його; серед народів звіщайте діяння Його!

2 שִֽׁירוּ־ל֭וֹ זַמְּרוּ־ל֑וֹ שִׂ֝֗יחוּ בְּכָל־נִפְלְאוֹתָֽיו׃

Співайте Йому, грайте для Нього, звіщайте всі чудеса Його,

3 הִֽ֭תְהַלְלוּ בְּשֵׁ֣ם קָדְשׁ֑וֹ יִ֝שְׂמַ֗ח לֵ֤ב ׀ מְבַקְשֵׁ֬י יְהוָֽה׃

хваліться іменем Його святим! Нехай веселиться серце тих, хто шукає Господа!

4 דִּרְשׁ֣וּ יְהוָ֣ה וְעֻזּ֑וֹ בַּקְּשׁ֖וּ פָנָ֣יו תָּמִֽיד׃

Прагніть Господа й сили Його, шукайте обличчя Його завжди.

5 זִכְר֗וּ נִפְלְאוֹתָ֥יו אֲשֶׁר־עָשָׂ֑ה מֹ֝פְתָ֗יו וּמִשְׁפְּטֵי־פִֽיו׃

Пам’ятайте про чудеса Його, які Він здійснив, про знамення та суди Його.

6 זֶ֭רַע אַבְרָהָ֣ם עַבְדּ֑וֹ בְּנֵ֖י יַעֲקֹ֣ב בְּחִירָֽיו׃

О нащадки Авраама, слуги Його, сини Якова, Його обранці!

7 ה֭וּא יְהוָ֣ה אֱלֹהֵ֑ינוּ בְּכָל־הָ֝אָ֗רֶץ מִשְׁפָּטָֽיו׃

Він – Господь, Бог наш; суди Його справедливі по всій землі.

8 זָכַ֣ר לְעוֹלָ֣ם בְּרִית֑וֹ דָּבָ֥ר צִ֝וָּ֗ה לְאֶ֣לֶף דּֽוֹר׃

Він вічно пам’ятає Завіт Свій, слово, яке Він заповів для тисяч поколінь, –

9 אֲשֶׁ֣ר כָּ֭רַת אֶת־אַבְרָהָ֑ם וּשְׁב֖וּעָת֣וֹ לְיִשְׂחָֽק׃

[Завіт], який Він уклав з Авраамом, і присягу Його Ісааку.

10 וַיַּֽעֲמִידֶ֣הָ לְיַעֲקֹ֣ב לְחֹ֑ק לְ֝יִשְׂרָאֵ֗ל בְּרִ֣ית עוֹלָֽם׃

Він встановив його статутом для Якова, як Завіт вічний для Ізраїля,

11 לֵאמֹ֗ר לְךָ֗ אֶתֵּ֥ן אֶת־אֶֽרֶץ־כְּנָ֑עַן חֶ֝֗בֶל נַחֲלַתְכֶֽם׃

кажучи: «Тобі віддам Я землю Ханаану як долю вашого спадку».

12 בִּֽ֭הְיוֹתָם מְתֵ֣י מִסְפָּ֑ר כִּ֝מְעַ֗ט וְגָרִ֥ים בָּֽהּ׃

Коли вони були людом нечисленним, незначним, і мешкали як приходьки на ній,

13 וַֽ֭יִּתְהַלְּכוּ מִגּ֣וֹי אֶל־גּ֑וֹי מִ֝מַּמְלָכָ֗ה אֶל־עַ֥ם אַחֵֽר׃

то мандрували вони від народу до народу, від одного царства до іншого племені.

14 לֹֽא־הִנִּ֣יחַ אָדָ֣ם לְעָשְׁקָ֑ם וַיּ֖וֹכַח עֲלֵיהֶ֣ם מְלָכִֽים׃

Він не дозволяв нікому їх гнобити й докоряв за них царям:

15 אַֽל־תִּגְּע֥וּ בִמְשִׁיחָ֑י וְ֝לִנְבִיאַי אַל־תָּרֵֽעוּ׃

«Не чіпайте помазанців Моїх і пророкам Моїм не робіть зла».

16 וַיִּקְרָ֣א רָ֭עָב עַל־הָאָ֑רֶץ כָּֽל־מַטֵּה־לֶ֥חֶם שָׁבָֽר׃

Він накликав голод на землю, зламав стебло хлібне.

17 שָׁלַ֣ח לִפְנֵיהֶ֣ם אִ֑ישׁ לְ֝עֶ֗בֶד נִמְכַּ֥ר יוֹסֵֽף׃

Послав перед ними чоловіка – у рабство був проданий Йосиф.

18 עִנּ֣וּ בַכֶּ֣בֶל רַגְל֑וֹ בַּ֝רְזֶ֗ל בָּ֣אָה נַפְשֽׁוֹ׃

Його ноги стисли кайданами, на шию йому наклали залізо,

19 עַד־עֵ֥ת בֹּֽא־דְבָר֑וֹ אִמְרַ֖ת יְהוָ֣ה צְרָפָֽתְהוּ׃

до того часу, поки не здійснилося сказане Господом, поки слово Господа не очистило його.

20 שָׁ֣לַח מֶ֭לֶךְ וַיַּתִּירֵ֑הוּ מֹשֵׁ֥ל עַ֝מִּ֗ים וַֽיְפַתְּחֵֽהוּ׃

Послав цар [слуг своїх] і розв’язав його; правитель народів звільнив його.

21 שָׂמ֣וֹ אָד֣וֹן לְבֵית֑וֹ וּ֝מֹשֵׁ֗ל בְּכָל־קִנְיָנֽוֹ׃

Він поставив його володарем над домом своїм і правителем над усім своїм майном,

22 לֶאְסֹ֣ר שָׂרָ֣יו בְּנַפְשׁ֑וֹ וּזְקֵנָ֥יו יְחַכֵּֽם׃

щоб він князів його міг стримувати на свій розсуд і старійшин його повчав.

23 וַיָּבֹ֣א יִשְׂרָאֵ֣ל מִצְרָ֑יִם וְ֝יַעֲקֹ֗ב גָּ֣ר בְּאֶֽרֶץ־חָֽם׃

Тоді прийшов Ізраїль до Єгипту, оселився Яків у землі Хамовій.

24 וַיֶּ֣פֶר אֶת־עַמּ֣וֹ מְאֹ֑ד וַ֝יַּֽעֲצִמֵהוּ מִצָּרָֽיו׃

І дуже розмножив [Бог] народ Свій і зробив його сильнішим від супротивників його,

25 הָפַ֣ךְ לִ֭בָּם לִשְׂנֹ֣א עַמּ֑וֹ לְ֝הִתְנַכֵּ֗ל בַּעֲבָדָֽיו׃

чиї серця Він налаштував, щоб ненавиділи Його народ, щоб лукавили вони з Його рабами.

26 שָׁ֭לַח מֹשֶׁ֣ה עַבְדּ֑וֹ אַ֝הֲרֹ֗ן אֲשֶׁ֣ר בָּֽחַר־בּֽוֹ׃

Він послав Мойсея, слугу Свого, і Аарона, якого обрав Собі.

27 שָֽׂמוּ־בָ֭ם דִּבְרֵ֣י אֹתוֹתָ֑יו וּ֝מֹפְתִ֗ים בְּאֶ֣רֶץ חָֽם׃

Вони з’явили знамення Його серед них і чудеса – у землі Хамовій.

28 שָׁ֣לַֽח חֹ֭שֶׁךְ וַיַּחְשִׁ֑ךְ וְלֹֽא־מָ֝ר֗וּ אֶת־דְּבָרֽוֹ׃

Він послав морок, і стало темно, і вони не посміли суперечити Його слову.

29 הָפַ֣ךְ אֶת־מֵימֵיהֶ֣ם לְדָ֑ם וַ֝יָּ֗מֶת אֶת־דְּגָתָֽם׃

Він перетворив води їхні на кров і умертвив рибу в них.

30 שָׁרַ֣ץ אַרְצָ֣ם צְפַרְדְּעִ֑ים בְּ֝חַדְרֵ֗י מַלְכֵיהֶֽם׃

Закишіла земля їхня жабами, навіть у покоях царів їхніх [були вони].

31 אָ֭מַר וַיָּבֹ֣א עָרֹ֑ב כִּ֝נִּ֗ים בְּכָל־גְּבוּלָֽם׃

Він сказав, і прийшли рої мух, комарі були на всіх теренах їхніх.

32 נָתַ֣ן גִּשְׁמֵיהֶ֣ם בָּרָ֑ד אֵ֖שׁ לֶהָב֣וֹת בְּאַרְצָֽם׃

Він дав їм замість дощу град, палючий вогонь – на землю їхню;

33 וַיַּ֣ךְ גַּ֭פְנָם וּתְאֵנָתָ֑ם וַ֝יְשַׁבֵּ֗ר עֵ֣ץ גְּבוּלָֽם׃

він побив у них виноград та смоковницю, зламав дерева в їхньому краї.

34 אָ֭מַר וַיָּבֹ֣א אַרְבֶּ֑ה וְ֝יֶ֗לֶק וְאֵ֣ין מִסְפָּֽר׃

Сказав Він, і прийшла сарана і гусінь – немає їм ліку!

35 וַיֹּ֣אכַל כָּל־עֵ֣שֶׂב בְּאַרְצָ֑ם וַ֝יֹּ֗אכַל פְּרִ֣י אַדְמָתָֽם׃

І з’їли вони всю траву в землі їхній, пожерли плоди їхніх ґрунтів.

36 וַיַּ֣ךְ כָּל־בְּכ֣וֹר בְּאַרְצָ֑ם רֵ֝אשִׁ֗ית לְכָל־אוֹנָֽם׃

Тоді вразив Він усіх первістків у землі їхній – першоплоди сили чоловічої.

37 וַֽ֭יּוֹצִיאֵם בְּכֶ֣סֶף וְזָהָ֑ב וְאֵ֖ין בִּשְׁבָטָ֣יו כּוֹשֵֽׁל׃

І вивів Він ізраїльтян зі сріблом і золотом, не було серед племен їхніх того, хто спотикався.

38 שָׂמַ֣ח מִצְרַ֣יִם בְּצֵאתָ֑ם כִּֽי־נָפַ֖ל פַּחְדָּ֣ם עֲלֵיהֶֽם׃

Зрадів Єгипет, коли вони вийшли, бо страх напав на нього через них.

39 פָּרַ֣שׂ עָנָ֣ן לְמָסָ֑ךְ וְ֝אֵ֗שׁ לְהָאִ֥יר לָֽיְלָה׃

Розгорнув [Бог] хмару, як покривало, [вдень], і вогонь, щоб світити вночі.

40 שָׁאַ֣ל וַיָּבֵ֣א שְׂלָ֑ו וְלֶ֥חֶם שָׁ֝מַ֗יִם יַשְׂבִּיעֵֽם׃

Просив [народ], і послав їм [Господь] перепілок і хлібом небесним наситив їх.

41 פָּ֣תַח צ֭וּר וַיָּז֣וּבוּ מָ֑יִם הָ֝לְכ֗וּ בַּצִּיּ֥וֹת נָהָֽר׃

Відкрив Він скелю – і полилися води, потекли рікою в сухій землі.

42 כִּֽי־זָ֭כַר אֶת־דְּבַ֣ר קָדְשׁ֑וֹ אֶֽת־אַבְרָהָ֥ם עַבְדּֽוֹ׃

Бо згадав Він слово Своє святе, [що дав] Авраамові, слузі Своєму.

43 וַיּוֹצִ֣א עַמּ֣וֹ בְשָׂשׂ֑וֹן בְּ֝רִנָּ֗ה אֶת־בְּחִירָֽיו׃

І вивів Він народ Свій у радості, обраних Своїх – із вигуком переможним.

44 וַיִּתֵּ֣ן לָ֭הֶם אַרְצ֣וֹת גּוֹיִ֑ם וַעֲמַ֖ל לְאֻמִּ֣ים יִירָֽשׁוּ׃

Він дав їм землі народів, і вспадкували здобутки праці їхньої,

45 בַּעֲב֤וּר ׀ יִשְׁמְר֣וּ חֻ֭קָּיו וְתוֹרֹתָ֥יו יִנְצֹ֗רוּ הַֽלְלוּ־יָֽהּ׃

щоб вони дотримувалися Його постанов і берегли закони Його. Алілуя!