תהילים 94

1 אֵל־נְקָמוֹת יְהֹוָה אֵל נְקָמוֹת הוֹפִֽיעַ׃

Бог помсти — Господь, Бог помсти з'явився, —

2 הִנָּשֵׂא שֹׁפֵט הָאָרֶץ הָשֵׁב גְּמוּל עַל־גֵּאִֽים׃

піднеси́ся, о Су́дде землі, бундю́чним запла́ту віддай!

3 עַד־מָתַי רְשָׁעִים ׀ יְהֹוָה עַד־מָתַי רְשָׁעִים יַעֲלֹֽזוּ׃

Аж доки безбожні, о Господи, аж доки безбожні втіша́тися будуть?

4 יַבִּיעוּ יְדַבְּרוּ עָתָק יִתְאַמְּרוּ כׇּל־פֹּעֲלֵי אָֽוֶן׃

Доки бу́дуть верзти́, говорити бундю́чно, доки будуть пиша́тись злочинці?

5 עַמְּךָ יְהֹוָה יְדַכְּאוּ וְֽנַחֲלָתְךָ יְעַנּֽוּ׃

Вони тиснуть наро́д Твій, о Господи, а спадок Твій вони му́чать.

6 אַלְמָנָה וְגֵר יַהֲרֹגוּ וִיתוֹמִים יְרַצֵּֽחוּ׃

Вдову́ та чужи́нця вбивають вони, і мордують сирі́т

7 וַיֹּאמְרוּ לֹא יִרְאֶה־יָּהּ וְלֹא־יָבִין אֱלֹהֵי יַעֲקֹֽב׃

та й говорять: „Не бачить Господь, і не завва́жить Бог Яковів“.

8 בִּינוּ בֹּעֲרִים בָּעָם וּכְסִילִים מָתַי תַּשְׂכִּֽילוּ׃

Зрозумійте це ви, нерозумні в наро́ді, а ви, убогі на розум, коли набере́теся глу́зду?

9 הֲנֹטַֽע אֹזֶן הֲלֹא יִשְׁמָע אִֽם־יֹצֵֽר עַיִן הֲלֹא יַבִּֽיט׃

Хіба Той, що ухо щепи́в, — чи Він не почує? Хіба Той, що око створи́в, — чи Він не побачить?

10 הֲיֹסֵר גּוֹיִם הֲלֹא יוֹכִיחַ הַֽמְלַמֵּד אָדָם דָּֽעַת׃

Хіба Той, що карає наро́ди, — чи Він не скарта́є, Він, що навчає люди́ну знання́?

11 יְֽהֹוָה יֹדֵעַ מַחְשְׁבוֹת אָדָם כִּי־הֵמָּה הָֽבֶל׃

Господь знає всі лю́дські думки́, що марно́та вони!

12 אַשְׁרֵי ׀ הַגֶּבֶר אֲשֶׁר־תְּיַסְּרֶנּוּ יָּהּ וּֽמִתּוֹרָתְךָ תְלַמְּדֶֽנּוּ׃

Блаженний той муж, що його Ти караєш, о Господи, і з Зако́ну Свого навчаєш його́,

13 לְהַשְׁקִיט לוֹ מִימֵי רָע עַד יִכָּרֶה לָרָשָׁע שָֽׁחַת׃

щоб його заспоко́їти від лиходе́ння, аж поки не ви́копана буде яма безбожному,

14 כִּי ׀ לֹא־יִטֹּשׁ יְהֹוָה עַמּוֹ וְנַחֲלָתוֹ לֹא יַעֲזֹֽב׃

бо Господь не опустить наро́ду Свого, а спа́дку Свого не поли́шить,

15 כִּֽי־עַד־צֶדֶק יָשׁוּב מִשְׁפָּט וְאַחֲרָיו כׇּל־יִשְׁרֵי־לֵֽב׃

бо до праведности суд пове́рнеться, а за ним — всі невинного серця!

16 מִֽי־יָקוּם לִי עִם־מְרֵעִים מִי־יִתְיַצֵּב לִי עִם־פֹּעֲלֵי אָֽוֶן׃

Хто встане зо мною навпроти злости́вих, хто встане зо мною навпроти злочинців?

17 לוּלֵי יְהֹוָה עֶזְרָתָה לִּי כִּמְעַט ׀ שָׁכְנָה דוּמָה נַפְשִֽׁי׃

Коли б не Господь мені в поміч, то душа моя тро́хи була́ б не лягла́ в царство смерти!

18 אִם־אָמַרְתִּי מָטָה רַגְלִי חַסְדְּךָ יְהֹוָה יִסְעָדֵֽנִי׃

Коли я кажу: „Похитнулась нога моя“, то, Господи, милість Твоя підпира́є мене!

19 בְּרֹב שַׂרְעַפַּי בְּקִרְבִּי תַּנְחוּמֶיךָ יְֽשַׁעַשְׁעוּ נַפְשִֽׁי׃

Коли мої думки́ болючі в нутрі́ моїм мно́жаться, то розради Твої веселять мою душу!

20 הַֽיְחׇבְרְךָ כִּסֵּא הַוּוֹת יֹצֵר עָמָל עֲלֵי־חֹֽק׃

Чи престол беззако́ния з Тобою з'єдна́ється, той, що гріх учиняє над право?

21 יָגוֹדּוּ עַל־נֶפֶשׁ צַדִּיק וְדָם נָקִי יַרְשִֽׁיעוּ׃

Збираються проти душі справедли́вого, і чисту кров винува́тять.

22 וַיְהִי יְהֹוָה לִי לְמִשְׂגָּב וֵאלֹהַי לְצוּר מַחְסִֽי׃

І Господь став для мене тверди́нею, і мій Бог став за скелю приту́лку мого,

23 וַיָּשֶׁב עֲלֵיהֶם ׀ אֶת־אוֹנָם וּבְרָעָתָם יַצְמִיתֵם יַצְמִיתֵם יְהֹוָה אֱלֹהֵֽינוּ׃

і Він їхню силу на них повернув, і злом їхнім їх нищить, їх нищить Господь, Бог наш!