תהילים 33

1 רַנְּנוּ צַדִּיקִים בַּֽיהֹוָה לַיְשָׁרִים נָאוָה תְהִלָּֽה׃

Співайте із радістю, праведні в Господі, — бо щи́рим лицю́є хвала́!

2 הוֹדוּ לַיהֹוָה בְּכִנּוֹר בְּנֵבֶל עָשׂוֹר זַמְּרוּ־לֽוֹ׃

Хваліть Господа гу́слами, співайте Йому з десятистру́нною а́рфою,

3 שִֽׁירוּ־לוֹ שִׁיר חָדָשׁ הֵיטִיבוּ נַגֵּן בִּתְרוּעָֽה׃

заспівайте Йому нову пісню, гарно заграйте Йому з гуком су́рем,

4 כִּֽי־יָשָׁר דְּבַר־יְהֹוָה וְכׇל־מַעֲשֵׂהוּ בֶּאֱמוּנָֽה׃

бо щире Господнєє слово, і кожен чин Його вірний!

5 אֹהֵב צְדָקָה וּמִשְׁפָּט חֶסֶד יְהֹוָה מָלְאָה הָאָֽרֶץ׃

Правду та суд Він коха́є, і Господньої милости повна земля!

6 בִּדְבַר יְהֹוָה שָׁמַיִם נַעֲשׂוּ וּבְרוּחַ פִּיו כׇּל־צְבָאָֽם׃

Словом Господнім учи́нене небо, а подихом уст Його все його ві́йсько.

7 כֹּנֵס כַּנֵּד מֵי הַיָּם נֹתֵן בְּאוֹצָרוֹת תְּהוֹמֽוֹת׃

Воду мо́рську збирає Він, мов би до мі́ху, безо́дні складає в комо́рах.

8 יִֽירְאוּ מֵיְהֹוָה כׇּל־הָאָרֶץ מִמֶּנּוּ יָגוּרוּ כׇּל־יֹשְׁבֵי תֵבֵֽל׃

Буде боятися Господа ці́ла земля, всі ме́шканці все́світу бу́дуть лякатись Його,

9 כִּי הוּא אָמַר וַיֶּהִי הֽוּא־צִוָּה וַֽיַּעֲמֹֽד׃

бо сказав Він — і сталось, наказав — і з'явилось.

10 יְֽהֹוָה הֵפִיר עֲצַת־גּוֹיִם הֵנִיא מַחְשְׁבוֹת עַמִּֽים׃

Госпо́дь ра́ду пога́нів пони́щить, поні́вечить ми́слі наро́дів,

11 עֲצַת יְהֹוָה לְעוֹלָם תַּעֲמֹד מַחְשְׁבוֹת לִבּוֹ לְדֹר וָדֹֽר׃

а за́дум Господній навіки стоятиме, думки́ Його серця — на вічні віки́!

12 אַשְׁרֵי הַגּוֹי אֲשֶׁר־יְהֹוָה אֱלֹהָיו הָעָם ׀ בָּחַר לְנַחֲלָה לֽוֹ׃

Блаженний той люд, що Богом у нього Госпо́дь, блаженний наро́д, що Він вибрав його на спа́док Собі!

13 מִשָּׁמַיִם הִבִּיט יְהֹוָה רָאָה אֶֽת־כׇּל־בְּנֵי הָאָדָֽם׃

Господь споглядає з небе́с, і бачить усіх синів лю́дських,

14 מִֽמְּכוֹן־שִׁבְתּוֹ הִשְׁגִּיחַ אֶל כׇּל־יֹשְׁבֵי הָאָֽרֶץ׃

приглядається з місця оселі Своєї до всіх, хто замешкує землю:

15 הַיֹּצֵר יַחַד לִבָּם הַמֵּבִין אֶל־כׇּל־מַעֲשֵׂיהֶֽם׃

Хто створив серце кожного з них, наглядає всі їхні діла́!

16 אֵֽין־הַמֶּלֶךְ נוֹשָׁע בְּרׇב־חָיִל גִּבּוֹר לֹא־יִנָּצֵל בְּרׇב־כֹּֽחַ׃

Немає царя, що його многість ві́йська спасає, не врятується ве́летень вели́кістю сили,

17 שֶׁקֶר הַסּוּס לִתְשׁוּעָה וּבְרֹב חֵילוֹ לֹא יְמַלֵּֽט׃

для спасі́ння той кінь ненадійний, і великістю сили своєї він не збереже, —

18 הִנֵּה עֵין יְהֹוָה אֶל־יְרֵאָיו לַֽמְיַחֲלִים לְחַסְדּֽוֹ׃

ось око Господнє на тих, хто боїться Його, хто наді́ю на милість Його поклада́є,

19 לְהַצִּיל מִמָּוֶת נַפְשָׁם וּלְחַיּוֹתָם בָּרָעָֽב׃

щоб рятувати життя їхнє від смерти, і щоб за час голоду їх оживляти!

20 נַפְשֵׁנוּ חִכְּתָה לַֽיהֹוָה עֶזְרֵנוּ וּמָגִנֵּנוּ הֽוּא׃

Душа наша наді́ю склада́є на Господа, — Він наша поміч і щит наш,

21 כִּי־בוֹ יִשְׂמַח לִבֵּנוּ כִּי בְשֵׁם קׇדְשׁוֹ בָטָֽחְנוּ׃

бо Ним радується наше серце, бо на Ймення святеє Його ми надію кладемо́!

22 יְהִי־חַסְדְּךָ יְהֹוָה עָלֵינוּ כַּאֲשֶׁר יִחַלְנוּ לָֽךְ׃

Нехай Твоя милість, о Господи, буде на нас, коли поклада́ємо наді́ю на Тебе!