תהילים 147

1 הַלְלוּ ־ יָהּ ׀ כִּי־טוֹב זַמְּרָה אֱלֹהֵינוּ כִּי־נָעִים נָאוָה תְהִלָּֽה׃

Алілуя! Як добре співати Богові нашому, яка ж приємна належна Йому хвала!

2 בּוֹנֵה יְרוּשָׁלַ͏ִם יְהֹוָה נִדְחֵי יִשְׂרָאֵל יְכַנֵּֽס׃

Господь відбудовує Єрусалим, збирає вигнанців Ізраїля;

3 הָרֹפֵא לִשְׁבוּרֵי לֵב וּמְחַבֵּשׁ לְעַצְּבוֹתָֽם׃

зцілює розбитих серцем і перев’язує їхні рани;

4 מוֹנֶה מִסְפָּר לַכּוֹכָבִים לְכֻלָּם שֵׁמוֹת יִקְרָֽא׃

обчислює кількість зірок і кожну називає поіменно.

5 גָּדוֹל אֲדוֹנֵינוּ וְרַב־כֹּחַ לִתְבוּנָתוֹ אֵין מִסְפָּֽר׃

Великий Володар наш і вельми сильний, розум Його безмірний.

6 מְעוֹדֵד עֲנָוִים יְהֹוָה מַשְׁפִּיל רְשָׁעִים עֲדֵי־אָֽרֶץ׃

Господь підтримує пригноблених, а нечестивих принижує аж до землі.

7 עֱנוּ לַֽיהֹוָה בְּתוֹדָה זַמְּרוּ לֵאלֹהֵינוּ בְכִנּֽוֹר׃

Віддайте Господеві подяку, співайте Богові нашому на арфі.

8 הַֽמְכַסֶּה שָׁמַיִם ׀ בְּעָבִים הַמֵּכִין לָאָרֶץ מָטָר הַמַּצְמִיחַ הָרִים חָצִֽיר׃

Він небеса вкриває хмарами, готуючи дощ для землі, Хто на горах вирощує траву,

9 נוֹתֵן לִבְהֵמָה לַחְמָהּ לִבְנֵי עֹרֵב אֲשֶׁר יִקְרָֽאוּ׃

дає худобі їжу й пташенятам ворона, коли вони кричать.

10 לֹא בִגְבוּרַת הַסּוּס יֶחְפָּץ לֹא־בְשׁוֹקֵי הָאִישׁ יִרְצֶֽה׃

Не міць коня Йому до вподоби, не силу стегон людських Він уподобав;

11 רוֹצֶה יְהֹוָה אֶת־יְרֵאָיו אֶת־הַֽמְיַחֲלִים לְחַסְדּֽוֹ׃

Господь уподобав тих, хто боїться Його, хто на милість Його сподівається.

12 שַׁבְּחִי יְרוּשָׁלַ͏ִם אֶת־יְהֹוָה הַֽלְלִי אֱלֹהַיִךְ צִיּֽוֹן׃

Хвали, Єрусалиме, Господа; прославляй Бога твого, Сіоне!

13 כִּֽי־חִזַּק בְּרִיחֵי שְׁעָרָיִךְ בֵּרַךְ בָּנַיִךְ בְּקִרְבֵּֽךְ׃

Бо Він зміцнив засуви воріт твоїх, благословив синів твоїх посеред тебе.

14 הַשָּׂם־גְּבוּלֵךְ שָׁלוֹם חֵלֶב חִטִּים יַשְׂבִּיעֵֽךְ׃

Він встановлює мир на твоїх кордонах, насичує тебе відбірною пшеницею.

15 הַשֹּׁלֵחַ אִמְרָתוֹ אָרֶץ עַד־מְהֵרָה יָרוּץ דְּבָרֽוֹ׃

Він посилає наказ Свій землі, швидко біжить Його Слово.

16 הַנֹּתֵן שֶׁלֶג כַּצָּמֶר כְּפוֹר כָּאֵפֶר יְפַזֵּֽר׃

Він дає сніг, немов вовну, розпорошує паморозь, наче попіл,

17 מַשְׁלִיךְ קַֽרְחוֹ כְפִתִּים לִפְנֵי קָרָתוֹ מִי יַעֲמֹֽד׃

кидає кригу Свою, ніби дрібні камінці; хто може встояти перед Його морозом?

18 יִשְׁלַח דְּבָרוֹ וְיַמְסֵם יַשֵּׁב רוּחוֹ יִזְּלוּ־מָֽיִם׃

Він пошле слово Своє, і [все] розтане, подує вітром Своїм – потечуть води.

19 מַגִּיד דְּבָרָו לְיַעֲקֹב חֻקָּיו וּמִשְׁפָּטָיו לְיִשְׂרָאֵֽל׃

Він звіщає слово Своє Якову, постанови й закони правосуддя – Ізраїлеві.

20 לֹא עָשָׂה כֵן ׀ לְכׇל־גּוֹי וּמִשְׁפָּטִים בַּל־יְדָעוּם הַֽלְלוּ־יָֽהּ׃

Він не зробив такого жодному іншому народові, і правосуддя законів вони не знають. Алілуя!