< תהילים 136 >
הוֹדוּ לַיהֹוָה כִּי־טוֹב כִּי לְעוֹלָם חַסְדּֽוֹ׃ | 1 |
Славте Господа, бо Він добрий, бо навіки Його милість.
הוֹדוּ לֵאלֹהֵי הָאֱלֹהִים כִּי לְעוֹלָם חַסְדּֽוֹ׃ | 2 |
Славте Бога над богами, бо навіки Його милість.
הוֹדוּ לַאֲדֹנֵי הָאֲדֹנִים כִּי לְעוֹלָם חַסְדּֽוֹ׃ | 3 |
Славте Владику над владиками, бо навіки Його милість.
לְעֹשֵׂה נִפְלָאוֹת גְּדֹלוֹת לְבַדּוֹ כִּי לְעוֹלָם חַסְדּֽוֹ׃ | 4 |
Того, Хто лише один здійснює чудеса великі, бо навіки Його милість;
לְעֹשֵׂה הַשָּׁמַיִם בִּתְבוּנָה כִּי לְעוֹלָם חַסְדּֽוֹ׃ | 5 |
Того, Хто створив небеса розумно, бо навіки Його милість;
לְרֹקַע הָאָרֶץ עַל־הַמָּיִם כִּי לְעוֹלָם חַסְדּֽוֹ׃ | 6 |
Того, Хто розкинув землю над водами, бо навіки Його милість;
לְעֹשֵׂה אוֹרִים גְּדֹלִים כִּי לְעוֹלָם חַסְדּֽוֹ׃ | 7 |
Того, Хто створив світила великі, бо навіки Його милість;
אֶת־הַשֶּׁמֶשׁ לְמֶמְשֶׁלֶת בַּיּוֹם כִּי לְעוֹלָם חַסְדּֽוֹ׃ | 8 |
сонце, щоб панувати над днем, бо навіки Його милість;
אֶת־הַיָּרֵחַ וְכוֹכָבִים לְמֶמְשְׁלוֹת בַּלָּיְלָה כִּי לְעוֹלָם חַסְדּֽוֹ׃ | 9 |
місяць і зорі, щоб керувати ніччю, бо навіки Його милість.
לְמַכֵּה מִצְרַיִם בִּבְכוֹרֵיהֶם כִּי לְעוֹלָם חַסְדּֽוֹ׃ | 10 |
Він вразив Єгипет через його первістків, бо навіки Його милість;
וַיּוֹצֵא יִשְׂרָאֵל מִתּוֹכָם כִּי לְעוֹלָם חַסְדּֽוֹ׃ | 11 |
і вивів Ізраїля з-поміж них, бо навіки Його милість;
בְּיָד חֲזָקָה וּבִזְרוֹעַ נְטוּיָה כִּי לְעוֹלָם חַסְדּֽוֹ׃ | 12 |
рукою сильною й плечем простягнутим, бо навіки Його милість.
לְגֹזֵר יַם־סוּף לִגְזָרִים כִּי לְעוֹלָם חַסְדּֽוֹ׃ | 13 |
Того, Хто Море Червоне розділив навпіл, бо навіки Його милість;
וְהֶעֱבִיר יִשְׂרָאֵל בְּתוֹכוֹ כִּי לְעוֹלָם חַסְדּֽוֹ׃ | 14 |
і провів Ізраїля посеред нього, бо навіки Його милість;
וְנִעֵר פַּרְעֹה וְחֵילוֹ בְיַם־סוּף כִּי לְעוֹלָם חַסְדּֽוֹ׃ | 15 |
але жбурнув фараона й військо його в Море Червоне, бо навіки Його милість.
לְמוֹלִיךְ עַמּוֹ בַּמִּדְבָּר כִּי לְעוֹלָם חַסְדּֽוֹ׃ | 16 |
Він провів народ Свій через пустелю, бо навіки Його милість.
לְמַכֵּה מְלָכִים גְּדֹלִים כִּי לְעוֹלָם חַסְדּֽוֹ׃ | 17 |
Він вразив великих царів, бо навіки Його милість;
וַֽיַּהֲרֹג מְלָכִים אַדִּירִים כִּי לְעוֹלָם חַסְדּֽוֹ׃ | 18 |
убив могутніх царів, бо навіки Його милість;
לְסִיחוֹן מֶלֶךְ הָאֱמֹרִי כִּי לְעוֹלָם חַסְדּֽוֹ׃ | 19 |
Сіхона, царя аморейського, бо навіки Його милість;
וּלְעוֹג מֶלֶךְ הַבָּשָׁן כִּי לְעוֹלָם חַסְדּֽוֹ׃ | 20 |
й Оґа, царя Башану, бо навіки Його милість;
וְנָתַן אַרְצָם לְנַחֲלָה כִּי לְעוֹלָם חַסְדּֽוֹ׃ | 21 |
і віддав їхню землю у спадок, бо навіки Його милість;
נַחֲלָה לְיִשְׂרָאֵל עַבְדּוֹ כִּי לְעוֹלָם חַסְדּֽוֹ׃ | 22 |
у спадок Ізраїлеві, слузі Своєму, бо навіки Його милість.
שֶׁבְּשִׁפְלֵנוּ זָכַר לָנוּ כִּי לְעוֹלָם חַסְדּֽוֹ׃ | 23 |
Того, Хто згадав нас у приниженні нашому, бо навіки Його милість;
וַיִּפְרְקֵנוּ מִצָּרֵינוּ כִּי לְעוֹלָם חַסְדּֽוֹ׃ | 24 |
і визволив нас від супротивників наших, бо навіки Його милість;
נֹתֵן לֶחֶם לְכׇל־בָּשָׂר כִּי לְעוֹלָם חַסְדּֽוֹ׃ | 25 |
Того, Хто дає їжу всьому живому, бо навіки Його милість.
הוֹדוּ לְאֵל הַשָּׁמָיִם כִּי לְעוֹלָם חַסְדּֽוֹ׃ | 26 |
Славте Бога небес, бо навіки Його милість.