תהילים 115
| לֹא לָנוּ יְהֹוָה לֹא־לָנוּ כִּֽי־לְשִׁמְךָ תֵּן כָּבוֹד עַל־חַסְדְּךָ עַל־אֲמִתֶּֽךָ׃ | 1 |
Не нам, Господи, не нам, але Йменню Своє́му дай славу за милість Твою, за правду Твою!
| לָמָּה יֹאמְרוּ הַגּוֹיִם אַיֵּה־נָא אֱלֹהֵיהֶֽם׃ | 2 |
Пощо мають казати наро́ди: „Де́ ж то їхній Бог?“
| וֵאלֹהֵינוּ בַשָּׁמָיִם כֹּל אֲשֶׁר־חָפֵץ עָשָֽׂה׃ | 3 |
А Бог наш на небі, — усе, що хотів, учинив
| עֲֽצַבֵּיהֶם כֶּסֶף וְזָהָב מַעֲשֵׂה יְדֵי אָדָֽם׃ | 4 |
Їхні божки́ — срібло й золото, ді́ло рук лю́дських:
| פֶּֽה־לָהֶם וְלֹא יְדַבֵּרוּ עֵינַיִם לָהֶם וְלֹא יִרְאֽוּ׃ | 5 |
вони мають уста́ — й не гово́рять, очі мають вони — і не бачать,
| אׇזְנַיִם לָהֶם וְלֹא יִשְׁמָעוּ אַף לָהֶם וְלֹא יְרִיחֽוּן׃ | 6 |
мають уші — й не чують, мають носа — й без ню́ху,
| יְדֵיהֶם ׀ וְלֹא יְמִישׁוּן רַגְלֵיהֶם וְלֹא יְהַלֵּכוּ לֹא־יֶהְגּוּ בִּגְרוֹנָֽם׃ | 7 |
мають руки — та не дотика́ються, мають ноги — й не ходять, своїм го́рлом вони не говорять!
| כְּמוֹהֶם יִהְיוּ עֹשֵׂיהֶם כֹּל אֲשֶׁר־בֹּטֵחַ בָּהֶֽם׃ | 8 |
Нехай стануть такі, як вони, ті, хто їх виробля́є, усі, хто наді́ю на них поклада́є!
| יִשְׂרָאֵל בְּטַח בַּיהֹוָה עֶזְרָם וּמָגִנָּם הֽוּא׃ | 9 |
Ізраїлю, — наді́ю складай лиш на Господа: Він їм поміч та щит їм!
| בֵּית אַהֲרֹן בִּטְחוּ בַיהֹוָה עֶזְרָם וּמָגִנָּם הֽוּא׃ | 10 |
Ааро́новий доме, — наді́йтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм!
| יִרְאֵי יְהֹוָה בִּטְחוּ בַיהֹוָה עֶזְרָם וּמָגִנָּם הֽוּא׃ | 11 |
Ті, що Господа боїте́ся, — наді́йтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм!
| יְהֹוָה זְכָרָנוּ יְבָרֵךְ יְבָרֵךְ אֶת־בֵּית יִשְׂרָאֵל יְבָרֵךְ אֶת־בֵּית אַהֲרֹֽן׃ | 12 |
Господь пам'ятає про нас, — нехай поблагосло́вить! Нехай поблагосло́вить Ізраїлів дім, нехай поблагосло́вить Він дім Ааро́нів!
| יְבָרֵךְ יִרְאֵי יְהֹוָה הַקְּטַנִּים עִם־הַגְּדֹלִֽים׃ | 13 |
Нехай поблагосло́вить Він тих, хто має до Господа страх, мали́х та великих!
| יֹסֵף יְהֹוָה עֲלֵיכֶם עֲלֵיכֶם וְעַל־בְּנֵיכֶֽם׃ | 14 |
Нехай вас розмножить Госпо́дь, — вас і ваших діте́й!
| בְּרוּכִים אַתֶּם לַיהֹוָה עֹשֵׂה שָׁמַיִם וָאָֽרֶץ׃ | 15 |
Благословенні ви в Господа, що вчинив небо й землю!
| הַשָּׁמַיִם שָׁמַיִם לַיהֹוָה וְהָאָרֶץ נָתַן לִבְנֵי־אָדָֽם׃ | 16 |
Небо, — небо для Господа, а землю віддав синам лю́дським!
| לֹא הַמֵּתִים יְהַֽלְלוּ־יָהּ וְלֹא כׇּל־יֹרְדֵי דוּמָֽה׃ | 17 |
Не мертві хвалитимуть Господа, ані ті всі, хто сходить у місце мовча́ння, —
| וַאֲנַחְנוּ ׀ נְבָרֵךְ יָהּ מֵעַתָּה וְעַד־עוֹלָם הַֽלְלוּ־יָֽהּ׃ | 18 |
а ми благословля́тимемо Господа — відтепе́р й аж навіки! Алілуя!
