תהילים 105

1 הוֹדוּ לַיהֹוָה קִרְאוּ בִשְׁמוֹ הוֹדִיעוּ בָעַמִּים עֲלִילוֹתָֽיו׃

Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його́, серед наро́дів звіщайте про чи́ни Його!

2 שִֽׁירוּ־לוֹ זַמְּרוּ־לוֹ שִׂיחוּ בְּכׇל־נִפְלְאוֹתָֽיו׃

Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чу́да Його́!

3 הִֽתְהַלְלוּ בְּשֵׁם קׇדְשׁוֹ יִשְׂמַח לֵב ׀ מְבַקְשֵׁי יְהֹוָֽה׃

Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шука́ючих Господа!

4 דִּרְשׁוּ יְהֹוָה וְעֻזּוֹ בַּקְּשׁוּ פָנָיו תָּמִֽיד׃

Пошу́куйте Господа й силу Його, лице Його за́вжди шукайте!

5 זִכְרוּ נִפְלְאוֹתָיו אֲשֶׁר־עָשָׂה מֹפְתָיו וּמִשְׁפְּטֵי־פִֽיו׃

Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його,

6 זֶרַע אַבְרָהָם עַבְדּוֹ בְּנֵי יַעֲקֹב בְּחִירָֽיו׃

ви, насіння Авраама, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!

7 הוּא יְהֹוָה אֱלֹהֵינוּ בְּכׇל־הָאָרֶץ מִשְׁפָּטָֽיו׃

Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!

8 זָכַר לְעוֹלָם בְּרִיתוֹ דָּבָר צִוָּה לְאֶלֶף דּֽוֹר׃

Він пам'ятає наві́ки Свого заповіта, те слово, яке наказав був на тисячу родів,

9 אֲשֶׁר כָּרַת אֶת־אַבְרָהָם וּשְׁבוּעָתוֹ לְיִשְׂחָֽק׃

що склав Він його з Авраа́мом, і прися́гу Свою — для Ісака.

10 וַיַּעֲמִידֶהָ לְיַעֲקֹב לְחֹק לְיִשְׂרָאֵל בְּרִית עוֹלָֽם׃

Він поставив її за Зако́на для Якова, Ізраїлеві — заповітом навіки,

11 לֵאמֹר לְךָ אֶתֵּן אֶת־אֶֽרֶץ־כְּנָעַן חֶבֶל נַחֲלַתְכֶֽם׃

говорячи: „Я дам тобі Край ханаа́нський, частину спа́дщини для вас“!

12 בִּֽהְיוֹתָם מְתֵי מִסְפָּר כִּמְעַט וְגָרִים בָּֽהּ׃

Тоді їх було́ невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на ній,

13 וַיִּֽתְהַלְּכוּ מִגּוֹי אֶל־גּוֹי מִמַּמְלָכָה אֶל־עַם אַחֵֽר׃

і ходили вони від наро́ду до наро́ду, від царства до іншого лю́ду.

14 לֹא־הִנִּיחַ אָדָם לְעׇשְׁקָם וַיּוֹכַח עֲלֵיהֶם מְלָכִֽים׃

Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:

15 אַֽל־תִּגְּעוּ בִמְשִׁיחָי וְלִנְבִיאַי אַל־תָּרֵֽעוּ׃

„Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робі́те лихого!“

16 וַיִּקְרָא רָעָב עַל־הָאָרֶץ כׇּֽל־מַטֵּה־לֶחֶם שָׁבָֽר׃

І покликав Він голод на землю, всяке хлі́бне стебло́ полама́в.

17 שָׁלַח לִפְנֵיהֶם אִישׁ לְעֶבֶד נִמְכַּר יוֹסֵֽף׃

Перед їхнім обличчям Він мужа послав, — за раба Йо́сип про́даний був.

18 עִנּוּ בַכֶּבֶל (רגליו) [רַגְלוֹ] בַּרְזֶל בָּאָה נַפְשֽׁוֹ׃

Кайда́нами му́чили но́ги його, залізо пройшло в його тіло,

19 עַד־עֵת בֹּא־דְבָרוֹ אִמְרַת יְהֹוָה צְרָפָֽתְהוּ׃

аж до ча́су випо́внення сло́ва Його, — слово Господнє його було ви́явило.

20 שָׁלַח מֶלֶךְ וַיַּתִּירֵהוּ מֹשֵׁל עַמִּים וַֽיְפַתְּחֵֽהוּ׃

Цар послав — і його розв'яза́в, воло́дар народів — і його був звільни́в.

21 שָׂמוֹ אָדוֹן לְבֵיתוֹ וּמֹשֵׁל בְּכׇל־קִנְיָנֽוֹ׃

Він настанови́в його паном над домом своїм, і воло́дарем над усім маєтком своїм,

22 לֶאְסֹר שָׂרָיו בְּנַפְשׁוֹ וּזְקֵנָיו יְחַכֵּֽם׃

щоб в'язни́в він його можновла́дців по волі своїй, а старших його умудря́в.

23 וַיָּבֹא יִשְׂרָאֵל מִצְרָיִם וְיַעֲקֹב גָּר בְּאֶֽרֶץ־חָֽם׃

І Ізраїль прибув до Єги́пту, і Яків заме́шкав у Ха́мовім кра́ї.

24 וַיֶּפֶר אֶת־עַמּוֹ מְאֹד וַיַּעֲצִמֵהוּ מִצָּרָֽיו׃

А наро́д Свій Він сильно розмно́жив, і зробив був рясні́шим його від його ворогів.

25 הָפַךְ לִבָּם לִשְׂנֹא עַמּוֹ לְהִתְנַכֵּל בַּעֲבָדָֽיו׃

Він переміни́в їхнє серце, щоб народа Його ненави́діли, щоб брались на хи́трощі проти рабів Його.

26 שָׁלַח מֹשֶׁה עַבְדּוֹ אַהֲרֹן אֲשֶׁר בָּחַר־בּֽוֹ׃

Він послав був Мойсея, Свого раба, Аарона, що вибрав його,

27 שָֽׂמוּ־בָם דִּבְרֵי אֹתוֹתָיו וּמֹפְתִים בְּאֶרֶץ חָֽם׃

— вони положили були серед них Його ре́чі знаме́нні, та чу́да у Ха́мовім кра́ї.

28 שָׁלַֽח חֹשֶׁךְ וַיַּחְשִׁךְ וְלֹֽא־מָרוּ אֶת־[דְּבָרֽוֹ] (דבריו)׃

Він темно́ту наслав — і поте́мніло, і вони не проти́вились слову Його.

29 הָפַךְ אֶת־מֵימֵיהֶם לְדָם וַיָּמֶת אֶת־דְּגָתָֽם׃

Він перемінив їхню воду на кров, і вмори́в їхню рибу.

30 שָׁרַץ אַרְצָם צְפַרְדְּעִים בְּחַדְרֵי מַלְכֵיהֶֽם׃

Їхній край зарої́вся був жа́бами, навіть в поко́ях царів їхніх.

31 אָמַר וַיָּבֹא עָרֹב כִּנִּים בְּכׇל־גְּבוּלָֽם׃

Він сказав — й прибули́ рої мух, воші в ці́лому о́бширі їхньому.

32 נָתַן גִּשְׁמֵיהֶם בָּרָד אֵשׁ לֶהָבוֹת בְּאַרְצָֽם׃

Він градом зробив їхній дощ, палю́чий огонь — на їхню землю.

33 וַיַּךְ גַּפְנָם וּתְאֵנָתָם וַיְשַׁבֵּר עֵץ גְּבוּלָֽם׃

І Він повибивав виноград їхній та фіґове дерево їхнє, і дереви́ну на о́бширі їхньому повило́млював.

34 אָמַר וַיָּבֹא אַרְבֶּה וְיֶלֶק וְאֵין מִסְפָּֽר׃

Він сказав — і найшла сарана́ та гу́сінь без ліку, —

35 וַיֹּאכַל כׇּל־עֵשֶׂב בְּאַרְצָם וַיֹּאכַל פְּרִי אַדְמָתָֽם׃

усю ярину́ в їхнім кра́ї поже́рла, і плід землі їхньої з'їла.

36 וַיַּךְ כׇּל־בְּכוֹר בְּאַרְצָם רֵאשִׁית לְכׇל־אוֹנָֽם׃

I Він повбивав усіх пе́рвістків в їхньому краї, поча́ток усякої їхньої сили.

37 וַֽיּוֹצִיאֵם בְּכֶסֶף וְזָהָב וְאֵין בִּשְׁבָטָיו כּוֹשֵֽׁל׃

І Він ви́провадив їх у срі́блі та в золоті, і серед їхніх племе́н не було́, хто б спіткну́вся.

38 שָׂמַח מִצְרַיִם בְּצֵאתָם כִּֽי־נָפַל פַּחְדָּם עֲלֵיהֶֽם׃

Єгипет радів, коли вийшли вони, бо страх перед ними напа́в був на них.

39 פָּרַשׂ עָנָן לְמָסָךְ וְאֵשׁ לְהָאִיר לָֽיְלָה׃

Він хмару простяг на заслону, а огонь — на осві́тлення ночі.

40 שָׁאַל וַיָּבֵא שְׂלָו וְלֶחֶם שָׁמַיִם יַשְׂבִּיעֵֽם׃

Зажадав був Ізраїль — і Він перепели́ці наслав, і хлібом небесним Він їх годува́в.

41 פָּתַח צוּר וַיָּזוּבוּ מָיִם הָלְכוּ בַּצִּיּוֹת נָהָֽר׃

Відчинив був Він скелю — й лину́ла вода, потекли́ були ріки в пустинях,

42 כִּֽי־זָכַר אֶת־דְּבַר קׇדְשׁוֹ אֶֽת־אַבְרָהָם עַבְדּֽוֹ׃

бо Він пам'ятав за святе Своє слово, за Авраама, Свого раба.

43 וַיּוֹצִא עַמּוֹ בְשָׂשׂוֹן בְּרִנָּה אֶת־בְּחִירָֽיו׃

І Він з радістю вивів наро́д Свій, зо співом — вибра́нців Своїх,

44 וַיִּתֵּן לָהֶם אַרְצוֹת גּוֹיִם וַעֲמַל לְאֻמִּים יִירָֽשׁוּ׃

І їм землю наро́дів роздав, і посі́ли вони працю лю́дів,

45 בַּעֲבוּר ׀ יִשְׁמְרוּ חֻקָּיו וְתוֹרֹתָיו יִנְצֹרוּ הַֽלְלוּ־יָֽהּ׃

щоб вико́нували Його за́повіді, та зако́ни Його берегли́! Алілу́я!