מִשְׁלֵי 2

1 בְּנִי אִם־תִּקַּח אֲמָרָי וּמִצְוֺתַי תִּצְפֹּן אִתָּֽךְ׃

Сину мій, якщо при́ймеш слова мої ти, а нака́зи мої при собі заховаєш,

2 לְהַקְשִׁיב לַחׇכְמָה אׇזְנֶךָ תַּטֶּה לִבְּךָ לַתְּבוּנָֽה׃

щоб слухало мудрости вухо твоє, своє серце прихи́лиш до розуму,

3 כִּי אִם לַבִּינָה תִקְרָא לַתְּבוּנָה תִּתֵּן קוֹלֶֽךָ׃

якщо до розсудку ти кликати будеш, до розуму кликатимеш своїм голосом,

4 אִם־תְּבַקְשֶׁנָּה כַכָּסֶף וְֽכַמַּטְמוֹנִים תַּחְפְּשֶֽׂנָּה׃

якщо бу́деш шукати його, немов срі́бла, і бу́деш його ти пошу́кувати, як тих схо́ваних ска́рбів, —

5 אָז תָּבִין יִרְאַת יְהֹוָה וְדַעַת אֱלֹהִים תִּמְצָֽא׃

тоді зрозумієш страх Господній, і зна́йдеш ти Богопізна́ння, —

6 כִּֽי־יְהֹוָה יִתֵּן חׇכְמָה מִפִּיו דַּעַת וּתְבוּנָֽה׃

бо Господь дає мудрість, з Його уст — знання́ й розум!

7 (וצפן) [יִצְפֹּן] לַיְשָׁרִים תּוּשִׁיָּה מָגֵן לְהֹלְכֵי תֹֽם׃

Він спасі́ння ховає для щирих, мов щит той для тих, хто в невинності ходить,

8 לִנְצֹר אׇרְחוֹת מִשְׁפָּט וְדֶרֶךְ חֲסִידָו יִשְׁמֹֽר׃

щоб справедливих стежо́к стерегти́, і береже́ Він дорогу Своїх богобі́йних!

9 אָז תָּבִין צֶדֶק וּמִשְׁפָּט וּמֵישָׁרִים כׇּל־מַעְגַּל־טֽוֹב׃

Тоді ти збагне́ш справедливість та право, і простоту́, всіляку доро́гу добра,

10 כִּֽי־תָבוֹא חׇכְמָה בְלִבֶּךָ וְדַעַת לְֽנַפְשְׁךָ יִנְעָֽם׃

бо мудрість уві́йде до серця твого́, і буде приємне знання́ для твоєї душі!

11 מְזִמָּה תִּשְׁמֹר עָלֶיךָ תְּבוּנָה תִנְצְרֶֽכָּה׃

розва́жність тоді тебе пильнуватиме, розум тебе стерегти́ме,

12 לְהַצִּילְךָ מִדֶּרֶךְ רָע מֵאִישׁ מְדַבֵּר תַּהְפֻּכֽוֹת׃

щоб тебе врятувати від злої дороги, від люди́ни, що каже лукаве,

13 הַעֹזְבִים אׇרְחוֹת יֹשֶׁר לָלֶכֶת בְּדַרְכֵי־חֹֽשֶׁךְ׃

від тих, хто стежки́ простоти́ покидає, щоб ходити доро́гами те́мряви,

14 הַשְּׂמֵחִים לַעֲשׂוֹת רָע יָגִילוּ בְּֽתַהְפֻּכוֹת רָֽע׃

що ті́шаться, роблячи зло, що радіють круті́йствами злого,

15 אֲשֶׁר אׇרְחֹתֵיהֶם עִקְּשִׁים וּנְלוֹזִים בְּמַעְגְּלוֹתָֽם׃

що стежки́ їхні круті, і відхо́дять своїми путя́ми, —

16 לְהַצִּילְךָ מֵאִשָּׁה זָרָה מִנׇּכְרִיָּה אֲמָרֶיהָ הֶחֱלִֽיקָה׃

щоб тебе врятува́ти від блудни́ці, від чужи́нки, що мо́вить м'яке́нькі слова́,

17 הַֽעֹזֶבֶת אַלּוּף נְעוּרֶיהָ וְאֶת־בְּרִית אֱלֹהֶיהָ שָׁכֵֽחָה׃

що покинула друга юна́цтва свого́, а про заповіт свого Бога забула, —

18 כִּי שָׁחָה אֶל־מָוֶת בֵּיתָהּ וְאֶל־רְפָאִים מַעְגְּלֹתֶֽיהָ׃

вона бо із домом своїм западе́ться у смерть, а стежки́ її — до померлих,

19 כׇּל־בָּאֶיהָ לֹא יְשׁוּבוּן וְלֹֽא־יַשִּׂיגוּ אׇרְחוֹת חַיִּֽים׃

ніхто́, хто входить до неї, не ве́рнеться, і сте́жки життя не дося́гне, —

20 לְמַעַן תֵּלֵךְ בְּדֶרֶךְ טוֹבִים וְאׇרְחוֹת צַדִּיקִים תִּשְׁמֹֽר׃

щоб ходив ти дорогою добрих, і стежки́ справедливих беріг!

21 כִּֽי־יְשָׁרִים יִשְׁכְּנוּ־אָרֶץ וּתְמִימִים יִוָּתְרוּ בָֽהּ׃

Бо заме́шкають праведні землю, і невинні зоста́нуться в ній,

22 וּרְשָׁעִים מֵאֶרֶץ יִכָּרֵתוּ וּבוֹגְדִים יִסְּחוּ מִמֶּֽנָּה׃

а безбожні з землі будуть ви́гублені, і повирива́ються з неї невірні!