מִשְׁלֵי 11

1 מֹאזְנֵי מִרְמָה תּוֹעֲבַת יְהֹוָה וְאֶבֶן שְׁלֵמָה רְצוֹנֽוֹ׃

Обма́нливі ша́льки — оги́да для Господа, а повна вага́ — це Його уподо́ба.

2 בָּֽא־זָדוֹן וַיָּבֹא קָלוֹן וְֽאֶת־צְנוּעִים חׇכְמָֽה׃

Прийде пишність, та при́йде і га́ньба, а з суми́рними — мудрість.

3 תֻּמַּת יְשָׁרִים תַּנְחֵם וְסֶלֶף בֹּגְדִים (ושדם) [יְשָׁדֵּֽם]׃

Невинність простосердих веде їх, а лука́вство зрадли́вих — їх вигубить.

4 לֹא־יוֹעִיל הוֹן בְּיוֹם עֶבְרָה וּצְדָקָה תַּצִּיל מִמָּֽוֶת׃

Не поможе багатство в день гніву, а справедливість від смерти визво́лює.

5 צִדְקַת תָּמִים תְּיַשֵּׁר דַּרְכּוֹ וּבְרִשְׁעָתוֹ יִפֹּל רָשָֽׁע׃

Справедливість невинного дорогу йому випросто́вує, безбожний же падає через безбожність свою́.

6 צִדְקַת יְשָׁרִים תַּצִּילֵם וּבְהַוַּת בֹּגְדִים יִלָּכֵֽדוּ׃

Справедливість прямих їх рятує, а зрадливі захо́плені будуть своєю захла́нністю.

7 בְּמוֹת אָדָם רָשָׁע תֹּאבַד תִּקְוָה וְתוֹחֶלֶת אוֹנִים אָבָֽדָה׃

При смерті люди́ни безбожної гине надія, зникає чека́ння люди́ни нікче́мної.

8 צַדִּיק מִצָּרָה נֶחֱלָץ וַיָּבֹא רָשָׁע תַּחְתָּֽיו׃

Виривається праведний з у́тиску, і замість нього безбожний іде.

9 בְּפֶה חָנֵף יַשְׁחִת רֵעֵהוּ וּבְדַעַת צַדִּיקִים יֵחָלֵֽצוּ׃

Свого ближнього нищить лукавий уста́ми, а знання́м визволя́ються праведні.

10 בְּטוּב צַדִּיקִים תַּעֲלֹץ קִרְיָה וּבַאֲבֹד רְשָׁעִים רִנָּֽה׃

Добром праведних місто радіє, а як гинуть безбожні — співає.

11 בְּבִרְכַּת יְשָׁרִים תָּרוּם קָרֶת וּבְפִי רְשָׁעִים תֵּהָרֵֽס׃

Благословенням че́сних підно́ситься місто, а уста́ми безбожних руйну́ється.

12 בׇּז־לְרֵעֵהוּ חֲסַר־לֵב וְאִישׁ תְּבוּנוֹת יַחֲרִֽישׁ׃

Хто пого́рджує ближнім своїм, той позба́влений розуму, а розумна люди́на мовчить.

13 הוֹלֵךְ רָכִיל מְגַלֶּה־סּוֹד וְנֶאֱמַן־רוּחַ מְכַסֶּה דָבָֽר׃

Виявляє обмо́вник таємне, вірнодухий же справу ховає.

14 בְּאֵין תַּחְבֻּלוֹת יִפׇּל־עָם וּתְשׁוּעָה בְּרֹב יוֹעֵֽץ׃

Народ падає з бра́ку розумного про́воду, при числе́нності ж ра́дників спасі́ння буває.

15 רַע־יֵרוֹעַ כִּי־עָרַב זָר וְשֹׂנֵא תֹקְעִים בּוֹטֵֽחַ׃

Зле робить, як хто за чужого пору́чується, хто ж пору́ку ненавидить, той безпечний.

16 אֵֽשֶׁת־חֵן תִּתְמֹךְ כָּבוֹד וְעָרִיצִים יִתְמְכוּ־עֹֽשֶׁר׃

Жінка чесно́тна ося́гує слави, і пильні багатства здобу́дуть.

17 גֹּמֵל נַפְשׁוֹ אִישׁ חָסֶד וְעֹכֵר שְׁאֵרוֹ אַכְזָרִֽי׃

Люди́на ласка́ва душі своїй чинить добро́, а жорстока замучує тіло своє.

18 רָשָׁע עֹשֶׂה פְעֻלַּת־שָׁקֶר וְזֹרֵעַ צְדָקָה שֶׂכֶר אֱמֶֽת׃

Чинить діло безва́ртне безбожний, хто ж праведність сіє — заплату правдиву оде́ржує.

19 כֵּן־צְדָקָה לְחַיִּים וּמְרַדֵּף רָעָה לְמוֹתֽוֹ׃

Отак праведність є на життя, хто ж жене́ться за злом, той до смерти зближа́ється.

20 תּוֹעֲבַת יְהֹוָה עִקְּשֵׁי־לֵב וּרְצוֹנוֹ תְּמִימֵי דָֽרֶךְ׃

Серцем лукаві — оги́да для Господа, а хто в неповинності ходить — Його уподо́ба.

21 יָד לְיָד לֹא־יִנָּקֶה רָּע וְזֶרַע צַדִּיקִים נִמְלָֽט׃

Ручаюсь: не бу́де невинним лихий, а наща́док правдивих захований буде.

22 נֶזֶם זָהָב בְּאַף חֲזִיר אִשָּׁה יָפָה וְסָרַת טָֽעַם׃

Золотая сере́жка в свині на ніздрі́ — це жінка гарна, позба́влена розуму.

23 תַּאֲוַת צַדִּיקִים אַךְ־טוֹב תִּקְוַת רְשָׁעִים עֶבְרָֽה׃

Жада́ння у праведних — тільки добро, надія безбожних — то гнів.

24 יֵשׁ מְפַזֵּר וְנוֹסָף עוֹד וְחֹשֵׂךְ מִיֹּשֶׁר אַךְ־לְמַחְסֽוֹר׃

Дехто щедро дає, та ще додається йому, а дехто ховає над міру, та тільки бідні́є.

25 נֶֽפֶשׁ־בְּרָכָה תְדֻשָּׁן וּמַרְוֶה גַּם־הוּא יוֹרֶֽא׃

Душа, яка благословля́є, наси́чена буде, а хто по́їть інших, — напо́єний буде і він.

26 מֹנֵֽעַ בָּר יִקְּבֻהוּ לְאוֹם וּבְרָכָה לְרֹאשׁ מַשְׁבִּֽיר׃

Хто задержує збіжжя, того проклинає наро́д, хто ж поживу випро́дує, тому благослове́ння на голову.

27 שֹׁחֵֽר טוֹב יְבַקֵּשׁ רָצוֹן וְדֹרֵשׁ רָעָה תְבוֹאֶֽנּוּ׃

Хто прагне добра, той шукає вподо́бання, хто ж лихого жадає, то й при́йде на нього воно.

28 בּוֹטֵחַ בְּעׇשְׁרוֹ הוּא יִפּוֹל וְכֶעָלֶה צַדִּיקִים יִפְרָֽחוּ׃

Хто надію кладе на багатство своє, той впаде́, а праведники зелені́ють, як листя.

29 עֹכֵר בֵּיתוֹ יִנְחַל־רוּחַ וְעֶבֶד אֱוִיל לַֽחֲכַם־לֵֽב׃

Хто не́ряд уносить до дому свого, той вітер пося́де, а дурноголо́вий розумному стане рабом.

30 פְּֽרִי־צַדִּיק עֵץ חַיִּים וְלֹקֵחַ נְפָשׁוֹת חָכָֽם׃

Плід праведного — дерево життя, і мудрий життя набуває.

31 הֵן צַדִּיק בָּאָרֶץ יְשֻׁלָּם אַף כִּֽי־רָשָׁע וְחוֹטֵֽא׃

Коли праведний ось надолу́жується на землі, то тим більше безбожний та грішний!