איוב 40
| וַיַּעַן יְהֹוָה אֶת־אִיּוֹב וַיֹּאמַֽר׃ | 1 |
І говорив Господь Йову й сказав:
| הֲרֹב עִם־שַׁדַּי יִסּוֹר מוֹכִיחַ אֱלוֹהַּ יַעֲנֶֽנָּה׃ | 2 |
„Чи буде ставати на прю з Всемогутнім огу́дник? Хто сперечається з Богом, хай на це відповість!“
| וַיַּעַן אִיּוֹב אֶת־יְהֹוָה וַיֹּאמַֽר׃ | 3 |
І Йов відповів Господе́ві й сказав:
| הֵן קַלֹּתִי מָה אֲשִׁיבֶךָּ יָדִי שַׂמְתִּי לְמוֹ־פִֽי׃ | 4 |
„Оце я знікче́мнів, — що ж маю Тобі відповісти? Я кладу́ свою руку на уста свої.
| אַחַת דִּבַּרְתִּי וְלֹא אֶעֱנֶה וּשְׁתַּיִם וְלֹא אוֹסִֽיף׃ | 5 |
Я раз говорив був, і вже не скажу́, а вдруге — і більш не дода́м“!
| וַיַּעַן־יְהֹוָה אֶת־אִיּוֹב (מנסערה) [מִן ׀ סְעָרָה] וַיֹּאמַֽר׃ | 6 |
І відповів Господь Йову із бурі й сказав:
| אֱזׇר־נָא כְגֶבֶר חֲלָצֶיךָ אֶשְׁאָלְךָ וְהוֹדִיעֵֽנִי׃ | 7 |
„Підпережи́ но ти сте́гна свої, як мужчи́на: Я буду питати тебе, — ти ж поя́снюй Мені!
| הַאַף תָּפֵר מִשְׁפָּטִי תַּרְשִׁיעֵנִי לְמַעַן תִּצְדָּֽק׃ | 8 |
Чи ти хочеш пору́шити право Моє, винува́тити Мене, щоб опра́вданим бути?
| וְאִם־זְרוֹעַ כָּאֵל ׀ לָךְ וּבְקוֹל כָּמֹהוּ תַרְעֵֽם׃ | 9 |
Коли маєш раме́но, як Бог, і голосом ти загрими́ш, немов Він,
| עֲדֵה נָא גָאוֹן וָגֹבַהּ וְהוֹד וְהָדָר תִּלְבָּֽשׁ׃ | 10 |
то окрась Ти себе пишното́ю й вели́чністю, зодягни́ся у славу й красу́!
| הָפֵץ עֶבְרוֹת אַפֶּךָ וּרְאֵה כׇל־גֵּאֶה וְהַשְׁפִּילֵֽהוּ׃ | 11 |
Розпоро́ш лютість гніву свого́, і поглянь на все горде — й прини́зь ти його́!
| רְאֵה כׇל־גֵּאֶה הַכְנִיעֵהוּ וַהֲדֹךְ רְשָׁעִים תַּחְתָּֽם׃ | 12 |
Поглянь на все горде — й його впокори́, поспиха́й нечестивих на їхньому місці,
| טׇמְנֵם בֶּעָפָר יָחַד פְּנֵיהֶם חֲבֹשׁ בַּטָּמֽוּן׃ | 13 |
поховай їх у по́росі ра́зом, а їхні обличчя обви́й в укритті́.
| וְגַם־אֲנִי אוֹדֶךָּ כִּֽי־תוֹשִׁעַ לְךָ יְמִינֶֽךָ׃ | 14 |
Тоді й Я тебе сла́вити буду, як правиця твоя допоможе тобі!
| הִנֵּה־נָא בְהֵמוֹת אֲשֶׁר־עָשִׂיתִי עִמָּךְ חָצִיר כַּבָּקָר יֹאכֵֽל׃ | 15 |
А ось бегемо́т, що його Я створив, як тебе, — траву, як худо́ба велика, він їсть.
| הִנֵּה־נָא כֹחוֹ בְמׇתְנָיו וְאוֹנוֹ בִּשְׁרִירֵי בִטְנֽוֹ׃ | 16 |
Ото сила його в його сте́гнах, його ж мі́цність — у м'я́зах його живота́.
| יַחְפֹּץ זְנָבוֹ כְמוֹ־אָרֶז גִּידֵי פַחֲדָו יְשֹׂרָֽגוּ׃ | 17 |
Випросто́вує він, немов ке́дра, свойо́го хвоста́, жили сте́гон його поспліта́лись.
| עֲצָמָיו אֲפִיקֵי נְחֻשָׁה גְּרָמָיו כִּמְטִיל בַּרְזֶֽל׃ | 18 |
Його кості — немов мідяні оті ру́ри, костома́хи його — як ті пру́ття залізні.
| הוּא רֵאשִׁית דַּרְכֵי־אֵל הָעֹשׂוֹ יַגֵּשׁ חַרְבּֽוֹ׃ | 19 |
Голова оце Божих доріг; і тільки Творе́ць його може зблизи́ти до нього меча.
| כִּי־בוּל הָרִים יִשְׂאוּ־לוֹ וְֽכׇל־חַיַּת הַשָּׂדֶה יְשַׂחֲקוּ־שָֽׁם׃ | 20 |
Бо гори прино́сять поживу йому, і там гра́ється вся звірина́ польова́.
| תַּֽחַת־צֶאֱלִים יִשְׁכָּב בְּסֵתֶר קָנֶה וּבִצָּֽה׃ | 21 |
Під ло́тосами він виле́жується, в укритті́ очере́ту й болота.
| יְסֻכֻּהוּ צֶאֱלִים צִֽלְלוֹ יְסֻבּוּהוּ עַרְבֵי־נָֽחַל׃ | 22 |
Ло́тоси тінню своєю вкривають його, топо́лі поточні його обгорта́ють.
| הֵן יַעֲשֹׁק נָהָר לֹא יַחְפּוֹז יִבְטַח ׀ כִּֽי־יָגִיחַ יַרְדֵּן אֶל־פִּֽיהוּ׃ | 23 |
Ось підійма́ється рі́чка, та він не боїться її, він безпечний, хоча б сам Йорда́н йому в па́щу впливав!
| בְּעֵינָיו יִקָּחֶנּוּ בְּמוֹקְשִׁים יִנְקׇב־אָֽף׃ | 24 |
Хто може схопи́ти його в його о́чах, гака́ми ніздрю́ продіра́вити?
