< תהילים 95 >
לכו נרננה ליהוה נריעה לצור ישענו | 1 |
Ходіть, заспіваймо Господе́ві, покли́куймо радісно скелі спасі́ння нашого,
נקדמה פניו בתודה בזמרות נריע לו | 2 |
хвалою обличчя Його випере́джуймо, співаймо для Нього пісні́,
כי אל גדול יהוה ומלך גדול על-כל-אלהים | 3 |
бо Господь — Бог великий, і великий Він Цар над богами всіма́,
אשר בידו מחקרי-ארץ ותועפת הרים לו | 4 |
що в Нього в руці глиби́ни землі, і Його верхогі́р'я гірські́,
אשר-לו הים והוא עשהו ויבשת ידיו יצרו | 5 |
що море Його, і вчинив Він його, і руки Його суході́л уформува́ли!
באו נשתחוה ונכרעה נברכה לפני-יהוה עשנו | 6 |
Прийдіть, поклоні́мося, і припаді́м, на коліна впаді́м перед Господом, що нас учинив!
כי הוא אלהינו-- ואנחנו עם מרעיתו וצאן ידו היום אם-בקלו תשמעו | 7 |
Він наш Бог, а ми люди Його пасови́ська й отара руки Його. Сьогодні, коли Його голос почуєте,
אל-תקשו לבבכם כמריבה כיום מסה במדבר | 8 |
„не робіте твердим серця вашого, мов при Мери́ві, немов на пустині в день спро́би,
אשר נסוני אבותיכם בחנוני גם-ראו פעלי | 9 |
коли ваші батьки́ Мене брали на спро́бу, Мене випробо́вували, також бачили ді́ло Моє.
ארבעים שנה אקוט בדור-- ואמר עם תעי לבב הם והם לא-ידעו דרכי | 10 |
Сорок літ був оги́дним мені оцей рід, й Я сказав: Цей наро́д — блудосерді вони, й не пізнали доріг Моїх,
אשר-נשבעתי באפי אם-יבאון אל-מנוחתי | 11 |
тому́ заприсягся Я в гніві Своїм, що до місця Мого відпочинку не вві́йдуть вони!“