< תהילים 94 >
אל-נקמות יהוה אל נקמות הופיע | 1 |
Бог помсти — Господь, Бог помсти з'явився, —
הנשא שפט הארץ השב גמול על-גאים | 2 |
піднеси́ся, о Су́дде землі, бундю́чним запла́ту віддай!
עד-מתי רשעים יהוה עד-מתי רשעים יעלזו | 3 |
Аж доки безбожні, о Господи, аж доки безбожні втіша́тися будуть?
יביעו ידברו עתק יתאמרו כל-פעלי און | 4 |
Доки бу́дуть верзти́, говорити бундю́чно, доки будуть пиша́тись злочинці?
עמך יהוה ידכאו ונחלתך יענו | 5 |
Вони тиснуть наро́д Твій, о Господи, а спадок Твій вони му́чать.
אלמנה וגר יהרגו ויתומים ירצחו | 6 |
Вдову́ та чужи́нця вбивають вони, і мордують сирі́т
ויאמרו לא יראה-יה ולא-יבין אלהי יעקב | 7 |
та й говорять: „Не бачить Господь, і не завва́жить Бог Яковів“.
בינו בערים בעם וכסילים מתי תשכילו | 8 |
Зрозумійте це ви, нерозумні в наро́ді, а ви, убогі на розум, коли набере́теся глу́зду?
הנטע אזן הלא ישמע אם-יצר עין הלא יביט | 9 |
Хіба Той, що ухо щепи́в, — чи Він не почує? Хіба Той, що око створи́в, — чи Він не побачить?
היסר גוים הלא יוכיח המלמד אדם דעת | 10 |
Хіба Той, що карає наро́ди, — чи Він не скарта́є, Він, що навчає люди́ну знання́?
יהוה--ידע מחשבות אדם כי-המה הבל | 11 |
Господь знає всі лю́дські думки́, що марно́та вони!
אשרי הגבר אשר-תיסרנו יה ומתורתך תלמדנו | 12 |
Блаженний той муж, що його Ти караєш, о Господи, і з Зако́ну Свого навчаєш його́,
להשקיט לו מימי רע-- עד יכרה לרשע שחת | 13 |
щоб його заспоко́їти від лиходе́ння, аж поки не ви́копана буде яма безбожному,
כי לא-יטש יהוה עמו ונחלתו לא יעזב | 14 |
бо Господь не опустить наро́ду Свого, а спа́дку Свого не поли́шить,
כי-עד-צדק ישוב משפט ואחריו כל-ישרי-לב | 15 |
бо до праведности суд пове́рнеться, а за ним — всі невинного серця!
מי-יקום לי עם-מרעים מי-יתיצב לי עם-פעלי און | 16 |
Хто встане зо мною навпроти злости́вих, хто встане зо мною навпроти злочинців?
לולי יהוה עזרתה לי-- כמעט שכנה דומה נפשי | 17 |
Коли б не Господь мені в поміч, то душа моя тро́хи була́ б не лягла́ в царство смерти!
אם-אמרתי מטה רגלי חסדך יהוה יסעדני | 18 |
Коли я кажу: „Похитнулась нога моя“, то, Господи, милість Твоя підпира́є мене!
ברב שרעפי בקרבי-- תנחומיך ישעשעו נפשי | 19 |
Коли мої думки́ болючі в нутрі́ моїм мно́жаться, то розради Твої веселять мою душу!
היחברך כסא הוות יצר עמל עלי-חק | 20 |
Чи престол беззако́ния з Тобою з'єдна́ється, той, що гріх учиняє над право?
יגודו על-נפש צדיק ודם נקי ירשיעו | 21 |
Збираються проти душі справедли́вого, і чисту кров винува́тять.
ויהי יהוה לי למשגב ואלהי לצור מחסי | 22 |
І Господь став для мене тверди́нею, і мій Бог став за скелю приту́лку мого,
וישב עליהם את אונם-- וברעתם יצמיתם יצמיתם יהוה אלהינו | 23 |
і Він їхню силу на них повернув, і злом їхнім їх нищить, їх нищить Господь, Бог наш!