תהילים 90
| תפלה למשה איש-האלהים אדני--מעון אתה היית לנו בדר ודר | 1 |
Молитва Мойсея, чоловіка Божого. Владико, Ти був пристановищем нашим з роду в рід.
| בטרם הרים ילדו-- ותחולל ארץ ותבל ומעולם עד-עולם אתה אל | 2 |
Перш ніж народилися гори й Ти утворив землю і всесвіт, від віку й до віку Ти – Бог.
| תשב אנוש עד-דכא ותאמר שובו בני-אדם | 3 |
Ти повертаєш людину назад у порох і кажеш: «Поверніться назад, сини людські!»
| כי אלף שנים בעיניך-- כיום אתמול כי יעבר ואשמורה בלילה | 4 |
Адже тисяча років в очах Твоїх, немов день вчорашній, що минає, як сторожа вночі.
| זרמתם שנה יהיו בבקר כחציר יחלף | 5 |
Потоком Ти несеш людей, немов сон минули вони; як трава, що вранці сходить,
| בבקר יציץ וחלף לערב ימולל ויבש | 6 |
вранці цвіте й рясніє, а ввечері в’яне й засихає.
| כי-כלינו באפך ובחמתך נבהלנו | 7 |
Ми щезаємо у гніві Твоєму, і через лють Твою ми збентежені.
| שת (שתה) עונתינו לנגדך עלמנו למאור פניך | 8 |
Ти поклав наші беззаконня перед Собою, наші приховані [гріхи вивів] на світло Твого обличчя.
| כי כל-ימינו פנו בעברתך כלינו שנינו כמו-הגה | 9 |
Бо всі дні наші проходять у люті Твоїй; роки наші згасають, немов стогін.
| ימי-שנותינו בהם שבעים שנה ואם בגבורת שמונים שנה-- ורהבם עמל ואון כי-גז חיש ונעפה | 10 |
Днів наших – сімдесят років, а якщо є сила, то вісімдесят років, і найкраще в них [забирає] праця й смуток; вони минають швидко, і ми відлітаємо.
| מי-יודע עז אפך וכיראתך עברתך | 11 |
Хто знає силу гніву Твого? Страх перед Тобою, [настільки великий], як і лють Твоя.
| למנות ימינו כן הודע ונבא לבב חכמה | 12 |
Навчи нас так лічити дні наші, щоб ми набули мудре серце.
| שובה יהוה עד-מתי והנחם על-עבדיך | 13 |
Повернися ж, Господи, доки так буде? Змилуйся над рабами Твоїми!
| שבענו בבקר חסדך ונרננה ונשמחה בכל-ימינו | 14 |
Насичуй нас милістю Твоєю вранці, тоді ми веселитися й радіти будемо по всі дні наші.
| שמחנו כימות עניתנו שנות ראינו רעה | 15 |
Дай нам порадіти за ті дні, коли Ти упокорював нас, за ті роки, коли ми бачили лихо.
| יראה אל-עבדיך פעלך והדרך על-בניהם | 16 |
Нехай з’явиться Твоє діло рабам Твоїм, і велич Твоя – синам їхнім.
| ויהי נעם אדני אלהינו-- עלינו ומעשה ידינו כוננה עלינו ומעשה ידינו כוננהו | 17 |
І нехай перебуватиме прихильність Володаря, Бога нашого, на нас. Справу рук наших утверди для нас, справу рук наших зміцни нам.
