תהילים 89
| משכיל לאיתן האזרחי ב חסדי יהוה עולם אשירה לדר ודר אודיע אמונתך בפי | 1 |
Навчальна пісня Ета́на езрахе́янина. Про милості Господа буду співати пові́ки, я буду звіща́ти уста́ми своїми про вірність Твою з роду в рід!
| כי-אמרתי--עולם חסד יבנה שמים תכן אמונתך בהם | 2 |
Бо я був сказав: „Буде наві́ки збудо́вана милість, а небо — Ти вірність Свою встановля́єш на нім“.
| כרתי ברית לבחירי נשבעתי לדוד עבדי | 3 |
„Я склав заповіта з вибра́нцем Своїм, присягнув Я Давидові, Моєму рабо́ві:
| עד-עולם אכין זרעך ובניתי לדר-ודור כסאך סלה | 4 |
Встановлю́ Я наві́ки насі́ння твоє, а твій трон Я збудую на вічні віки́“! (Се́ла)
| ויודו שמים פלאך יהוה אף-אמונתך בקהל קדשים | 5 |
І небо хвалитиме, Господи, чудо Твоє, також вірність Твою на зібра́нні святих,
| כי מי בשחק יערך ליהוה ידמה ליהוה בבני אלים | 6 |
бо хто в небі поді́бний до Господа? Хто подібний до Господа серед Божих синів?
| אל נערץ בסוד-קדשים רבה ונורא על-כל-סביביו | 7 |
Бог дуже страшни́й у зібра́нні святих, і грізни́й Він на ці́ле довкі́лля Своє!
| יהוה אלהי צבאות--מי-כמוך חסין יה ואמונתך סביבותיך | 8 |
Господи, Боже Саваоте, — хто си́льний, як Ти, Господи? А вірність Твоя — на довкі́ллі Твоїм!
| אתה מושל בגאות הים בשוא גליו אתה תשבחם | 9 |
Ти пануєш над силою моря, коли підіймаються хви́лі, Ти їх втихоми́рюєш.
| אתה דכאת כחלל רהב בזרוע עזך פזרת אויביך | 10 |
Ти стиснув Рага́ва, як трупа, і сильним раме́ном Своїм розпоро́шив Своїх ворогів.
| לך שמים אף-לך ארץ תבל ומלאה אתה יסדתם | 11 |
Твої небеса́, Твоя теж земля, вселе́нна і все, що на ній, — Ти їх заложив!
| צפון וימין אתה בראתם תבור וחרמון בשמך ירננו | 12 |
Північ та південє — Ти їх створив, Фаво́р та Хермо́н співають про Йме́ння Твоє.
| לך זרוע עם-גבורה תעז ידך תרום ימינך | 13 |
Могутнє раме́но Твоє, рука Твоя си́льна, висока прави́ця Твоя!
| צדק ומשפט מכון כסאך חסד ואמת יקדמו פניך | 14 |
Справедливість та право — підста́ва престо́лу Твого, милість та правда — обличчя Твоє випере́джують!
| אשרי העם ידעי תרועה יהוה באור-פניך יהלכון | 15 |
Блаже́нний наро́д, що знає він поклик святковий, — Господи, вони ходять у світлі обличчя Твого!
| בשמך יגילון כל-היום ובצדקתך ירומו | 16 |
Радіють вони цілий день Твоїм Іменням, і підви́щуються Твоєю справедливістю,
| כי-תפארת עזמו אתה וברצונך תרים (תרום) קרנינו | 17 |
бо окра́са їхньої сили — то Ти, а Твоєю зичли́вістю ріг наш підно́ситься,
| כי ליהוה מגננו ולקדוש ישראל מלכנו | 18 |
бо щит наш — Господній, а цар наш — від Святого Ізраїлевого!
| אז דברת בחזון לחסידיך-- ותאמר שויתי עזר על-גבור הרימותי בחור מעם | 19 |
Тоді богобійним Своїм про мовляв Ти в об'я́вленні та говорив: „Я поклав допомогу на сильного, Я вибра́нця підніс із наро́ду:
| מצאתי דוד עבדי בשמן קדשי משחתיו | 20 |
знайшов Я Давида, Свого раба, — Я його намасти́в Своєю святою оливою,
| אשר ידי תכון עמו אף-זרועי תאמצנו | 21 |
щоб із ним була си́льна рука Моя, а раме́но Моє вміцни́ло його́!
| לא-ישיא אויב בו ובן-עולה לא יעננו | 22 |
Ворог на нього не нападе́, а син беззаконня не буде його переслі́дувати,
| וכתותי מפניו צריו ומשנאיו אגוף | 23 |
— його ворогів поб'ю́ перед обличчям його, і вда́рю його ненави́сників!
| ואמונתי וחסדי עמו ובשמי תרום קרנו | 24 |
Із ним Моя вірність та милість Моя, а Йме́нням Моїм його ріг піднесе́ться, —
| ושמתי בים ידו ובנהרות ימינו | 25 |
і Я покладу́ його ру́ку на море, і на рі́ки — прави́цю його.
| הוא יקראני אבי אתה אלי וצור ישועתי | 26 |
Він Мене буде звати: „Отець Ти мій, Бог мій, і скеля спасі́ння мого́!“
| אף-אני בכור אתנהו עליון למלכי-ארץ | 27 |
Я вчиню́ його теж перворі́дним, найвищим над зе́мних царів.
| לעולם אשמור- (אשמר-) לו חסדי ובריתי נאמנת לו | 28 |
Свою милість для нього наві́ки схова́ю, і Мій заповіт йому вірний,
| ושמתי לעד זרעו וכסאו כימי שמים | 29 |
і насіння його покладу́ Я наві́ки, а трона його — як дні неба!
| אם-יעזבו בניו תורתי ובמשפטי לא ילכון | 30 |
Коли ж його діти покинуть Зако́на Мого, і не будуть держа́тись нака́зів Моїх,
| אם-חקתי יחללו ומצותי לא ישמרו | 31 |
коли ізнева́жать Мої постано́ви, і не бу́дуть держатись нака́зів Моїх,
| ופקדתי בשבט פשעם ובנגעים עונם | 32 |
тоді па́лицею навіщу́ їхню прови́ну, та пора́зами — їхнє беззако́ння!
| וחסדי לא-אפיר מעמו ולא-אשקר באמונתי | 33 |
А ласки Своєї від ньо́го Я не заберу́, і не зра́джу його в Своїй вірності,
| לא-אחלל בריתי ומוצא שפתי לא אשנה | 34 |
не збезче́щу Свого заповіту, а що́ було з уст Моїх вийшло, того не зміню́!
| אחת נשבעתי בקדשי אם-לדוד אכזב | 35 |
Одне в Своїй святості Я присягнув, — не пові́м Я неправди Давидові:
| זרעו לעולם יהיה וכסאו כשמש נגדי | 36 |
повік буде насі́ння його, а престол його передо Мною — як сонце,
| כירח יכון עולם ועד בשחק נאמן סלה | 37 |
як місяць, він буде стояти пові́ки, і Сві́док на хмарі — правди́вий“. (Се́ла)
| ואתה זנחת ותמאס התעברת עם-משיחך | 38 |
А Ти опустив та обри́див, розгнівався Ти на Свого пома́занця, —
| נארתה ברית עבדך חללת לארץ נזרו | 39 |
Ти неважливим зробив запові́та Свого раба, Ти скинув на землю корону його́,
| פרצת כל-גדרתיו שמת מבצריו מחתה | 40 |
всю горо́жу його полама́в, тверди́ні його оберну́в на руїну!
| שסהו כל-עברי דרך היה חרפה לשכניו | 41 |
Всі грабують його, хто прохо́дить дорогою, — він став для сусідів своїх посміхо́вищем.
| הרימות ימין צריו השמחת כל-אויביו | 42 |
Підніс Ти правицю його переслі́дувачів, усіх його ворогів Ти поті́шив,
| אף-תשיב צור חרבו ולא הקימתו במלחמה | 43 |
і Ти відвернув вістря ша́блі його, у війні ж не підтри́мав його.
| השבת מטהרו וכסאו לארץ מגרתה | 44 |
Ти слави позбавив його, а трона його повалив був на землю,
| הקצרת ימי עלומיו העטית עליו בושה סלה | 45 |
скоротив Ти був дні його мо́лодости, розтягнув над ним сором! (Се́ла)
| עד-מה יהוה תסתר לנצח תבער כמו-אש חמתך | 46 |
Доки, Господи, бу́деш хова́тись наза́вжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?
| זכר-אני מה-חלד על-מה-שוא בראת כל-בני-אדם | 47 |
Пам'ятай же про мене, — яка довгота́ життя лю́дського? Для чого створив Ти всіх лю́дських синів на ніщо́?
| מי גבר יחיה ולא יראה-מות ימלט נפשו מיד-שאול סלה (Sheol h7585) | 48 |
Котри́й чоловік буде жити, а смерти не ба́читиме, збереже свою душу від сили шео́лу? (Се́ла) (Sheol h7585)
| איה חסדיך הראשנים אדני נשבעת לדוד באמונתך | 49 |
Де Твої перші милості, Господи, що їх присягав Ти Давидові у Своїй вірності?
| זכר אדני חרפת עבדיך שאתי בחיקי כל-רבים עמים | 50 |
Згадай, Господи, про га́ньбу рабів Своїх, яку я ношу́ в своїм лоні від усіх великих наро́дів,
| אשר חרפו אויביך יהוה אשר חרפו עקבות משיחך | 51 |
якою Твої вороги зневажають, о Господи, і кроки Твого́ помазанця безславлять!
| ברוך יהוה לעולם אמן ואמן | 52 |
Благослове́нний навіки Господь! Амі́нь і амі́нь!
