< תהילים 80 >
למנצח אל-ששנים עדות לאסף מזמור ב רעה ישראל האזינה-- נהג כצאן יוסף ישב הכרובים הופיעה | 1 |
Керівнику хору. На мотив «Лілея». Свідчення. Псалом Асафів. Почуй нас, о Пастирю Ізраїля! Ти, Що ведеш Йосифа, немов отару овець, Котрий сидиш на престолі між херувимами, з’яви Себе
לפני אפרים ובנימן ומנשה-- עוררה את-גבורתך ולכה לישעתה לנו | 2 |
перед Єфремом, Веніаміном і Манассією! Пробуди могутність Свою й прийди, щоб врятувати нас!
אלהים השיבנו והאר פניך ונושעה | 3 |
Боже, віднови нас, засяй обличчям Твоїм, і ми будемо врятовані!
יהוה אלהים צבאות-- עד-מתי עשנת בתפלת עמך | 4 |
Господи, Боже Воїнств, доки таїтимеш гнів на молитви народу Свого?
האכלתם לחם דמעה ותשקמו בדמעות שליש | 5 |
Ти нагодував нас хлібом скорботним, напоїв нас сльозами сповна,
תשימנו מדון לשכנינו ואיבינו ילעגו-למו | 6 |
зробив нас причиною суперечки між сусідами нашими, і глузують з нас вороги наші.
אלהים צבאות השיבנו והאר פניך ונושעה | 7 |
Боже Воїнств, віднови нас, засяй обличчям Твоїм, і ми будемо врятовані!
גפן ממצרים תסיע תגרש גוים ותטעה | 8 |
Ти приніс з Єгипту виноградну галузку, прогнав народи, а її насадив.
פנית לפניה ותשרש שרשיה ותמלא-ארץ | 9 |
Ти очистив місце для неї – вона пустила своє коріння й наповнила землю.
כסו הרים צלה וענפיה ארזי-אל | 10 |
Гори вкрилися її тінню, і кедри могутні – її гілками.
תשלח קצירה עד-ים ואל-נהר יונקותיה | 11 |
Розкинула свої пагони аж до моря і аж до ріки [Євфрат] – своє молоде галуззя.
למה פרצת גדריה וארוה כל-עברי דרך | 12 |
Навіщо ж зруйнував Ти її огорожу, так що плоди її зривають усі перехожі?
יכרסמנה חזיר מיער וזיז שדי ירענה | 13 |
Підриває її вепр лісовий, і все, що рухається на полях, об’їдає її.
אלהים צבאות שוב-נא הבט משמים וראה ופקד גפן זאת | 14 |
Боже Воїнств, повернися до нас, поглянь із небес, на нас подивися! Збережи цю виноградну лозу,
וכנה אשר-נטעה ימינך ועל-בן אמצתה לך | 15 |
це коріння, яке насадила Твоя правиця, галуззя, яке Ти зміцнив для Себе.
שרפה באש כסוחה מגערת פניך יאבדו | 16 |
Вогнем обпалена, обсічена [лоза], від докорів Твоїх гине [люд Твій].
תהי-ידך על-איש ימינך על-בן-אדם אמצת לך | 17 |
Нехай рука Твоя буде над мужем правиці Твоєї, над сином людським, якого Ти зміцнив для Себе.
ולא-נסוג ממך תחינו ובשמך נקרא | 18 |
Тоді ми не відступимо від Тебе; оживи нас, і будемо кликати ім’я Твоє.
יהוה אלהים צבאות השיבנו האר פניך ונושעה | 19 |
Господи, Боже Воїнств, віднови нас! Нехай засяє над нами обличчя Твоє, і ми будемо врятовані!