< תהילים 78 >
משכיל לאסף האזינה עמי תורתי הטו אזנכם לאמרי-פי | 1 |
Повчання Асафові. Послухай-но, народе мій, настанову мою, схиліть вуха свої до слів моїх вуст!
אפתחה במשל פי אביעה חידות מני-קדם | 2 |
Відкрию в притчі вуста мої, промовлю загадки прадавніх часів,
אשר שמענו ונדעם ואבותינו ספרו-לנו | 3 |
які ми чули й пізнали і які розповідали нам предки наші.
לא נכחד מבניהם-- לדור אחרון מספרים תהלות יהוה ועזוזו ונפלאתיו אשר עשה | 4 |
Не будемо приховувати їх від синів наших, розкажемо наступному поколінню про хвалу Господа й могутність Його, про чудеса, які Він здійснив.
ויקם עדות ביעקב ותורה שם בישראל אשר צוה את-אבותינו-- להודיעם לבניהם | 5 |
Він засвідчив одкровення [Своє] Якову й встановив в Ізраїлі Закон [Свій], який заповідав предкам нашим, щоб вони навчили нащадків своїх,
למען ידעו דור אחרון--בנים יולדו יקמו ויספרו לבניהם | 6 |
щоб знало наступне покоління, щоб діти, що народитися мають, сповістили свого часу й своїм нащадкам.
וישימו באלהים כסלם ולא ישכחו מעללי-אל ומצותיו ינצרו | 7 |
Тоді вони сподівання своє покладуть на Бога, і не забуватимуть діянь Божих, і будуть дотримуватися Його заповідей.
ולא יהיו כאבותם-- דור סורר ומרה דור לא-הכין לבו ולא-נאמנה את-אל רוחו | 8 |
Вони не будуть подібні до своїх предків, покоління впертого й бунтівного, роду, чиє серце непевне і чий дух невірний Богові.
בני-אפרים נושקי רומי-קשת הפכו ביום קרב | 9 |
Сини Єфремові, [хоча] й озброєні стрільці з лука, назад повернулися у день битви.
לא שמרו ברית אלהים ובתורתו מאנו ללכת | 10 |
Не дотримувалися вони Завіту Божого й відмовилися ходити в Законі Божому.
וישכחו עלילותיו ונפלאותיו אשר הראם | 11 |
Вони забули про Його звершення й чудеса, що Він їм показав.
נגד אבותם עשה פלא בארץ מצרים שדה-צען | 12 |
Перед предками їхніми здійснив Він чудо в землі Єгипту, в околицях Цоану.
בקע ים ויעבירם ויצב-מים כמו-נד | 13 |
Він розділив навпіл море й провів їх через нього, і поставив води грудами.
וינחם בענן יומם וכל-הלילה באור אש | 14 |
Вів їх хмарою вдень, і цілу ніч – світлом вогню.
יבקע צרים במדבר וישק כתהמות רבה | 15 |
Він розсікав скелі в пустелі й напував їх, немов із великої безодні.
ויוצא נוזלים מסלע ויורד כנהרות מים | 16 |
Із скелі вивів потоки, і потекли рікою води.
ויוסיפו עוד לחטא-לו-- למרות עליון בציה | 17 |
Але вони продовжували грішити проти Нього, бунтувати проти Всевишнього на висохлій землі.
וינסו-אל בלבבם-- לשאל-אכל לנפשם | 18 |
Випробовували Бога в серцях своїх, вимагаючи їжу за своїми примхами.
וידברו באלהים אמרו היוכל אל--לערך שלחן במדבר | 19 |
Вони говорили [зухвало] проти Бога, кажучи: «Чи не міг би Бог накрити стіл у пустелі?
הן הכה-צור ויזובו מים-- ונחלים ישטפו הגם-לחם יוכל תת אם-יכין שאר לעמו | 20 |
Ось Він вдарив скелю, і потекли води, хлинули потоки. Хіба ж не може Він дати хліба чи приготувати м’яса народові Своєму?»
לכן שמע יהוה-- ויתעבר ואש נשקה ביעקב וגם-אף עלה בישראל | 21 |
Тому, коли почув це Господь, то розгнівався: вогонь загорівся проти Якова, і гнів [Його] спалахнув на Ізраїля,
כי לא האמינו באלהים ולא בטחו בישועתו | 22 |
бо не повірили вони Богові й не покладали надії на Його спасіння.
ויצו שחקים ממעל ודלתי שמים פתח | 23 |
Тож наказав Він хмарам вгорі, і відчинив ворота небес,
וימטר עליהם מן לאכל ודגן-שמים נתן למו | 24 |
і дощем пролив на них манну, щоб їли, і дав їм зерно небесне.
לחם אבירים אכל איש צידה שלח להם לשבע | 25 |
Хліб могутніх їла людина, Він послав їм їжі вдосталь.
יסע קדים בשמים וינהג בעזו תימן | 26 |
Він здійняв східний вітер у небесах і навів Своєю могутністю вітер південний.
וימטר עליהם כעפר שאר וכחול ימים עוף כנף | 27 |
Дощем пролив Він на них м’ясо, немов пил, і, неначе пісок морський, – птахів крилатих,
ויפל בקרב מחנהו סביב למשכנתיו | 28 |
яких розкидав Він серед табору, навколо помешкань їхніх.
ויאכלו וישבעו מאד ותאותם יבא להם | 29 |
Вони їли й добре наситилися – Він задовольнив бажання їхнє.
לא-זרו מתאותם עוד אכלם בפיהם | 30 |
Та ще не встигли вони вгамувати своєї примхи, ще їжа була в них на вустах,
ואף אלהים עלה בהם ויהרג במשמניהם ובחורי ישראל הכריע | 31 |
як гнів Божий піднявся проти них, і вигубив найбільш пишних із них, і повалив додолу юнаків Ізраїля.
בכל-זאת חטאו-עוד ולא-האמינו בנפלאותיו | 32 |
Та попри все це вони далі грішили й не вірили чудесам Його.
ויכל-בהבל ימיהם ושנותם בבהלה | 33 |
Тому Він загубив дні їхні в марноті й роки їхні – у смутку.
אם-הרגם ודרשוהו ושבו ושחרו-אל | 34 |
Коли Він вбивав їх, тоді вони шукали Його, і наверталися, і прагнули Бога.
ויזכרו כי-אלהים צורם ואל עליון גאלם | 35 |
І згадували, що Бог – їхня скеля і що Бог Всевишній – їхній Визволитель.
ויפתוהו בפיהם ובלשונם יכזבו-לו | 36 |
Тоді промовляли Йому лестощі устами своїми і язиками своїми неправду перед Ним говорили;
ולבם לא-נכון עמו ולא נאמנו בבריתו | 37 |
та серцями своїми не були вони з Ним щирі й не берегли вірності Його Завітові.
והוא רחום יכפר עון-- ולא-ישחית והרבה להשיב אפו ולא-יעיר כל-חמתו | 38 |
Та Він, милостивий, прощав гріх і не знищував їх. Багато разів відвертав гнів Свій і не будив усієї Своєї люті.
ויזכר כי-בשר המה רוח הולך ולא ישוב | 39 |
Він пам’ятав, що вони – тіло, вітер, що йде й не повертається.
כמה ימרוהו במדבר יעציבוהו בישימון | 40 |
Скільки разів вони бунтували проти Нього в пустелі, засмучували Його в дикій землі!
וישובו וינסו אל וקדוש ישראל התוו | 41 |
Знову й знову випробовували Бога й засмучували Святого Ізраїлевого.
לא-זכרו את-ידו יום אשר-פדם מני-צר | 42 |
Не пам’ятали ні [діянь] руки Його, ні того дня, коли Він визволив їх від ворога,
אשר-שם במצרים אתותיו ומופתיו בשדה-צען | 43 |
коли ознаки Свої показав у Єгипті й чудеса Свої в околицях Цоану.
ויהפך לדם יאריהם ונזליהם בל-ישתיון | 44 |
Він перетворив їхні ріки на кров, і з потоків своїх вони пити не могли.
ישלח בהם ערב ויאכלם וצפרדע ותשחיתם | 45 |
Він послав на них рої комах, які пожирали їх, і жаб, що губили їх.
ויתן לחסיל יבולם ויגיעם לארבה | 46 |
Він віддав врожай їхній гусені й збіжжя їхнє – сарані.
יהרג בברד גפנם ושקמותם בחנמל | 47 |
Побив виноградники їхні градом і шовковиці – кригою.
ויסגר לברד בעירם ומקניהם לרשפים | 48 |
Він віддав на поталу градові їхню худобу й отари їхні – блискавкам.
ישלח-בם חרון אפו--עברה וזעם וצרה משלחת מלאכי רעים | 49 |
Він послав на них полум’я Свого гніву, лють, обурення й біду – посольство злих ангелів.
יפלס נתיב לאפו לא-חשך ממות נפשם וחיתם לדבר הסגיר | 50 |
Вирівняв стежку для гніву Свого; не утримав їхніх душ від смерті, але віддав життя їхнє на поталу моровиці.
ויך כל-בכור במצרים ראשית אונים באהלי-חם | 51 |
І вразив усіх первістків у Єгипті – перші плоди сили чоловічої в шатрах Хамових.
ויסע כצאן עמו וינהגם כעדר במדבר | 52 |
Немов овець отару, Він вивів народ Свій, і, неначе стадо, провадив їх у пустелі.
וינחם לבטח ולא פחדו ואת-אויביהם כסה הים | 53 |
Вів їх у безпеці, так що вони не боялися, а ворогів їхніх вкрило море.
ויביאם אל-גבול קדשו הר-זה קנתה ימינו | 54 |
І привів їх до границь святині Своєї, до тієї гори, яку здобула Його правиця.
ויגרש מפניהם גוים-- ויפילם בחבל נחלה וישכן באהליהם שבטי ישראל | 55 |
Прогнав перед ними народи, і простягнув мотузку землемірну, щоб спадок їхній переділити, і в наметах їхніх поселив племена Ізраїлеві.
וינסו וימרו את-אלהים עליון ועדותיו לא שמרו | 56 |
Але вони випробовували Бога Всевишнього, бунтували проти Нього й не дотримувалися Його одкровень.
ויסגו ויבגדו כאבותם נהפכו כקשת רמיה | 57 |
І відступали, і зраджували, як і батьки їхні; викручувалися, як [висковзує з рук] кривий лук.
ויכעיסוהו בבמותם ובפסיליהם יקניאוהו | 58 |
Гнівили Його [в капищах] на своїх пагорбах та ідолами своїми будили Його ревнощі.
שמע אלהים ויתעבר וימאס מאד בישראל | 59 |
Почув Бог, і запалав гнівом, і геть відцурався Ізраїля.
ויטש משכן שלו אהל שכן באדם | 60 |
Покинув Оселю Свою в Шило – шатро, в якому Він мешкав серед людей.
ויתן לשבי עזו ותפארתו ביד-צר | 61 |
І віддав Він могутність Свою у полон і красу Свою – у руки ворога.
ויסגר לחרב עמו ובנחלתו התעבר | 62 |
Віддав Він народ Свій мечу на поталу й гнівом запалав на спадщину Свою.
בחוריו אכלה-אש ובתולתיו לא הוללו | 63 |
Юнаків їхніх пожер вогонь, а їхнім дівчатам весільних пісень не співали.
כהניו בחרב נפלו ואלמנתיו לא תבכינה | 64 |
Священники його попадали від меча, а вдови його не плакали.
ויקץ כישן אדני כגבור מתרונן מיין | 65 |
Тоді прокинувся Володар, немов від сну, неначе воїн, що витверезився від вина.
ויך-צריו אחור חרפת עולם נתן למו | 66 |
І вразив ворогів його ззаду, вкрив їх вічною ганьбою.
וימאס באהל יוסף ובשבט אפרים לא בחר | 67 |
Тоді відцурався Він шатра Йосифового й не обрав племені Єфремового.
ויבחר את-שבט יהודה את-הר ציון אשר אהב | 68 |
Але вибрав Він плем’я Юди, гору Сіон, яку полюбив.
ויבן כמו-רמים מקדשו כארץ יסדה לעולם | 69 |
Він збудував, немов висоти [небес], святилище Своє, і, як землю, заклав основи його навіки.
ויבחר בדוד עבדו ויקחהו ממכלאת צאן | 70 |
І обрав Свого слугу Давида, узявши його від кошар овечих,
מאחר עלות הביאו לרעות ביעקב עמו ובישראל נחלתו | 71 |
привів його від овечок дійних, щоб пасти Якова, народ Свій, Ізраїля, Свій спадок.
וירעם כתם לבבו ובתבונות כפיו ינחם | 72 |
І він пас їх у невинності свого серця і вів їх розумно руками своїми.