< תהילים 78 >

משכיל לאסף האזינה עמי תורתי הטו אזנכם לאמרי-פי 1
Повчання Асафові. Послухай-но, народе мій, настанову мою, схиліть вуха свої до слів моїх вуст!
אפתחה במשל פי אביעה חידות מני-קדם 2
Відкрию в притчі вуста мої, промовлю загадки прадавніх часів,
אשר שמענו ונדעם ואבותינו ספרו-לנו 3
які ми чули й пізнали і які розповідали нам предки наші.
לא נכחד מבניהם-- לדור אחרון מספרים תהלות יהוה ועזוזו ונפלאתיו אשר עשה 4
Не будемо приховувати їх від синів наших, розкажемо наступному поколінню про хвалу Господа й могутність Його, про чудеса, які Він здійснив.
ויקם עדות ביעקב ותורה שם בישראל אשר צוה את-אבותינו-- להודיעם לבניהם 5
Він засвідчив одкровення [Своє] Якову й встановив в Ізраїлі Закон [Свій], який заповідав предкам нашим, щоб вони навчили нащадків своїх,
למען ידעו דור אחרון--בנים יולדו יקמו ויספרו לבניהם 6
щоб знало наступне покоління, щоб діти, що народитися мають, сповістили свого часу й своїм нащадкам.
וישימו באלהים כסלם ולא ישכחו מעללי-אל ומצותיו ינצרו 7
Тоді вони сподівання своє покладуть на Бога, і не забуватимуть діянь Божих, і будуть дотримуватися Його заповідей.
ולא יהיו כאבותם-- דור סורר ומרה דור לא-הכין לבו ולא-נאמנה את-אל רוחו 8
Вони не будуть подібні до своїх предків, покоління впертого й бунтівного, роду, чиє серце непевне і чий дух невірний Богові.
בני-אפרים נושקי רומי-קשת הפכו ביום קרב 9
Сини Єфремові, [хоча] й озброєні стрільці з лука, назад повернулися у день битви.
לא שמרו ברית אלהים ובתורתו מאנו ללכת 10
Не дотримувалися вони Завіту Божого й відмовилися ходити в Законі Божому.
וישכחו עלילותיו ונפלאותיו אשר הראם 11
Вони забули про Його звершення й чудеса, що Він їм показав.
נגד אבותם עשה פלא בארץ מצרים שדה-צען 12
Перед предками їхніми здійснив Він чудо в землі Єгипту, в околицях Цоану.
בקע ים ויעבירם ויצב-מים כמו-נד 13
Він розділив навпіл море й провів їх через нього, і поставив води грудами.
וינחם בענן יומם וכל-הלילה באור אש 14
Вів їх хмарою вдень, і цілу ніч – світлом вогню.
יבקע צרים במדבר וישק כתהמות רבה 15
Він розсікав скелі в пустелі й напував їх, немов із великої безодні.
ויוצא נוזלים מסלע ויורד כנהרות מים 16
Із скелі вивів потоки, і потекли рікою води.
ויוסיפו עוד לחטא-לו-- למרות עליון בציה 17
Але вони продовжували грішити проти Нього, бунтувати проти Всевишнього на висохлій землі.
וינסו-אל בלבבם-- לשאל-אכל לנפשם 18
Випробовували Бога в серцях своїх, вимагаючи їжу за своїми примхами.
וידברו באלהים אמרו היוכל אל--לערך שלחן במדבר 19
Вони говорили [зухвало] проти Бога, кажучи: «Чи не міг би Бог накрити стіл у пустелі?
הן הכה-צור ויזובו מים-- ונחלים ישטפו הגם-לחם יוכל תת אם-יכין שאר לעמו 20
Ось Він вдарив скелю, і потекли води, хлинули потоки. Хіба ж не може Він дати хліба чи приготувати м’яса народові Своєму?»
לכן שמע יהוה-- ויתעבר ואש נשקה ביעקב וגם-אף עלה בישראל 21
Тому, коли почув це Господь, то розгнівався: вогонь загорівся проти Якова, і гнів [Його] спалахнув на Ізраїля,
כי לא האמינו באלהים ולא בטחו בישועתו 22
бо не повірили вони Богові й не покладали надії на Його спасіння.
ויצו שחקים ממעל ודלתי שמים פתח 23
Тож наказав Він хмарам вгорі, і відчинив ворота небес,
וימטר עליהם מן לאכל ודגן-שמים נתן למו 24
і дощем пролив на них манну, щоб їли, і дав їм зерно небесне.
לחם אבירים אכל איש צידה שלח להם לשבע 25
Хліб могутніх їла людина, Він послав їм їжі вдосталь.
יסע קדים בשמים וינהג בעזו תימן 26
Він здійняв східний вітер у небесах і навів Своєю могутністю вітер південний.
וימטר עליהם כעפר שאר וכחול ימים עוף כנף 27
Дощем пролив Він на них м’ясо, немов пил, і, неначе пісок морський, – птахів крилатих,
ויפל בקרב מחנהו סביב למשכנתיו 28
яких розкидав Він серед табору, навколо помешкань їхніх.
ויאכלו וישבעו מאד ותאותם יבא להם 29
Вони їли й добре наситилися – Він задовольнив бажання їхнє.
לא-זרו מתאותם עוד אכלם בפיהם 30
Та ще не встигли вони вгамувати своєї примхи, ще їжа була в них на вустах,
ואף אלהים עלה בהם ויהרג במשמניהם ובחורי ישראל הכריע 31
як гнів Божий піднявся проти них, і вигубив найбільш пишних із них, і повалив додолу юнаків Ізраїля.
בכל-זאת חטאו-עוד ולא-האמינו בנפלאותיו 32
Та попри все це вони далі грішили й не вірили чудесам Його.
ויכל-בהבל ימיהם ושנותם בבהלה 33
Тому Він загубив дні їхні в марноті й роки їхні – у смутку.
אם-הרגם ודרשוהו ושבו ושחרו-אל 34
Коли Він вбивав їх, тоді вони шукали Його, і наверталися, і прагнули Бога.
ויזכרו כי-אלהים צורם ואל עליון גאלם 35
І згадували, що Бог – їхня скеля і що Бог Всевишній – їхній Визволитель.
ויפתוהו בפיהם ובלשונם יכזבו-לו 36
Тоді промовляли Йому лестощі устами своїми і язиками своїми неправду перед Ним говорили;
ולבם לא-נכון עמו ולא נאמנו בבריתו 37
та серцями своїми не були вони з Ним щирі й не берегли вірності Його Завітові.
והוא רחום יכפר עון-- ולא-ישחית והרבה להשיב אפו ולא-יעיר כל-חמתו 38
Та Він, милостивий, прощав гріх і не знищував їх. Багато разів відвертав гнів Свій і не будив усієї Своєї люті.
ויזכר כי-בשר המה רוח הולך ולא ישוב 39
Він пам’ятав, що вони – тіло, вітер, що йде й не повертається.
כמה ימרוהו במדבר יעציבוהו בישימון 40
Скільки разів вони бунтували проти Нього в пустелі, засмучували Його в дикій землі!
וישובו וינסו אל וקדוש ישראל התוו 41
Знову й знову випробовували Бога й засмучували Святого Ізраїлевого.
לא-זכרו את-ידו יום אשר-פדם מני-צר 42
Не пам’ятали ні [діянь] руки Його, ні того дня, коли Він визволив їх від ворога,
אשר-שם במצרים אתותיו ומופתיו בשדה-צען 43
коли ознаки Свої показав у Єгипті й чудеса Свої в околицях Цоану.
ויהפך לדם יאריהם ונזליהם בל-ישתיון 44
Він перетворив їхні ріки на кров, і з потоків своїх вони пити не могли.
ישלח בהם ערב ויאכלם וצפרדע ותשחיתם 45
Він послав на них рої комах, які пожирали їх, і жаб, що губили їх.
ויתן לחסיל יבולם ויגיעם לארבה 46
Він віддав врожай їхній гусені й збіжжя їхнє – сарані.
יהרג בברד גפנם ושקמותם בחנמל 47
Побив виноградники їхні градом і шовковиці – кригою.
ויסגר לברד בעירם ומקניהם לרשפים 48
Він віддав на поталу градові їхню худобу й отари їхні – блискавкам.
ישלח-בם חרון אפו--עברה וזעם וצרה משלחת מלאכי רעים 49
Він послав на них полум’я Свого гніву, лють, обурення й біду – посольство злих ангелів.
יפלס נתיב לאפו לא-חשך ממות נפשם וחיתם לדבר הסגיר 50
Вирівняв стежку для гніву Свого; не утримав їхніх душ від смерті, але віддав життя їхнє на поталу моровиці.
ויך כל-בכור במצרים ראשית אונים באהלי-חם 51
І вразив усіх первістків у Єгипті – перші плоди сили чоловічої в шатрах Хамових.
ויסע כצאן עמו וינהגם כעדר במדבר 52
Немов овець отару, Він вивів народ Свій, і, неначе стадо, провадив їх у пустелі.
וינחם לבטח ולא פחדו ואת-אויביהם כסה הים 53
Вів їх у безпеці, так що вони не боялися, а ворогів їхніх вкрило море.
ויביאם אל-גבול קדשו הר-זה קנתה ימינו 54
І привів їх до границь святині Своєї, до тієї гори, яку здобула Його правиця.
ויגרש מפניהם גוים-- ויפילם בחבל נחלה וישכן באהליהם שבטי ישראל 55
Прогнав перед ними народи, і простягнув мотузку землемірну, щоб спадок їхній переділити, і в наметах їхніх поселив племена Ізраїлеві.
וינסו וימרו את-אלהים עליון ועדותיו לא שמרו 56
Але вони випробовували Бога Всевишнього, бунтували проти Нього й не дотримувалися Його одкровень.
ויסגו ויבגדו כאבותם נהפכו כקשת רמיה 57
І відступали, і зраджували, як і батьки їхні; викручувалися, як [висковзує з рук] кривий лук.
ויכעיסוהו בבמותם ובפסיליהם יקניאוהו 58
Гнівили Його [в капищах] на своїх пагорбах та ідолами своїми будили Його ревнощі.
שמע אלהים ויתעבר וימאס מאד בישראל 59
Почув Бог, і запалав гнівом, і геть відцурався Ізраїля.
ויטש משכן שלו אהל שכן באדם 60
Покинув Оселю Свою в Шило – шатро, в якому Він мешкав серед людей.
ויתן לשבי עזו ותפארתו ביד-צר 61
І віддав Він могутність Свою у полон і красу Свою – у руки ворога.
ויסגר לחרב עמו ובנחלתו התעבר 62
Віддав Він народ Свій мечу на поталу й гнівом запалав на спадщину Свою.
בחוריו אכלה-אש ובתולתיו לא הוללו 63
Юнаків їхніх пожер вогонь, а їхнім дівчатам весільних пісень не співали.
כהניו בחרב נפלו ואלמנתיו לא תבכינה 64
Священники його попадали від меча, а вдови його не плакали.
ויקץ כישן אדני כגבור מתרונן מיין 65
Тоді прокинувся Володар, немов від сну, неначе воїн, що витверезився від вина.
ויך-צריו אחור חרפת עולם נתן למו 66
І вразив ворогів його ззаду, вкрив їх вічною ганьбою.
וימאס באהל יוסף ובשבט אפרים לא בחר 67
Тоді відцурався Він шатра Йосифового й не обрав племені Єфремового.
ויבחר את-שבט יהודה את-הר ציון אשר אהב 68
Але вибрав Він плем’я Юди, гору Сіон, яку полюбив.
ויבן כמו-רמים מקדשו כארץ יסדה לעולם 69
Він збудував, немов висоти [небес], святилище Своє, і, як землю, заклав основи його навіки.
ויבחר בדוד עבדו ויקחהו ממכלאת צאן 70
І обрав Свого слугу Давида, узявши його від кошар овечих,
מאחר עלות הביאו לרעות ביעקב עמו ובישראל נחלתו 71
привів його від овечок дійних, щоб пасти Якова, народ Свій, Ізраїля, Свій спадок.
וירעם כתם לבבו ובתבונות כפיו ינחם 72
І він пас їх у невинності свого серця і вів їх розумно руками своїми.

< תהילים 78 >