תהילים 77
| למנצח על-ידיתון (ידותון) לאסף מזמור ב קולי אל-אלהים ואצעקה קולי אל-אלהים והאזין אלי | 1 |
Керівнику хору, Єдутуну. Псалом Асафів. Голосом своїм я волатиму до Бога, голосом моїм – до Бога, і Він прислухається до мене.
| ביום צרתי אדני דרשתי ידי לילה נגרה--ולא תפוג מאנה הנחם נפשי | 2 |
У день скорботи моєї я шукав Володаря; [цілу] ніч моя рука була простягнута й не затерпла. Моя душа відмовлялася від втіхи.
| אזכרה אלהים ואהמיה אשיחה ותתעטף רוחי סלה | 3 |
Згадаю про Бога – і охопить мене трепет; пороздумую – і знемагає дух мій. (Села)
| אחזת שמרות עיני נפעמתי ולא אדבר | 4 |
Ти тримав розплющеними повіки очей моїх; я вражений і не можу говорити.
| חשבתי ימים מקדם-- שנות עולמים | 5 |
Подумав я про дні давноминулі, про роки давні.
| אזכרה נגינתי בלילה עם-לבבי אשיחה ויחפש רוחי | 6 |
Згадую наспіви мої вночі, із серцем своїм веду розмову, і дух мій дошукується:
| הלעולמים יזנח אדני ולא-יסיף לרצות עוד | 7 |
Невже навіки покинув [нас] Володар і більше не буде прихильним?
| האפס לנצח חסדו גמר אמר לדר ודר | 8 |
Невже назавжди зникла Його милість, припинилося Його слово на [всі] наступні покоління?
| השכח חנות אל אם-קפץ באף רחמיו סלה | 9 |
Хіба забув Бог, як милувати, чи замкнув у гніві милосердя Своє? (Села)
| ואמר חלותי היא-- שנות ימין עליון | 10 |
Тоді сказав я: «Що гнітить мене, так це те, що Всевишній змінив [дію] правиці Своєї щодо нас».
| אזכיר (אזכור) מעללי-יה כי-אזכרה מקדם פלאך | 11 |
Згадаю я про діяння Господа; нагадаю-но собі про чудеса стародавні.
| והגיתי בכל-פעלך ובעלילותיך אשיחה | 12 |
Споглядатиму всі справи Твої і про звершення Твої роздумувати буду.
| אלהים בקדש דרכך מי-אל גדול כאלהים | 13 |
Боже, у святості шлях Твій! Який бог настільки великий, як [наш] Бог?
| אתה האל עשה פלא הודעת בעמים עזך | 14 |
Ти – Бог, Який творить чудеса; Ти з’явив могутність Свою серед народів.
| גאלת בזרוע עמך בני-יעקב ויוסף סלה | 15 |
Ти визволив рукою Своєю народ Твій, синів Якова і Йосифа. (Села)
| ראוך מים אלהים--ראוך מים יחילו אף ירגזו תהמות | 16 |
Побачили Тебе води, Боже, побачили Тебе води й затремтіли, здригнулися безодні.
| זרמו מים עבות--קול נתנו שחקים אף-חצציך יתהלכו | 17 |
Потоками лилася вода із темних хмар, свій голос подали хмарини, і стріли Твої розліталися.
| קול רעמך בגלגל--האירו ברקים תבל רגזה ותרעש הארץ | 18 |
Гуркіт Твого грому на небокраї, спалахи блискавок освітлювали всесвіт, земля тремтіла й здригалася.
| בים דרכך--ושביליך (ושבילך) במים רבים ועקבותיך לא נדעו | 19 |
Шлях Твій [пролягав] через море, і стежки Твої – через води великі, та слідів Твоїх не було видно.
| נחית כצאן עמך-- ביד-משה ואהרן | 20 |
Ти вів, немов отару, народ Свій рукою Мойсея і Аарона.
