תהילים 73
| מזמור לאסף אך טוב לישראל אלהים-- לברי לבב | 1 |
Псалом Асафів. Який же добрий Бог до Ізраїля, до чистих серцем!
| ואני--כמעט נטוי (נטיו) רגלי כאין שפכה (שפכו) אשרי | 2 |
А в мене ледь не похитнулися мої ноги, мало не втратили опору мої стопи,
| כי-קנאתי בהוללים שלום רשעים אראה | 3 |
коли я позаздрив нерозумним, побачивши добробут нечестивих!
| כי אין חרצבות למותם ובריא אולם | 4 |
Адже немає в них страждань до самої смерті й тіла їхні пашіють здоров’ям.
| בעמל אנוש אינמו ועם-אדם לא ינגעו | 5 |
Вони вільні від тягарів людських, і труднощі людські не торкаються їх.
| לכן ענקתמו גאוה יעטף-שית חמס למו | 6 |
Тому пиха вкрила їм шию намистом, насильство вдягає їх неначе шати.
| יצא מחלב עינמו עברו משכיות לבב | 7 |
Вирячилися від жиру їхні очі – збулися [в них] розбещені задуми серця.
| ימיקו וידברו ברע עשק ממרום ידברו | 8 |
Глузують і говорять злісно, розмовляють зухвало про пригнічення.
| שתו בשמים פיהם ולשונם תהלך בארץ | 9 |
На небеса зазіхають вуста їхні, і язик їхній по землі походжає.
| לכן ישיב (ישוב) עמו הלם ומי מלא ימצו למו | 10 |
Тому туди ж народ Його звертається, п’ють собі жадібно воду повною мірою.
| ואמרו איכה ידע-אל ויש דעה בעליון | 11 |
Вони говорять: «Як дізнається Бог? Хіба є знання у Всевишнього?
| הנה-אלה רשעים ושלוי עולם השגו-חיל | 12 |
Ось вони нечестиві, але завжди безтурботні й примножують статки!»
| אך-ריק זכיתי לבבי וארחץ בנקיון כפי | 13 |
Так чи не дарма я тримав у чистоті моє серце й обмивав у невинності мої руки?
| ואהי נגוע כל-היום ותוכחתי לבקרים | 14 |
Я був уражений картанням цілий день і докорами сумління – щоранку.
| אם-אמרתי אספרה כמו הנה דור בניך בגדתי | 15 |
Якби сказав я сам собі: «Буду міркувати, як вони!», то цим я зрадив би рід синів Твоїх.
| ואחשבה לדעת זאת עמל היא (הוא) בעיני | 16 |
І роздумував я, щоб пізнати це, але воно було тяжким в очах моїх.
| עד-אבוא אל-מקדשי-אל אבינה לאחריתם | 17 |
Аж поки не увійшов я до святилища Божого й не зрозумів, яким буде їхній кінець.
| אך בחלקות תשית למו הפלתם למשואות | 18 |
Так, Ти ставиш їх на стежках слизьких і [потім] штовхаєш їх до загибелі.
| איך היו לשמה כרגע ספו תמו מן-בלהות | 19 |
Як несподівано вони перетворилися на руїну, зникли, згинули від жаху!
| כחלום מהקיץ-- אדני בעיר צלמם תבזה | 20 |
Як сновидіння [зникає] після пробудження, так і Ти, Владико, повставши, їхні мрії обернеш на сором.
| כי יתחמץ לבבי וכליותי אשתונן | 21 |
Коли ж серце моє гарячилося й нутрощі мої терзалися,
| ואני-בער ולא אדע בהמות הייתי עמך | 22 |
тоді я був невігласом і нерозумним, мов худоба, перед Тобою.
| ואני תמיד עמך אחזת ביד-ימיני | 23 |
Та я завжди з Тобою: Ти тримаєш мою правицю у [Своїй] руці.
| בעצתך תנחני ואחר כבוד תקחני | 24 |
Ти ведеш мене Своєю порадою, а потім приймеш мене у славу.
| מי-לי בשמים ועמך לא-חפצתי בארץ | 25 |
Хто є в мене на небі, [крім Тебе]? Коли Ти зі мною, нічого на землі не хочу!
| כלה שארי ולבבי צור-לבבי וחלקי--אלהים לעולם | 26 |
Виснажилося моє тіло й моє серце, та скеля серця мого й доля моя навіки – Бог!
| כי-הנה רחקיך יאבדו הצמתה כל-זונה ממך | 27 |
Ось ті, хто далекий від Тебе, загинуть; Ти знищиш усіх, хто блукає [вдалині] від Тебе.
| ואני קרבת אלהים-- לי-טוב שתי באדני יהוה מחסי לספר כל-מלאכותיך | 28 |
А щодо мене, то добре мені наближатися до Бога; у Володаря Господа мій притулок, щоб я міг звіщати Його діяння.
