תהילים 71
| בך-יהוה חסיתי אל-אבושה לעולם | 1 |
До Те́бе вдаюся я. Господи, — хай же не бу́ду повік засоро́млений! —
| בצדקתך תצילני ותפלטני הטה-אלי אזנך והושיעני | 2 |
ви́зволь мене через правду Свою, і звільни́ мене, нахили Своє ухо до мене, й спаси́ мене,
| היה לי לצור מעון לבוא-- תמיד צוית להושיעני כי-סלעי ומצודתי אתה | 3 |
стань для мене за скелю мешка́льну, куди міг би я за́вжди ховатись! Ти наказав рятува́ти мене, бо Ти скеля моя та тверди́ня моя!
| אלהי--פלטני מיד רשע מכף מעול וחומץ | 4 |
Бо́же мій, визволь мене від руки беззако́нного, від руки́ того, хто кривдить та гно́бить мене,
| כי-אתה תקותי אדני יהוה מבטחי מנעורי | 5 |
Ти бо, Влади́ко, наді́я моя, Господи, Ти охоро́на моя від юна́цького віку мого!
| עליך נסמכתי מבטן--ממעי אמי אתה גוזי בך תהלתי תמיד | 6 |
На Тебе опе́рся я був від наро́дження, від утроби моєї матері — Ти охоро́на моя, в Тобі моя слава постійно!
| כמופת הייתי לרבים ואתה מחסי-עז | 7 |
Я став багатьо́м, як диво́вище, — та Ти си́льна моя охоро́на!
| ימלא פי תהלתך כל-היום תפארתך | 8 |
Уста́ мої повні Твоєї хвали́, уве́сь день — Твоєї вели́чности!
| אל-תשליכני לעת זקנה ככלות כחי אל-תעזבני | 9 |
Не кидай мене на час ста́рости, коли зме́ншиться сила моя, не лиши Ти мене,
| כי-אמרו אויבי לי ושמרי נפשי נועצו יחדו | 10 |
бо мої вороги проти мене змовля́ються, а ті, що чату́ють на душу мою — нараджа́ються ра́зом,
| לאמר אלהים עזבו רדפו ותפשוהו כי-אין מציל | 11 |
гово́рячи: „Бог покинув його, — доганяйте й хапа́йте його, бо нема, хто б його врятува́в!“
| אלהים אל-תרחק ממני אלהי לעזרתי חישה (חושה) | 12 |
Не відда́люйся, Боже, від мене, Боже мій — поспіши́ся ж на поміч мені!
| יבשו יכלו שטני נפשי יעטו חרפה וכלמה--מבקשי רעתי | 13 |
Нехай посоро́мляться, хай позника́ють усі, хто нена́видить душу мою, бодай зодягли́ся в нару́гу та в со́ром усі, хто пра́гне для мене лихо́го!
| ואני תמיד איחל והוספתי על-כל-תהלתך | 14 |
А я буду постійно наді́ятись, і славу Твою над усе я помно́жу!
| פי יספר צדקתך--כל-היום תשועתך כי לא ידעתי ספרות | 15 |
Уста́ мої оповіда́тимуть правду Твою, про спасі́ння Твоє — увесь день, бо числа́ їх не знаю, —
| אבוא--בגברות אדני יהוה אזכיר צדקתך לבדך | 16 |
буду сла́вити вчи́нки великі всевла́дного Господа, згада́ю про правду Твою, єди́но Твою!
| אלהים למדתני מנעורי ועד-הנה אגיד נפלאותיך | 17 |
Боже, навчав Ти мене від юна́цтва мого, — і аж дотепе́р я звіщаю про чу́да Твої.
| וגם עד-זקנה ושיבה-- אלהים אל-תעזבני עד-אגיד זרועך לדור לכל-יבוא גבורתך | 18 |
А Ти, Боже, не кидай мене аж до ста́рости та сивини́, поки я не звіщу́ про раме́но Твоє поколі́нню, і кожному, хто́ тільки при́йде — про чи́ни великі Твої!
| וצדקתך אלהים עד-מרום אשר-עשית גדלות אלהים מי כמוך | 19 |
Бо Твоя справедли́вість, о Боже, сягає аж до високо́сти, Боже, що речі великі вчини́в, — хто рівний Тобі?
| אשר הראיתנו (הראיתני) צרות רבות-- ורעות תשוב תחינו (תחיני) ומתהמות הארץ תשוב תעלני | 20 |
Ти мені показав був великі та люті нещастя, та знов Ти ожи́виш мене, і з безо́день землі мене зно́ву Ти ви́тягнеш,
| תרב גדלתי ותסב תנחמני | 21 |
Ти збі́льшиш величність мою, і знову поті́шиш мене!
| גם-אני אודך בכלי-נבל-- אמתך אלהי אזמרה לך בכנור-- קדוש ישראל | 22 |
А я буду на а́рфі хвалити Тебе, Твою правду, мій Боже, із гу́слами буду співати Тобі, Святий Ти Ізраїлів!
| תרננה שפתי כי אזמרה-לך ונפשי אשר פדית | 23 |
Нехай співом раді́ють уста́ мої, бо буду співати Тобі я та душа моя, яку Ти врятува́в!
| גם-לשוני-- כל-היום תהגה צדקתך כי-בשו כי-חפרו מבקשי רעתי | 24 |
Шепо́че про правду Твою мій язик ці́лий день, бо посоро́млені, бо пога́ньблені всі, хто шукає лихо́го для мене!
