< תהילים 68 >
למנצח לדוד מזמור שיר ב יקום אלהים יפוצו אויביו וינוסו משנאיו מפניו | 1 |
Для дириґента хору. Псалом Давидів. Пісня. Нехай воскре́сне Бог, — і розпоро́шаться вороги́ Його, і нехай від лиця Його повтіка́ють Його ненави́сники!
כהנדף עשן תנדף כהמס דונג מפני-אש-- יאבדו רשעים מפני אלהים | 2 |
Як дим розвіва́ється, так їх розві́й, як то́питься віск від огню́, отак несправедли́ві заги́нуть перед Божим лице́м!
וצדיקים--ישמחו יעלצו לפני אלהים וישישו בשמחה | 3 |
А пра́ведні будуть раді́ти, і будуть ті́шитися перед Богом, і весели́тися в радості будуть!
שירו לאלהים-- זמרו שמו סלו לרכב בערבות--ביה שמו ועלזו לפניו | 4 |
Співайте Богові, виспівуйте Йме́нню Його, рівняйте дорогу Тому́, Хто їде на хмарах, — Господь Йому Йме́ння, — та перед Ним веселі́ться!
אבי יתומים ודין אלמנות-- אלהים במעון קדשו | 5 |
Си́ротам батько й вдови́цям суддя́, — то Бог у святому мешка́нні Своїм!
אלהים מושיב יחידים ביתה-- מוציא אסירים בכושרות אך סוררים שכנו צחיחה | 6 |
Бог самі́тних уводить до дому, витягує в'я́знів з кайда́нів, — тільки відсту́пники ме́шкати будуть у спа́леній сонцем землі!
אלהים--בצאתך לפני עמך בצעדך בישימון סלה | 7 |
Боже, коли перед наро́дом Своїм Ти вихо́див, коли йшов Ти пустинею, (Се́ла)
ארץ רעשה אף-שמים נטפו-- מפני אלהים זה סיני-- מפני אלהים אלהי ישראל | 8 |
то трясла́ся земля, також ка́пало небо було перед Богом, Сіна́й затремті́в перед Богом, Богом Ізраїля!
גשם נדבות תניף אלהים נחלתך ונלאה אתה כוננתה | 9 |
Дощ добродійний спускаєш Ти кра́плями, Боже, на спа́док Свій перему́чений — міцно поставив його́.
חיתך ישבו-בה תכין בטובתך לעני אלהים | 10 |
У ньому сиділо Твоє многолю́ддя, у Своїй доброті́ все готуєш Ти бідному, Боже!
אדני יתן-אמר המבשרות צבא רב | 11 |
Господь дає слово; прові́сниць велика много́та:
מלכי צבאות ידדון ידדון ונות-בית תחלק שלל | 12 |
„Царі військ утікають, утікають, па́ні ж до́му розділює здо́бич“.
אם-תשכבון בין שפתים כנפי יונה נחפה בכסף ואברותיה בירקרק חרוץ | 13 |
Коли ви спочиваєте між обійстя́ми — то кри́ла голубки покриті сріблом, а пе́ра її — зеленка́вістю золота.
בפרש שדי מלכים בה-- תשלג בצלמון | 14 |
Коли Всемогу́тній царів розпоро́шував в Кра́ї, то сніг Ти спускав на Цалмо́ні.
הר-אלהים הר-בשן הר גבננים הר-בשן | 15 |
Гора Божа — Баша́нська гора, гора верхогі́р'я — гора та Баша́нська.
למה תרצדון-- הרים גבננים ההר--חמד אלהים לשבתו אף-יהוה ישכן לנצח | 16 |
Верхогі́р'я, — чого за́здрісно ди́витеся на ту го́ру, що Бог зажадав на мешка́ння Своє, і Госпо́дь буде ме́шкати там за́вжди?
רכב אלהים רבתים אלפי שנאן אדני בם סיני בקדש | 17 |
Колесни́ць Божих дві десятьти́сячки, тисячі багатокра́тні, — Господь із Сіна́ю прибув до святині.
עלית למרום שבית שבי-- לקחת מתנות באדם ואף סוררים לשכן יה אלהים | 18 |
Ти піднявся був на висоту́, полоне́них набрав, узяв дари ради люди́ни, — і відсту́пники ме́шкати будуть у Господа Бога також.
ברוך אדני יום יום יעמס-לנו--האל ישועתנו סלה | 19 |
Благословенний Господь, — тягарі́ Він щоденно нам носить, Бог — наше спасіння! (Се́ла)
האל לנו אל למושעות וליהוה אדני--למות תצאות | 20 |
Бог для нас — Бог спасіння, і в Господа Владики ви́ходи смерти!
אך-אלהים--ימחץ ראש איביו קדקד שער--מתהלך באשמיו | 21 |
Але розторо́щить Бог го́лову Своїх ворогів, ма́ківку, вкриту волоссям, того, хто в гріха́х своїх ходить!
אמר אדני מבשן אשיב אשיב ממצלות ים | 22 |
Промовив Господь: „Я спрова́джу з Баша́ну тебе́, з глибин моря спрова́джу,
למען תמחץ רגלך--בדם לשון כלביך--מאיבים מנהו | 23 |
щоб ти но́гу свою мив у кро́ві, щоб язик твоїх псів мав частину свою в ворогів!“
ראו הליכותיך אלהים הליכות אלי מלכי בקדש | 24 |
Похо́ди Твої, Боже, ба́чено, похо́ди Бога мого у святині мого Царя:
קדמו שרים אחר נגנים בתוך עלמות תופפות | 25 |
Попе́реду йшли співаки́, пото́му грачі́, посеред дівчат, що бряжча́ли на бу́бнах:
במקהלות ברכו אלהים אדני ממקור ישראל | 26 |
„Благословляйте на зборах Бога, Господа, ви, хто від джерел Ізраїля!“
שם בנימן צעיר רדם--שרי יהודה רגמתם שרי זבלון שרי נפתלי | 27 |
Там Веніями́н молодий, їхній воло́дар, князі Юди, їхні полки́, князі Завуло́на, князі Нефтали́ма.
צוה אלהיך עזך עוזה אלהים--זו פעלת לנו | 28 |
Твій Бог наказав тобі силу, — будь силою, Боже, того́, кого нам учинив!
מהיכלך על-ירושלם-- לך יובילו מלכים שי | 29 |
Із храму Твого на Єрусалимі царі привезуть Тобі дара.
גער חית קנה עדת אבירים בעגלי עמים-- מתרפס ברצי-כסף בזר עמים קרבות יחפצו | 30 |
Погрози́ звірині́ в очере́ті, череді волів ра́зом з телятами лю́дськими, понищ тих, хто кава́лками срі́бла ми́лується, розпоро́ш ті наро́ди, що воєн бажають!
יאתיו חשמנים מני מצרים כוש תריץ ידיו לאלהים | 31 |
При́йдуть з Єгипту посли, і руки свої Куш простягне до Бога.
ממלכות הארץ שירו לאלהים זמרו אדני סלה | 32 |
Царства землі, — співайте Богові, виспівуйте Господа, (Се́ла)
לרכב בשמי שמי-קדם-- הן יתן בקולו קול עז | 33 |
що їздить в відвічному небі небес. Ось Він загримить Своїм голосом, голосом сильним.
תנו עז לאלהים על-ישראל גאותו ועזו בשחקים | 34 |
Ви́знайте Богові силу, величність Його над Ізраїлем, а в хмарах потуга Його!
נורא אלהים ממקדשיך אל ישראל-- הוא נתן עז ותעצמות לעם ברוך אלהים | 35 |
Бог грізни́й у святинях Своїх, Бог Ізраїлів Він, що наро́дові дає силу й міць, Бог благослове́нний!