תהילים 60
| למנצח על-שושן עדות מכתם לדוד ללמד ב בהצותו את ארם נהרים-- ואת-ארם צובה וישב יואב ויך את-אדום בגיא-מלח-- שנים עשר אלף ג אלהים זנחתנו פרצתנו אנפת תשובב לנו | 1 |
Керівнику хору. На мотив «Лілея свідчення». Міхтам Давидів. Для повчання. Коли він виходив на війну проти Арам-Нагараїма й Арам-Цови, і коли Йоав повернувся і вразив дванадцять тисяч едомітів у Соляній долині. Боже, Ти відкинув нас і зламав; Ти прогнівався на нас – повернися ж до нас знову!
| הרעשתה ארץ פצמתה רפה שבריה כי-מטה | 2 |
Ти змусив землю тремтіти, вкрив її тріщинами; зціли її розломи, бо вона здригається.
| הראית עמך קשה השקיתנו יין תרעלה | 3 |
Ти дав народові Своєму зазнати важких [часів]. Ти напоїв нас вином, від якого нас хитає.
| נתתה ליראיך נס להתנוסס-- מפני קשט סלה | 4 |
Ти дав знамено тим, хто боїться Тебе, щоб вони, згуртувавшись навколо нього, стали недосяжними для [ворожого] лука. (Села)
| למען יחלצון ידידיך הושיעה ימינך ועננו (וענני) | 5 |
Щоб улюблені Твої були визволені, врятуй нас правицею Своєю і дай нам відповідь.
| אלהים דבר בקדשו--אעלזה אחלקה שכם ועמק סכות אמדד | 6 |
Бог промовив у Своєму святилищі: «Урочисто святкуватиму перемогу, Я розділю Сихем і розміряю долину Суккот.
| לי גלעד ולי מנשה ואפרים מעוז ראשי יהודה מחקקי | 7 |
Мені належить Ґілеад, і Манассія – Мій, Єфрем – міць Моєї голови, Юда – Мій законодавець.
| מואב סיר רחצי--על-אדום אשליך נעלי עלי פלשת התרועעי | 8 |
Моав – Моя чаша для омовіння, на Едом Я кину Свою сандалію, гукай радісно до Мене, о земле филистимлян!»
| מי יבלני עיר מצור מי נחני עד-אדום | 9 |
Хто введе мене в місто укріплене? Хто доведе мене до Едома?
| הלא-אתה אלהים זנחתנו ולא-תצא אלהים בצבאותינו | 10 |
Хіба не Ти, Боже, Котрий відкинув нас і не виходиш, Боже, з воїнствами нашими?
| הבה-לנו עזרת מצר ושוא תשועת אדם | 11 |
Подай нам допомогу [в боротьбі] з ворогом, адже марний порятунок людський.
| באלהים נעשה-חיל והוא יבוס צרינו | 12 |
У Бозі ми виявимо силу, і Він розтопче наших ворогів.
