תהילים 44
| למנצח לבני-קרח משכיל ב אלהים באזנינו שמענו-- אבותינו ספרו-לנו פעל פעלת בימיהם בימי קדם | 1 |
Керівнику хору. Повчання синів Корея. Боже, ми чули своїми вухами, батьки наші розповідали нам про величні діяння, що вчинив Ти у давні дні.
| אתה ידך גוים הורשת-- ותטעם תרע לאמים ותשלחם | 2 |
Ти вигнав Своєю рукою народи, а предків наших насадив [на цій землі], Ти вразив племена і вислав їх геть.
| כי לא בחרבם ירשו ארץ וזרועם לא-הושיעה-למו כי-ימינך וזרועך ואור פניך-- כי רציתם | 3 |
Адже не мечем своїм [батьки наші] взяли у спадок землю і не їхня міцна рука принесла їм перемогу, а Твоя правиця, Твоя міць і світло Твого обличчя, бо Ти вподобав їх.
| אתה-הוא מלכי אלהים צוה ישועות יעקב | 4 |
Ти – Цар мій, Боже. Накажи дати перемогу Якову!
| בך צרינו ננגח בשמך נבוס קמינו | 5 |
З Тобою ми здолаємо в битві супротивників наших, в ім’я Твоє потопчемо тих, хто повстав проти нас.
| כי לא בקשתי אבטח וחרבי לא תושיעני | 6 |
Бо не на лук свій я покладаю надію і не меч мій дарує мені перемогу.
| כי הושעתנו מצרינו ומשנאינו הבישות | 7 |
Але Ти рятуєш нас від супротивників наших і ненависників наших вкриваєш ганьбою.
| באלהים הללנו כל-היום ושמך לעולם נודה סלה | 8 |
Богом ми хвалимось цілий день і Твоє ім’я прославлятимемо повік. (Села)
| אף-זנחת ותכלימנו ולא-תצא בצבאותינו | 9 |
Тепер же Ти покинув і посоромив нас, і більше не виходиш разом із воїнствами нашими [на битву].
| תשיבנו אחור מני-צר ומשנאינו שסו למו | 10 |
Ти змусив нас втікати назад від супротивника, і ненависники наші грабують нас.
| תתננו כצאן מאכל ובגוים זריתנו | 11 |
Ти віддав нас, як овець, на поїдання і розсіяв нас серед народів.
| תמכר-עמך בלא-הון ולא-רבית במחיריהם | 12 |
Ти продав народ Твій за безцінь, не отримавши від його продажу жодного зиску.
| תשימנו חרפה לשכנינו לעג וקלס לסביבותינו | 13 |
Ти вкрив нас ганьбою перед сусідами нашими, глузуванням і знущанням перед усіма, хто оточує нас.
| תשימנו משל בגוים מנוד-ראש בלאמים | 14 |
Приказкою [глузливою] Ти зробив нас серед народів, племена хитають [насмішливо] головами в наш бік.
| כל-היום כלמתי נגדי ובשת פני כסתני | 15 |
Щодня безчестя моє переді мною, і сором вкриває моє обличчя
| מקול מחרף ומגדף מפני אויב ומתנקם | 16 |
через те, що голос лихослова й глузія [я чую], через ворога й месника.
| כל-זאת באתנו ולא שכחנוך ולא-שקרנו בבריתך | 17 |
Усе це лихо спіткало нас, хоча ми не забули Тебе й не зрадили Завіту Твого.
| לא-נסוג אחור לבנו ותט אשרינו מני ארחך | 18 |
Серця наші не відступили назад, і наші стопи не збочили з Твоєї стежки.
| כי דכיתנו במקום תנים ותכס עלינו בצלמות | 19 |
Але Ти вразив нас у [пустельному] місці, де мешкають шакали, і вкрив нас тінню смерті.
| אם-שכחנו שם אלהינו ונפרש כפינו לאל זר | 20 |
Якби ми забули ім’я Бога нашого й простягнули долоні наші до чужого бога,
| הלא אלהים יחקר-זאת כי-הוא ידע תעלמות לב | 21 |
хіба Бог не виявив би цього? Адже Він знає приховані глибини серця.
| כי-עליך הרגנו כל-היום נחשבנו כצאן טבחה | 22 |
Однак заради Тебе нас убивають щодня, вважають нас за овець, призначених на заколення.
| עורה למה תישן אדני הקיצה אל-תזנח לנצח | 23 |
Прокинься! Чому Ти спиш, Владико? Пробудись! Не покидай нас навіки.
| למה-פניך תסתיר תשכח ענינו ולחצנו | 24 |
Чому Ти ховаєш Своє обличчя, забуваючи про приниження й гніт наш?
| כי שחה לעפר נפשנו דבקה לארץ בטננו | 25 |
Адже до пороху земного зведена душа наша, до землі прилинуло нутро наше.
| קומה עזרתה לנו ופדנו למען חסדך | 26 |
Повстань, будь нам допомогою! Визволи нас заради милості Твоєї.
