תהילים 2

1 למה רגשו גוים ולאמים יהגו-ריק

Чому бентежаться народи і племена задумують марне?

2 יתיצבו מלכי-ארץ-- ורוזנים נוסדו-יחד על-יהוה ועל-משיחו

Повстають царі землі, і можновладці гуртуються разом проти Господа й проти Його Помазанця.

3 ננתקה את-מוסרותימו ונשליכה ממנו עבתימו

«Розірвемо їхні кайдани, – [кажуть вони], – скинемо їхні пута!»

4 יושב בשמים ישחק אדני ילעג-למו

Той, Хто сидить на небесах, сміється, Володар глузує з них.

5 אז ידבר אלימו באפו ובחרונו יבהלמו

Тоді Він промовить до них у гніві Своєму і полум’ям [люті] Своєї настрашить їх:

6 ואני נסכתי מלכי על-ציון הר-קדשי

«Ось Я поставив царя Мого над Сіоном, Моєю святою горою».

7 אספרה אל-חק יהוה אמר אלי בני אתה--אני היום ילדתיך

Сповіщу-но я постанову Господню: Він промовив до мене: «Ти Мій Син, Я сьогодні породив Тебе.

8 שאל ממני--ואתנה גוים נחלתך ואחזתך אפסי-ארץ

Проси в Мене – і Я дам Тобі народи у спадок, і володіння Твоє – аж до країв землі.

9 תרעם בשבט ברזל ככלי יוצר תנפצם

Ти уразиш їх жезлом залізним, як посуд, [виріб] гончаря, розіб’єш їх».

10 ועתה מלכים השכילו הוסרו שפטי ארץ

Отже, царі, схаменіться, отямтеся, судді землі!

11 עבדו את-יהוה ביראה וגילו ברעדה

Служіть Господеві зі страхом і радійте з тремтінням.

12 נשקו-בר פן-יאנף ותאבדו דרך-- כי-יבער כמעט אפו אשרי כל-חוסי בו

Цілуйте Сина, щоб Він не розгнівався і щоб ви не загинули на своєму шляху, бо гнів Його спалахне вмить. Блаженні ті, хто на Нього надію покладає!