תהילים 139
| למנצח לדוד מזמור יהוה חקרתני ותדע | 1 |
Для дириґента хору. Псалом Давидів.
| אתה ידעת שבתי וקומי בנתה לרעי מרחוק | 2 |
Ти знаєш сиді́ння моє та встава́ння моє, думку мою розумієш здале́ка.
| ארחי ורבעי זרית וכל-דרכי הסכנתה | 3 |
Доро́гу мою та лежа́ння моє виміря́єш, і Ти всі путі́ мої знаєш, —
| כי אין מלה בלשוני הן יהוה ידעת כלה | 4 |
бо ще сло́ва нема на моїм язиці́, а вже, Господи, знаєш те все!
| אחור וקדם צרתני ותשת עלי כפכה | 5 |
Оточи́в Ти мене ззаду й спере́ду, і руку Свою надо мною поклав.
| פלאיה (פליאה) דעת ממני נשגבה לא-אוכל לה | 6 |
Дивне знання́ над моє розумі́ння, високе воно, — я його не подола́ю!
| אנה אלך מרוחך ואנה מפניך אברח | 7 |
Куди я від Духа Твого піду́, і куди я втечу́ від Твого лиця?
| אם אסק שמים שם אתה ואציעה שאול הנך (Sheol h7585) | 8 |
Якщо я на небо зійду́, — то Ти там, або постелю́ся в шео́лі — ось Ти! (Sheol h7585)
| אשא כנפי-שחר אשכנה באחרית ים | 9 |
Понесу́ся на кри́лах зірни́ці, спочи́ну я на кінці моря,
| גם-שם ידך תנחני ותאחזני ימינך | 10 |
— то рука Твоя й там попрова́дить мене, і мене буде трима́ти прави́ця Твоя!
| ואמר אך-חשך ישופני ולילה אור בעדני | 11 |
Коли б я сказав: „Тільки те́мрява вкриє мене, і ніч — світло для мене“,
| גם-חשך לא-יחשיך ממך ולילה כיום יאיר-- כחשיכה כאורה | 12 |
то мене не закриє від Тебе і те́мрява, і ніч буде світити, як день, і темно́та — як світло!
| כי-אתה קנית כליתי תסכני בבטן אמי | 13 |
Бо Ти вчинив нирки мої, Ти ви́ткав мене в утро́бі матері моєї, —
| אודך-- על כי נוראות נפליתי נפלאים מעשיך ונפשי ידעת מאד | 14 |
Прославляю Тебе, що я дивно утво́рений! Дивні діла́ Твої, і душа моя відає ве́льми про це!
| לא-נכחד עצמי ממך אשר-עשיתי בסתר רקמתי בתחתיות ארץ | 15 |
І кості мої не сховались від Тебе, бо я вчи́нений був в укритті́, я ви́тканий був у глиби́нах землі!
| גלמי ראו עיניך ועל-ספרך כלם יכתבו ימים יצרו ולא (ולו) אחד בהם | 16 |
Мого за́родка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчи́нені, коли жодного з них не було́...
| ולי--מה-יקרו רעיך אל מה עצמו ראשיהם | 17 |
Які дорогі́ мені стали думки́ Твої, Боже, як побі́льшилося їх число, -
| אספרם מחול ירבון הקיצתי ועודי עמך | 18 |
перелі́чую їх, — численні́ші вони від піску́! Як пробу́джуюся, — то я ще з Тобою.
| אם-תקטל אלוה רשע ואנשי דמים סורו מני | 19 |
Якби, Боже, врази́в Ти безбожника, а ви, кровожерці, відступітесь від мене!
| אשר ימרוך למזמה נשוא לשוא עריך | 20 |
Вони називають підсту́пно Тебе, Твої вороги на марно́ту пускаються!
| הלוא-משנאיך יהוה אשנא ובתקוממיך אתקוטט | 21 |
Отож, ненави́джу Твоїх ненави́сників, Господи, і Твоїх заколо́тників бри́джусь:
| תכלית שנאה שנאתים לאויבים היו לי | 22 |
повною не́навистю я нена́виджу їх, вони стали мені ворогами!
| חקרני אל ודע לבבי בחנני ודע שרעפי | 23 |
Ви́пробуй, Боже, мене, — і пізнай моє серце, досліди́ Ти мене, — і пізнай мої за́думи,
| וראה אם-דרך-עצב בי ונחני בדרך עולם | 24 |
і побач, чи не йду я дорогою злою, і на вічну дорогу мене попрова́дь!
