< תהילים 139 >
למנצח לדוד מזמור יהוה חקרתני ותדע | 1 |
Керівнику хору. Псалом Давидів. Господи, Ти дослідив мене й знаєш.
אתה ידעת שבתי וקומי בנתה לרעי מרחוק | 2 |
Сідаю я чи встаю – Ти знаєш; Ти розумієш думки мої здалека.
ארחי ורבעי זרית וכל-דרכי הסכנתה | 3 |
Ти спостерігаєш за мандрівкою моєю й відпочинком, і всі шляхи мої Тобі досконало відомі.
כי אין מלה בלשוני הן יהוה ידעת כלה | 4 |
Ще немає слова на язиці у мене, а Ти, Господи, уже знаєш його досконало.
אחור וקדם צרתני ותשת עלי כפכה | 5 |
Ти оточив мене ззаду й спереду і поклав долоню Свою на мене.
פלאיה (פליאה) דעת ממני נשגבה לא-אוכל לה | 6 |
Дивне для мене знання [Твоє], піднесене, не можу його осягнути.
אנה אלך מרוחך ואנה מפניך אברח | 7 |
Куди піти я можу від Духа Твого? Куди втечу від обличчя Твого?
אם אסק שמים שם אתה ואציעה שאול הנך (Sheol ) | 8 |
Якщо зійду на небеса – Ти там; чи в царстві смерті влаштую собі ложе – і там Ти! (Sheol )
אשא כנפי-שחר אשכנה באחרית ים | 9 |
Чи піднесусь на крилах досвітньої зорі, чи поселюся на краю моря –
גם-שם ידך תנחני ותאחזני ימינך | 10 |
навіть там рука Твоя поведе мене, триматиме мене правиця Твоя.
ואמר אך-חשך ישופני ולילה אור בעדני | 11 |
А якщо скажу: «Напевно, темрява сховає мене і ніччю стане світло навколо мене»,
גם-חשך לא-יחשיך ממך ולילה כיום יאיר-- כחשיכה כאורה | 12 |
то навіть темрява не буде темною для Тебе, і ніч буде сяяти, немов день: темрява як світло [для Тебе].
כי-אתה קנית כליתי תסכני בבטן אמי | 13 |
Адже Ти створив нутрощі мої, зіткав мене в утробі моєї матері.
אודך-- על כי נוראות נפליתי נפלאים מעשיך ונפשי ידעת מאד | 14 |
Буду славити Тебе за те, що дивовижно й чудово створений я. Дивні діяння Твої, і душа моя добре це знає!
לא-נכחד עצמי ממך אשר-עשיתי בסתר רקמתי בתחתיות ארץ | 15 |
Не були приховані від Тебе мої кості, коли я був створений у таємниці, витканий у глибинах землі.
גלמי ראו עיניך ועל-ספרך כלם יכתבו ימים יצרו ולא (ולו) אחד בהם | 16 |
Твої очі бачили мій зародок, і в книзі Твоїй були записані всі дні, призначені для мене, коли жодного з них ще не було.
ולי--מה-יקרו רעיך אל מה עצמו ראשיהם | 17 |
Які ж дорогі для мене думки Твої, Боже! Яка ж величезна кількість їх!
אספרם מחול ירבון הקיצתי ועודי עמך | 18 |
Почну лічити їх – вони численніші, ніж пісок. Коли прокидаюся, я все ще з Тобою.
אם-תקטל אלוה רשע ואנשי דמים סורו מני | 19 |
О Боже, якби Ти знищив нечестивого! Віддаліться від мене, кровожерні!
אשר ימרוך למזמה נשוא לשוא עריך | 20 |
Вони говорять про Тебе з лукавством, супротивники Твої підносяться марно.
הלוא-משנאיך יהוה אשנא ובתקוממיך אתקוטט | 21 |
Як же не зненавидіти мені тих, хто ненавидить Тебе, Господи? Як не обридитися мені тими, хто повстає проти Тебе?
תכלית שנאה שנאתים לאויבים היו לי | 22 |
Ненавиджу їх повною ненавистю, вони стали мені ворогами.
חקרני אל ודע לבבי בחנני ודע שרעפי | 23 |
Досліди мене, Боже, і пізнай моє серце; випробуй мене і пізнай тривожні думки мої.
וראה אם-דרך-עצב בי ונחני בדרך עולם | 24 |
І подивися, чи не на хибній я дорозі, і поведи мене шляхом вічності.