תהילים 137

1 על נהרות בבל--שם ישבנו גם-בכינו בזכרנו את-ציון

Біля річок Вавилона, там сиділи ми й плакали, згадуючи Сіон.

2 על-ערבים בתוכה-- תלינו כנרותינו

На вербах посеред міста ми повісили наші арфи,

3 כי שם שאלונו שובינו דברי-שיר-- ותוללינו שמחה שירו לנו משיר ציון

бо там поневолювачі наші просили від нас слів пісні й гнобителі наші [вимагали від нас] радості: «Заспівайте нам одну з пісень Сіону!»

4 איך--נשיר את-שיר-יהוה על אדמת נכר

Як можемо ми пісню Господню на землі чужій співати?

5 אם-אשכחך ירושלם-- תשכח ימיני

Якщо я забуду тебе, Єрусалиме, нехай забуде правиця моя [рухи свої].

6 תדבק-לשוני לחכי-- אם-לא אזכרכי אם-לא אעלה את-ירושלם-- על ראש שמחתי

Нехай прилипне язик мій до піднебіння, якщо я не пам’ятатиму тебе, якщо я не піднесу Єрусалима як найвищу радість мою.

7 זכר יהוה לבני אדום-- את יום ירושלם האמרים ערו ערו-- עד היסוד בה

Нагадай, Господи, синам Едомовим день [захоплення] Єрусалима, коли вони говорили: «Руйнуйте, руйнуйте його до самих підвалин!»

8 בת-בבל השדודה אשרי שישלם-לך-- את-גמולך שגמלת לנו

Донько Вавилона, приречена на спустошення, блаженний той, хто віддасть тобі за те, що ти накоїла нам!

9 אשרי שיאחז ונפץ את-עלליך-- אל-הסלע

Блаженний той, хто схопить і розіб’є об скелю твоїх немовлят!