תהילים 119
| אשרי תמימי-דרך-- ההלכים בתורת יהוה | 1 |
Блаже́нні непоро́чні в доро́зі, що ходять Зако́ном Господнім!
| אשרי נצרי עדתיו בכל-לב ידרשוהו | 2 |
Блаженні, хто держить свідо́цтва Його, хто шукає Його́ всім серцем,
| אף לא-פעלו עולה בדרכיו הלכו | 3 |
і хто кривди не робить, хто ходить путя́ми Його!
| אתה צויתה פקדיך-- לשמר מאד | 4 |
Ти видав нака́зи Свої, щоб вико́нувати пильно.
| אחלי יכנו דרכי-- לשמר חקיך | 5 |
Коли б же доро́ги мої були пе́вні, щоб держа́тиси Твоїх постано́в, —
| אז לא-אבוש-- בהביטי אל-כל-מצותיך | 6 |
не бу́ду тоді засоро́млений я, як буду дивитись на всі Твої за́повіді!
| אודך בישר לבב-- בלמדי משפטי צדקך | 7 |
Щирим серцем я буду Тебе прославля́ти, як навчу́ся зако́нів Твоїх справедливих.
| את-חקיך אשמר אל-תעזבני עד-מאד | 8 |
Я буду держа́тись Твоїх постано́в, — не кидай же зо́всім мене́!
| במה יזכה-נער את-ארחו-- לשמר כדברך | 9 |
Чим доде́ржить юнак у чистоті свою сте́жку? — Як держа́тиметься Твоїх слів!
| בכל-לבי דרשתיך אל-תשגני ממצותיך | 10 |
Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, — не дай же мені заблуди́тися від Твоїх заповідей!
| בלבי צפנתי אמרתך-- למען לא אחטא-לך | 11 |
Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не гріши́ти проти Тебе.
| ברוך אתה יהוה-- למדני חקיך | 12 |
Благослове́н єси́, Господи, навчи мене постано́в Своїх!
| בשפתי ספרתי-- כל משפטי-פיך | 13 |
Уста́ми своїми я розповідаю про всі при́суди уст Твоїх.
| בדרך עדותיך ששתי-- כעל כל-הון | 14 |
З дороги свідо́цтв Твоїх раді́ю я, як маєтком великим.
| בפקודיך אשיחה ואביטה ארחתיך | 15 |
Про нака́зи Твої розмовлятиму я, і на стежки́ Твої буду дивитись.
| בחקתיך אשתעשע לא אשכח דברך | 16 |
Я буду радіти Твоїми постано́вами, сло́ва Твого не забуду!
| גמל על-עבדך אחיה ואשמרה דברך | 17 |
Своє́му рабові пощасти́, щоб я жив, — і я буду держатися сло́ва Твого́!
| גל-עיני ואביטה-- נפלאות מתורתך | 18 |
Відкрий мої очі, і хай чу́да Зако́ну Твого я побачу!
| גר אנכי בארץ אל-תסתר ממני מצותיך | 19 |
На землі я прихо́дько, — Своїх заповідей не ховай Ти від мене!
| גרסה נפשי לתאבה-- אל-משפטיך בכל-עת | 20 |
Омліва́є душа моя з ту́ги за Твоїми зако́нами кожного ча́су.
| גערת זדים ארורים-- השגים ממצותיך | 21 |
Насвари́в Ти прокля́тих отих гордуні́в, що вхиля́ються від Твоїх заповідей.
| גל מעלי חרפה ובוז כי עדתיך נצרתי | 22 |
Відверни́ Ти від ме́не знева́гу та сором, бо держу́ся свідо́цтв Твоїх я!
| גם ישבו שרים בי נדברו-- עבדך ישיח בחקיך | 23 |
Теж вельмо́жі сидять та на мене змовля́ються, та Твій раб про постано́ви Твої розмовля́є,
| גם-עדתיך שעשעי-- אנשי עצתי | 24 |
і свідо́цтва Твої — то потіха моя, то для мене дора́дники!
| דבקה לעפר נפשי חיני כדברך | 25 |
Душа моя гнеться до по́роху, — за словом Своїм оживи Ти мене!
| דרכי ספרתי ותענני למדני חקיך | 26 |
Про доро́ги свої я каза́в, і почув Ти мене, — навчи Ти мене постано́в Своїх!
| דרך-פקודיך הבינני ואשיחה בנפלאותיך | 27 |
Дай мені розуміти доро́гу нака́зів Твоїх, — і про чу́да Твої я звіща́тиму.
| דלפה נפשי מתוגה קימני כדברך | 28 |
Розплива́є зо сму́тку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм!
| דרך-שקר הסר ממני ותורתך חנני | 29 |
Дорогу неправди від мене відсу́нь, і дай мені з ласки Своєї Зако́на!
| דרך-אמונה בחרתי משפטיך שויתי | 30 |
Я вибрав путь правди, зако́ни Твої біля себе поставив.
| דבקתי בעדותיך יהוה אל-תבישני | 31 |
До свідо́цтв Твоїх я приєдна́вся, — Господи, не посоро́м же мене!
| דרך-מצותיך ארוץ כי תרחיב לבי | 32 |
Буду бігти шляхо́м Твоїх заповідей, бо поши́риш Ти серце моє.
| הורני יהוה דרך חקיך ואצרנה עקב | 33 |
Путь Своїх постано́в покажи мені, Господи, — і я буду держа́тись її до кінця!
| הבינני ואצרה תורתך ואשמרנה בכל-לב | 34 |
Дай мені зрозуміти, і нехай я держу́ся Зако́ну Твого́, і всім серцем я буду трима́тись його!
| הדריכני בנתיב מצותיך כי-בו חפצתי | 35 |
Провадь мене сте́жкою Твоїх за́повідей, бо в ній я знайшов уподо́бу.
| הט-לבי אל-עדותיך ואל אל-בצע | 36 |
Серце моє прихили́ до свідо́цтв Твоїх, а не до ко́ристи.
| העבר עיני מראות שוא בדרכך חיני | 37 |
Відверни мої очі, щоб марно́ти не бачили, — на дорозі Своїй оживи́ Ти мене!
| הקם לעבדך אמרתך-- אשר ליראתך | 38 |
Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно.
| העבר חרפתי אשר יגרתי כי משפטיך טובים | 39 |
Відверни Ти від мене знева́гу, якої боюся, бо добрі зако́ни Твої.
| הנה תאבתי לפקדיך בצדקתך חיני | 40 |
Ось я прагну нака́зів Твоїх, — оживи́ мене правдою Своєю!
| ויבאני חסדך יהוה תשועתך כאמרתך | 41 |
І хай зі́йде на мене, о Господи, милість Твоя, спасі́ння Твоє, згідно з словом Твоїм,
| ואענה חרפי דבר כי-בטחתי בדברך | 42 |
і нехай відпові́м я тому́, хто словом ганьби́ть мене, бо наді́юсь на слово Твоє!
| ואל-תצל מפי דבר-אמת עד-מאד כי למשפטך יחלתי | 43 |
І не відійма́й з моїх уст слова правди ніко́ли, бо я жду Твоїх при́судів!
| ואשמרה תורתך תמיד-- לעולם ועד | 44 |
А я бу́ду держа́тися за́вжди Зако́ну Твого́, на вічні віки́!
| ואתהלכה ברחבה כי פקדיך דרשתי | 45 |
І бу́ду ходити в широ́кості, бо нака́зів Твоїх я шукаю.
| ואדברה בעדתיך נגד מלכים ולא אבוש | 46 |
І бу́ду я перед царя́ми звіща́ти про свідо́цтва Твої, — й не зазнаю я со́рому!
| ואשתעשע במצותיך אשר אהבתי | 47 |
І буду я розкошува́ти Твоїми заповідями, бо їх полюбив,
| ואשא-כפי--אל-מצותיך אשר אהבתי ואשיחה בחקיך | 48 |
і я руки свої простягну́ до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду розду́мувати про Твої постано́ви!
| זכר-דבר לעבדך-- על אשר יחלתני | 49 |
Пам'ятай про те слово Своє́му рабові, що його наказав Ти чекати мені.
| זאת נחמתי בעניי כי אמרתך חיתני | 50 |
Це розра́да моя в моїм горі, як слово Твоє оживля́є мене.
| זדים הליצני עד-מאד מתורתך לא נטיתי | 51 |
Гордуни́ насміхалися з мене зана́дто, та я не відступив від Зако́ну Твого́!
| זכרתי משפטיך מעולם יהוה ואתנחם | 52 |
Твої при́суди я пам'ята́ю відвіку, о Господи, — і раді́ю!
| זלעפה אחזתני מרשעים-- עזבי תורתך | 53 |
Буря мене обгорну́ла через нечестивих, що Зако́на Твого опускають!
| זמרות היו-לי חקיך-- בבית מגורי | 54 |
Спі́ви для мене — Твої постано́ви у домі моєї мандрі́вки.
| זכרתי בלילה שמך יהוה ואשמרה תורתך | 55 |
Я вночі пам'ятаю Ім'я́ Твоє, Господи, і держу́ся Зако́ну Твого́!
| זאת היתה-לי כי פקדיך נצרתי | 56 |
Оце сталось мені, бо нака́зів Твоїх я держу́ся.
| חלקי יהוה אמרתי-- לשמר דבריך | 57 |
Я сказав: „Моя доля, о Господи, щоб держа́тись мені Твоїх слів“.
| חליתי פניך בכל-לב חנני כאמרתך | 58 |
Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм!
| חשבתי דרכי ואשיבה רגלי אל-עדתיך | 59 |
Я розва́жив доро́ги свої, й до свідо́цтв Твоїх но́ги свої зверну́в.
| חשתי ולא התמהמהתי-- לשמר מצותיך | 60 |
Я спішу́ й не барю́ся вико́нувати Твої заповіді.
| חבלי רשעים עודני תורתך לא שכחתי | 61 |
Тене́та безбожних мене оточи́ли, та я не забув про Зако́на Твого.
| חצות-לילה--אקום להודות לך על משפטי צדקך | 62 |
Опівно́чі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за при́суди правди Твоєї.
| חבר אני לכל-אשר יראוך ולשמרי פקודיך | 63 |
Я при́ятель всім, хто боїться Тебе́, й хто нака́зи Твої береже́!
| חסדך יהוה מלאה הארץ חקיך למדני | 64 |
Милосердя Твого, о Го́споди, повна земля, — навчи Ти мене Своїх постано́в!
| טוב עשית עם-עבדך-- יהוה כדברך | 65 |
Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм.
| טוב טעם ודעת למדני כי במצותיך האמנתי | 66 |
Навчи мене доброго розуму та пізнава́ння, бо в заповіді Твої ві́рую я!
| טרם אענה אני שגג ועתה אמרתך שמרתי | 67 |
Доки я не стражда́в, блудив був, та тепер я держусь Твого слова.
| טוב-אתה ומטיב למדני חקיך | 68 |
Ти добрий, і чиниш добро́, — навчи Ти мене Своїх постано́в!
| טפלו עלי שקר זדים אני בכל-לב אצר פקודיך | 69 |
Гордуни́ вимишляють на мене неправду, — а я цілим серцем держуся нака́зів Твоїх.
| טפש כחלב לבם אני תורתך שעשעתי | 70 |
Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, — а я розкошу́ю з Зако́ну Твого.
| טוב-לי כי-עניתי-- למען אלמד חקיך | 71 |
Добре мені, що я зму́чений був, — щоб навчитися Твоїх постано́в!
| טוב-לי תורת-פיך-- מאלפי זהב וכסף | 72 |
Ліпший для мене Зако́н Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла.
| ידיך עשוני ויכוננוני הבינני ואלמדה מצותיך | 73 |
Руки Твої створи́ли мене й збудува́ли мене́, — подай мені розуму, й хай я навчу́сь Твоїх за́повідей!
| יראיך יראוני וישמחו כי לדברך יחלתי | 74 |
Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого сло́ва чекаю!
| ידעתי יהוה כי-צדק משפטיך ואמונה עניתני | 75 |
Знаю я, Господи, що справедли́ві були́ Твої при́суди, і справедли́во мене понижа́в Ти.
| יהי-נא חסדך לנחמני-- כאמרתך לעבדך | 76 |
Нехай буде милість Твоя на розра́ду мені, — за словом Твоїм до Свого раба.
| יבאוני רחמיך ואחיה כי-תורתך שעשעי | 77 |
Нехай зі́йде на мене Твоє милосердя, — й я жи́тиму, бо Зако́н Твій — розра́да моя.
| יבשו זדים כי-שקר עותוני אני אשיח בפקודיך | 78 |
Нехай гордуни́ посоро́млені будуть, бо робили нечесно, а я буду розду́мувати про нака́зи Твої.
| ישובו לי יראיך וידעו (וידעי) עדתיך | 79 |
До ме́не пове́рнуться ті, хто боїться Тебе, — і пізна́ють свідо́цтва Твої.
| יהי-לבי תמים בחקיך-- למען לא אבוש | 80 |
Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постано́вах, щоб я не посоро́мився!
| כלתה לתשועתך נפשי לדברך יחלתי | 81 |
Душа моя слабне від ту́ги за спасі́нням Твоїм, — чекаю я слова Твого!
| כלו עיני לאמרתך-- לאמר מתי תנחמני | 82 |
За словом Твоїм га́снуть очі мої та питають: „Коли Ти потішиш мене?“
| כי-הייתי כנאד בקיטור-- חקיך לא שכחתי | 83 |
Хоч я став, як той міх у диму́, та Твоїх постано́в не забув.
| כמה ימי-עבדך מתי תעשה ברדפי משפט | 84 |
Скільки днів для Твого раба? Коли при́суда зробиш моїм переслі́дникам?
| כרו-לי זדים שיחות-- אשר לא כתורתך | 85 |
Гордуни́ покопа́ли були мені я́ми, що не за Зако́ном Твоїм.
| כל-מצותיך אמונה שקר רדפוני עזרני | 86 |
Усі Твої за́повіді справедливі; неправдиво мене переслі́дують, — допоможи́ Ти мені!
| כמעט כלוני בארץ ואני לא-עזבתי פקדיך | 87 |
Ма́лощо не погуби́ли мене на землі, — та я не покинув нака́зів Івоїх!
| כחסדך חיני ואשמרה עדות פיך | 88 |
Оживи́ Ти мене за Своїм милосердям, — і я буду триматися свідчення уст Твоїх!
| לעולם יהוה-- דברך נצב בשמים | 89 |
Навіки, о Господи, слово Твоє в небеса́х пробува́є.
| לדר ודר אמונתך כוננת ארץ ותעמד | 90 |
З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив — і стала вона, —
| למשפטיך עמדו היום כי הכל עבדיך | 91 |
усі за Твоїми суда́ми сьогодні стоять, бо раби Твої всі.
| לולי תורתך שעשעי-- אז אבדתי בעניי | 92 |
Коли б не Зако́н Твій, розра́да моя, то я був би загинув в недолі своїй!
| לעולם לא-אשכח פקודיך כי בם חייתני | 93 |
Я повік не забу́ду нака́зів Твоїх, бо Ти ними мене оживля́єш.
| לך-אני הושיעני כי פקודיך דרשתי | 94 |
Твій я, спаси Ти мене, бо нака́зів Твоїх я шукаю!
| לי קוו רשעים לאבדני עדתיך אתבונן | 95 |
Чека́ють безбожні забити мене, а я про свідо́цтва Твої розважаю.
| לכל-תכלה ראיתי קץ רחבה מצותך מאד | 96 |
Я бачив кінець усього́ доскона́лого, але́ Твоя заповідь ве́льми широка!
| מה-אהבתי תורתך כל-היום היא שיחתי | 97 |
Як я коха́ю Зако́на Твого́, цілий день він — розмова моя!
| מאיבי תחכמני מצותך כי לעולם היא-לי | 98 |
Твоя за́повідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, — вона бо навіки моя!
| מכל-מלמדי השכלתי כי עדותיך שיחה לי | 99 |
Я став розумніший за всіх своїх учителі́в, — бо свідо́цтва Твої — то розмова моя!
| מזקנים אתבונן כי פקודיך נצרתי | 100 |
Став я мудріший за ста́рших, — бо держуся нака́зів Твоїх!
| מכל-ארח רע כלאתי רגלי-- למען אשמר דברך | 101 |
Я від кожної злої дороги повстри́мую но́ги свої, щоб держа́тися сло́ва Твого.
| ממשפטיך לא-סרתי כי-אתה הורתני | 102 |
Я не ухиляюся від Твоїх при́судів, Ти бо навчаєш мене.
| מה-נמלצו לחכי אמרתך-- מדבש לפי | 103 |
Яке то солодке слово Твоє для мого піднебі́ння, солодше від меду воно моїм у́стам!
| מפקודיך אתבונן על כן שנאתי כל-ארח שקר | 104 |
Від нака́зів Твоїх я мудріший стаю, тому́ то нена́виджу всяку дорогу неправди!
| נר-לרגלי דברך ואור לנתיבתי | 105 |
Для моєї ноги Твоє слово світи́льник, то світло для сте́жки моєї.
| נשבעתי ואקימה-- לשמר משפטי צדקך | 106 |
Я прися́г — і дотримаю, що бу́ду держа́тися при́судів правди Твоєї.
| נעניתי עד-מאד יהוה חיני כדברך | 107 |
Перему́чений я аж зана́дто, — за словом Своїм оживи́ мене, Господи!
| נדבות פי רצה-נא יהוה ומשפטיך למדני | 108 |
Хай же бу́дуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх при́судів!
| נפשי בכפי תמיד ותורתך לא שכחתי | 109 |
У небезпеці душа моя за́вжди. але́ я Зако́ну Твого́ не забув.
| נתנו רשעים פח לי ומפקודיך לא תעיתי | 110 |
Безбожні поставили па́стку на мене, та я не зблуди́в від нака́зів Твоїх.
| נחלתי עדותיך לעולם כי-ששון לבי המה | 111 |
Я навіки свідо́цтва Твої вспадкува́в, бо вони — радість серця мого́.
| נטיתי לבי לעשות חקיך-- לעולם עקב | 112 |
Я серце своє нахили́в, щоб чинити Твої постано́ви, — повік, до кінця́.
| סעפים שנאתי ותורתך אהבתי | 113 |
Сумнівне нена́виджу я, а Зако́на Твого покоха́в.
| סתרי ומגני אתה לדברך יחלתי | 114 |
Ти моя охоро́на та щит мій, — чека́ю я сло́ва Твого́.
| סורו-ממני מרעים ואצרה מצות אלהי | 115 |
Відступі́ться від мене, злочи́нці, і я бу́ду держатися заповідей мого Бога!
| סמכני כאמרתך ואחיה ואל-תבישני משברי | 116 |
За словом Своїм підіпри́ Ти мене, і я жи́тиму, і в надії моїй не завдай мені со́рому!
| סעדני ואושעה ואשעה בחקיך תמיד | 117 |
Підкріпи Ти мене — і спасуся, і я бу́ду дивитися за́вжди в Твої постано́ви!
| סלית כל-שוגים מחקיך כי-שקר תרמיתם | 118 |
Ти пого́рджуєш усіма́, хто від Твоїх постано́в відступа́є, бо хи́трощі їхні — неправда.
| סגים--השבת כל-רשעי-ארץ לכן אהבתי עדתיך | 119 |
Всіх безбожних землі відкидаєш, як жу́жель, тому́ покохав я свідо́цтва Твої.
| סמר מפחדך בשרי וממשפטיך יראתי | 120 |
Зо стра́ху Твого моє тіло тремти́ть, й я боюсь Твоїх при́судів!
| עשיתי משפט וצדק בל-תניחני לעשקי | 121 |
Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслі́дникам.
| ערב עבדך לטוב אל-יעשקני זדים | 122 |
Поручи́ Ти на добре Свого раба, щоб мене гордуни́ не гноби́ли.
| עיני כלו לישועתך ולאמרת צדקך | 123 |
Гаснуть очі мої за спасі́нням Твоїм та за словом правди Твоєї.
| עשה עם-עבדך כחסדך וחקיך למדני | 124 |
Учини ж Ти Своєму рабові за Своїм милосердям, і навчи Ти мене Своїх постано́в!
| עבדך-אני הבינני ואדעה עדתיך | 125 |
Я раб Твій, і зроби мене мудрим, — і свідо́цтва Твої буду знати!
| עת לעשות ליהוה-- הפרו תורתך | 126 |
Це для Господа час, щоб дія́ти: Зако́на Твого унева́жнили.
| על-כן אהבתי מצותיך-- מזהב ומפז | 127 |
Тому́ я люблю́ Твої заповіді більш від золота й щи́рого золота.
| על-כן כל-פקודי כל ישרתי כל-ארח שקר שנאתי | 128 |
Тому́ всі нака́зи Твої уважаю за слу́шні, а кожну доро́гу неправди нена́виджу!
| פלאות עדותיך על-כן נצרתם נפשי | 129 |
Чудо́ві свідо́цтва Твої, тому́ то душа моя де́ржиться їх.
| פתח דבריך יאיר מבין פתיים | 130 |
Вхід у слова́ Твої світло дає, недосві́дчених мудрими робить.
| פי-פערתי ואשאפה כי למצותיך יאבתי | 131 |
Я у́ста свої розкриваю й повітря ковта́ю, бо чую жадо́бу до Твоїх заповідей.
| פנה-אלי וחנני-- כמשפט לאהבי שמך | 132 |
Оберни́ся до мене та будь милости́вий мені, Як чи́ниш Ти тим, хто кохає Іме́ння Твоє.
| פעמי הכן באמרתך ואל-תשלט-בי כל-און | 133 |
Своїм словом зміцни мої кро́ки, — і не дай панува́ти надо мною нія́кому про́гріхові.
| פדני מעשק אדם ואשמרה פקודיך | 134 |
Від лю́дського утиску ви́зволь мене, — і нехай я держу́ся нака́зів Твоїх!
| פניך האר בעבדך ולמדני את-חקיך | 135 |
Хай зася́є лице Твоє на Твого раба, і навчи Ти мене уста́вів Своїх!
| פלגי-מים ירדו עיני-- על לא-שמרו תורתך | 136 |
Пливуть во́дні пото́ки з оче́й моїх, бо Твого Зако́ну не доде́ржують.
| צדיק אתה יהוה וישר משפטיך | 137 |
Ти праведний, Господи, і прямі́ Твої при́суди,
| צוית צדק עדתיך ואמונה מאד | 138 |
бо Ти наказа́в справедливі свідо́цтва Свої й щиру правду!
| צמתתני קנאתי כי-שכחו דבריך צרי | 139 |
Ни́щить мене моя ре́вність, бо мої вороги́ позабува́ли слова́ Твої.
| צרופה אמרתך מאד ועבדך אהבה | 140 |
Ве́льми очи́щене слово Твоє, і Твій раб його любить.
| צעיר אנכי ונבזה פקדיך לא שכחתי | 141 |
Я мали́й і пого́рджений, та не забуваю нака́зів Твоїх.
| צדקתך צדק לעולם ותורתך אמת | 142 |
Праведність Твоя — праведність вічна, а Зако́н Твій — то правда.
| צר-ומצוק מצאוני מצותיך שעשעי | 143 |
Недоля та у́тиск мене обгорну́ли, — але́ Твої заповіді — моя ро́зкіш!
| צדק עדותיך לעולם הבינני ואחיה | 144 |
Правда свідо́цтв Твоїх вічна, — подай мені розуму, й бу́ду я жити!
| קראתי בכל-לב ענני יהוה חקיך אצרה | 145 |
Цілим серцем я кличу: почуй мене, Господи, і я бу́ду держа́тись уста́вів Твоїх!
| קראתיך הושיעני ואשמרה עדתיך | 146 |
Я кличу до Тебе, — спаси Ти мене, і я бу́ду держа́тись свідо́цтв Твоїх!
| קדמתי בנשף ואשועה לדבריך (לדברך) יחלתי | 147 |
Світа́нок я ви́передив та й вже кличу, Твого сло́ва чека́ю.
| קדמו עיני אשמרות-- לשיח באמרתך | 148 |
Мої очі сторо́жі нічні́ випере́джують, щоб про слово Твоє розмовляти.
| קולי שמעה כחסדך יהוה כמשפטך חיני | 149 |
Почуй же мій голос з Свого милосердя, о Господи, оживи Ти мене́ з Свого при́суду!
| קרבו רדפי זמה מתורתך רחקו | 150 |
Набли́жаться ті, що за чином гане́бним ганя́ють, від Зако́ну Твого далекі,
| קרוב אתה יהוה וכל-מצותיך אמת | 151 |
та близьки́й Ти, о Господи, а всі Твої за́повіді — справедливість!
| קדם ידעתי מעדתיך כי לעולם יסדתם | 152 |
Відда́вна я знаю свідо́цтва Твої, бо навіки Ти їх закла́в!
| ראה-עניי וחלצני כי-תורתך לא שכחתי | 153 |
Подивись на недолю мою та мене поряту́й, бо я не забуваю Зако́ну Твого́!
| ריבה ריבי וגאלני לאמרתך חיני | 154 |
Вступи́ся за справу мою й мене ви́зволи, за словом Своїм оживи Ти мене!
| רחוק מרשעים ישועה כי חקיך לא דרשו | 155 |
Від безбожних спасі́ння дале́ке, бо вони не шукають Твоїх постано́в.
| רחמיך רבים יהוה כמשפטיך חיני | 156 |
Велике Твоє милосердя, о Господи, оживи́ Ти мене з Свого при́суду!
| רבים רדפי וצרי מעדותיך לא נטיתי | 157 |
Багато моїх переслі́дників та ворогів моїх, — але від свідо́цтв Твоїх не відхиля́юсь!
| ראיתי בגדים ואתקוטטה-- אשר אמרתך לא שמרו | 158 |
Бачив я зрадників й бри́дився ними, бо не де́ржать вони Твого сло́ва.
| ראה כי-פקודיך אהבתי יהוה כחסדך חיני | 159 |
Подивися: люблю́ я накази Твої, — за милосердям Своїм оживи́ мене, Господи!
| ראש-דברך אמת ולעולם כל-משפט צדקך | 160 |
Правда — підва́лина слова Твого, а при́суди правди Твоєї — навіки.
| שרים רדפוני חנם ומדבריך (ומדברך) פחד לבי | 161 |
Безневи́нно вельмо́жі мене переслі́дують, та серце моє Твого слова боїться.
| שש אנכי על-אמרתך-- כמוצא שלל רב | 162 |
Радію я словом Твоїм, ніби здо́бич велику знайшов.
| שקר שנאתי ואתעבה תורתך אהבתי | 163 |
Я неправду нена́виджу й бри́джуся нею, — покохав я Зако́на Твого́!
| שבע ביום הללתיך-- על משפטי צדקך | 164 |
Сім раз денно я сла́влю Тебе через при́суди правди Твоєї.
| שלום רב לאהבי תורתך ואין-למו מכשול | 165 |
Мир великий для тих, хто кохає Зако́на Твого, — і не мають вони спотика́ння.
| שברתי לישועתך יהוה ומצותיך עשיתי | 166 |
На спасі́ння Твоє я наді́юся, Господи, і Твої заповіді вико́ную.
| שמרה נפשי עדתיך ואהבם מאד | 167 |
Душа моя де́ржить свідо́цтва Твої, і я сильно люблю́ їх.
| שמרתי פקודיך ועדתיך כי כל-דרכי נגדך | 168 |
Я держу́ся нака́зів Твоїх та свідо́цтв Твоїх, бо перед Тобою мої всі доро́ги!
| תקרב רנתי לפניך יהוה כדברך הבינני | 169 |
Блага́ння моє хай набли́зиться перед лице Твоє, Господи, за словом Своїм подай мені розуму!
| תבוא תחנתי לפניך כאמרתך הצילני | 170 |
Нехай при́йде молитва моя перед лице Твоє, — за словом Своїм мене ви́зволь!
| תבענה שפתי תהלה כי תלמדני חקיך | 171 |
Нехай у́ста мої вимовля́ють хвалу́, бо уста́вів Своїх Ти навчаєш мене.
| תען לשוני אמרתך כי כל-מצותיך צדק | 172 |
Хай язик мій звіща́тиме слово Твоє, бо всі Твої за́повіді — справедли́вість.
| תהי-ידך לעזרני כי פקודיך בחרתי | 173 |
Нехай буде рука Твоя в поміч мені, бо я вибрав нака́зи Твої.
| תאבתי לישועתך יהוה ותורתך שעשעי | 174 |
Я пра́гну спасі́ння Твого, о Господи, а Зако́н Твій — то ро́зкіш моя!
| תחי-נפשי ותהללך ומשפטך יעזרני | 175 |
Хай душа моя буде жива́, і хай сла́вить Тебе, а Твій при́суд нехай допоможе мені!
| תעיתי-- כשה אבד בקש עבדך כי מצותיך לא שכחתי | 176 |
Я блукаю, немов та овечка загу́блена, — пошукай же Свого раба, бо я не забув Твоїх за́повідей!
