< תהילים 109 >
למנצח לדוד מזמור אלהי תהלתי אל-תחרש | 1 |
Для дириґента хору. Псалом Давидів.
כי פי רשע ופי-מרמה--עלי פתחו דברו אתי לשון שקר | 2 |
бо мої вороги́ порозкрива́ли на мене уста́ нечести́ві та пе́льки лукаві, язиком неправди́вим говорять зо мною!
ודברי שנאה סבבוני וילחמוני חנם | 3 |
І вони оточили мене словами нена́висти, і без причини на мене воюють,
תחת-אהבתי ישטנוני ואני תפלה | 4 |
обмовля́ють мене за любов мою, а я — молюся за них,
וישימו עלי רעה תחת טובה ושנאה תחת אהבתי | 5 |
вони віддають мені злом за добро, і не́навистю — за любов мою!
הפקד עליו רשע ושטן יעמד על-ימינו | 6 |
Постав же над ним нечестивого, і по правиці його сатана́ нехай стане!
בהשפטו יצא רשע ותפלתו תהיה לחטאה | 7 |
Як буде суди́тись — нехай вийде винним, молитва ж його бодай стала гріхом!
יהיו-ימיו מעטים פקדתו יקח אחר | 8 |
Нехай дні його будуть коро́ткі, хай інший маєток його забере́!
יהיו-בניו יתומים ואשתו אלמנה | 9 |
Бодай діти його стали си́ротами, а жінка його — удовою!
ונוע ינועו בניו ושאלו ודרשו מחרבותיהם | 10 |
І хай діти його все мандру́ють та же́брають, і нехай вони просять у тих, хто їх руйнував!
ינקש נושה לכל-אשר-לו ויבזו זרים יגיעו | 11 |
Бодай їм тене́та розставив лихва́р на все, що його, і нехай розграбу́ють чужі його працю!
אל-יהי-לו משך חסד ואל-יהי חונן ליתומיו | 12 |
Щоб до нього ніхто милосердя не виявив, і бодай не було його си́ротам милости!
יהי-אחריתו להכרית בדור אחר ימח שמם | 13 |
Щоб на зни́щення стали наща́дки його, бодай було скре́слене в другому роді ім'я́ їхнє!
יזכר עון אבתיו--אל-יהוה וחטאת אמו אל-תמח | 14 |
Беззаконня батькі́в його хай пам'ята́ється в Господа, і хай не стирається гріх його матері!
יהיו נגד-יהוה תמיד ויכרת מארץ זכרם | 15 |
Нехай будуть вони перед Господом за́вжди, а Він нехай вирве з землі їхню пам'ять, —
יען-- אשר לא זכר עשות חסד וירדף איש-עני ואביון--ונכאה לבב למותת | 16 |
во́рог бо не пам'ятав милосердя чини́ти, і напастува́в був люди́ну убогу та бідну, та серцем засму́чену, щоб убивати її!
ויאהב קללה ותבואהו ולא-חפץ בברכה ותרחק ממנו | 17 |
Полюбив він прокля́ття, бодай же на нього воно надійшло! — і не хотів благослове́ння, — щоб воно віддалилось від нього!
וילבש קללה כמדו ותבא כמים בקרבו וכשמן בעצמותיו | 18 |
Зодягнув він прокляття, немов свою одіж, прося́кло воно, як вода, в його ну́тро, та в кості його, мов олива!
תהי-לו כבגד יעטה ולמזח תמיד יחגרה | 19 |
Бодай воно стало йому за одежу, в яку зодягне́ться, і за пояс, що за́вжди він ним підпере́жеться!
זאת פעלת שטני מאת יהוה והדברים רע על-נפשי | 20 |
Це заплата від Господа тим, хто мене обмовля́є, на душу мою нагово́рює зло!
ואתה יהוה אדני-- עשה-אתי למען שמך כי-טוב חסדך הצילני | 21 |
А Ти Господи, Владико, зо мною зроби ради Йме́ння Свого́, що добре Твоє милосердя, — мене порятуй,
כי-עני ואביון אנכי ולבי חלל בקרבי | 22 |
бо я вбогий та бідний, і зра́нене серце моє в моїм ну́трі!
כצל-כנטותו נהלכתי ננערתי כארבה | 23 |
Я ходжу́, мов та тінь, коли хи́литься день, немов сарана́ — я відки́нений!
ברכי כשלו מצום ובשרי כחש משמן | 24 |
Коліна мої знеси́лилися з по́сту, і ви́худло тіло моє з недостачі оливи,
ואני הייתי חרפה להם יראוני יניעון ראשם | 25 |
і я став для них за посміхо́вище, коли бачать мене, — головою своєю хитають.
עזרני יהוה אלהי הושיעני כחסדך | 26 |
Поможи мені, Господи, Боже мій, за Своїм милосердям спаси Ти мене!
וידעו כי-ידך זאת אתה יהוה עשיתה | 27 |
І нехай вони знають, що Твоя це рука, що Ти, Господи, все це вчини́в!
יקללו-המה ואתה תברך קמו ויבשו--ועבדך ישמח | 28 |
Нехай проклинають вони, Ти ж поблагослови́! Вони повстають, та нехай засоро́млені бу́дуть, а раб Твій раді́тиме!
ילבשו שוטני כלמה ויעטו כמעיל בשתם | 29 |
Хай зодя́гнуться га́ньбою ті, хто мене обмовля́є, і хай вони сором свій вдягнуть, як шату!
אודה יהוה מאד בפי ובתוך רבים אהללנו | 30 |
Я уста́ми своїми хвали́тиму голосно Господа, і між багатьма́ Його сла́вити буду,
כי-יעמד לימין אביון-- להושיע משפטי נפשו | 31 |
бо стоїть на правиці убогого Він для спасі́ння від тих, хто осуджує душу його!