תהילים 106
| הללו-יה הודו ליהוה כי-טוב-- כי לעולם חסדו | 1 |
Алілу́я!
| מי--ימלל גבורות יהוה ישמיע כל-תהלתו | 2 |
Хто розка́же про ве́лич Господню, розповість усю славу Його́?
| אשרי שמרי משפט עשה צדקה בכל-עת | 3 |
Блаженні, хто де́ржиться права, хто чинить правду кожного ча́су!
| זכרני יהוה ברצון עמך פקדני בישועתך | 4 |
Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого́, відві́дай мене спасі́нням Своїм,
| לראות בטובת בחיריך-- לשמח בשמחת גויך להתהלל עם-נחלתך | 5 |
щоб побачити добре вибра́нців Твоїх, щоб я ті́шився радощами Твого наро́ду, і хвалився зо спа́дком Твоїм!
| חטאנו עם-אבותינו העוינו הרשענו | 6 |
Ми згрішили з батька́ми своїми, скриви́ли, неправди́ве чинили.
| אבותינו במצרים לא-השכילו נפלאותיך-- לא זכרו את-רב חסדיך וימרו על-ים בים-סוף | 7 |
Не зважа́ли на чу́да Твої батьки наші в Єгипті, многоти́ Твоїх ласк не прига́дували й бунтува́лись над морем, над морем Черво́ним.
| ויושיעם למען שמו-- להודיע את-גבורתו | 8 |
Та Він ради Ймення Свого їх спас, щоб виявити Свою силу.
| ויגער בים-סוף ויחרב ויוליכם בתהמות כמדבר | 9 |
Він кли́кнув на море Червоне — і ви́сохло, і Він їх повів через мо́рські глиби́ни, немов по пустині!
| ויושיעם מיד שונא ויגאלם מיד אויב | 10 |
І Він спас їх з руки неприя́теля, визволив їх з руки ворога, —
| ויכסו-מים צריהם אחד מהם לא נותר | 11 |
і закрила вода супроти́вників їхніх, жоден з них не зоста́вся!
| ויאמינו בדבריו ישירו תהלתו | 12 |
Тоді то в слова́ Його вві́рували, виспі́вували Йому славу.
| מהרו שכחו מעשיו לא-חכו לעצתו | 13 |
Та скоро забули вони Його чин, не чекали пора́ди Його́,
| ויתאוו תאוה במדבר וינסו-אל בישימון | 14 |
і пала́ли в пустині жада́нням, і Бога в пустині ізнов випробо́вували,
| ויתן להם שאלתם וישלח רזון בנפשם | 15 |
і Він їхнє жада́ння їм дав, але худість послав в їхню душу.
| ויקנאו למשה במחנה לאהרן קדוש יהוה | 16 |
Та Мойсею поза́здрили в та́борі, й Ааронові, святому Господньому.
| תפתח-ארץ ותבלע דתן ותכס על-עדת אבירם | 17 |
Розкрилась земля — і Дата́на погли́нула, Авіро́нові збори накрила,
| ותבער-אש בעדתם להבה תלהט רשעים | 18 |
і огонь запалав на їхніх збо́рах, — і по́лум'я те попали́ло безбожних.
| יעשו-עגל בחרב וישתחוו למסכה | 19 |
Зробили тельця́ на Хори́ві, і били поклони бовва́нові ви́литому, —
| וימירו את-כבודם בתבנית שור אכל עשב | 20 |
і змінили вони свою славу на образ вола́, що траву пожирає,
| שכחו אל מושיעם-- עשה גדלות במצרים | 21 |
забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив,
| נפלאות בארץ חם נוראות על-ים-סוף | 22 |
у землі Ха́мовій чу́да, страшні ре́чі над морем Червоним.
| ויאמר להשמידם לולי משה בחירו-- עמד בפרץ לפניו להשיב חמתו מהשחית | 23 |
І сказав Він пони́щити їх, коли б не Мойсей, вибра́нець Його, що став був у ви́ломі перед обличчям Його — відверну́ти Його гнів, щоб не шкодив!
| וימאסו בארץ חמדה לא-האמינו לדברו | 24 |
Погордили землею жада́ною, не повірили сло́ву Його,
| וירגנו באהליהם לא שמעו בקול יהוה | 25 |
і ре́мствували по наме́тах своїх, неслухня́ні були́ до Господнього голосу.
| וישא ידו להם-- להפיל אותם במדבר | 26 |
І Він підійняв Свою ру́ку на них, щоб їх повали́ти в пустині,
| ולהפיל זרעם בגוים ולזרותם בארצות | 27 |
і щоб повалити їхнє пото́мство посеред наро́дів, та щоб розпоро́шити їх по країнах!
| ויצמדו לבעל פעור ויאכלו זבחי מתים | 28 |
І служили Ваа́лові пео́рському, й їли вони жертви мертвих,
| ויכעיסו במעלליהם ותפרץ-בם מגפה | 29 |
і діла́ми своїми розгні́вали Бога, — тому вдерлась зара́за між них!
| ויעמד פינחס ויפלל ותעצר המגפה | 30 |
І встав тоді Пі́нхас та й розсуди́в, — і зара́за затри́малась,
| ותחשב לו לצדקה לדר ודר עד-עולם | 31 |
і йому порахо́вано в праведність це, з роду в рід аж навіки.
| ויקציפו על-מי מריבה וירע למשה בעבורם | 32 |
І розгні́вали Бога вони над водою Мері́ви, і через них стало зле для Мойсея,
| כי-המרו את-רוחו ויבטא בשפתיו | 33 |
бо духа його засмути́ли, і він говорив нерозва́жно уста́ми своїми.
| לא-השמידו את-העמים-- אשר אמר יהוה להם | 34 |
Вони не позни́щували тих наро́дів, що Господь говорив їм про них, —
| ויתערבו בגוים וילמדו מעשיהם | 35 |
і поміша́лись з пога́нами, та їхніх учинків навчи́лись.
| ויעבדו את-עצביהם ויהיו להם למוקש | 36 |
І бо́жищам їхнім служили, а ті па́сткою стали для них.
| ויזבחו את-בניהם ואת-בנותיהם-- לשדים | 37 |
І прино́сили в жертву синів своїх, а дочо́к своїх — де́монам,
| וישפכו דם נקי דם-בניהם ובנותיהם-- אשר זבחו לעצבי כנען ותחנף הארץ בדמים | 38 |
— і кров чисту лили́, кров синів своїх і дочо́к своїх, що їх у жертву прино́сили бо́жищам ханаа́нським. І через кривавий пере́ступ земля поскверни́лась,
| ויטמאו במעשיהם ויזנו במעלליהם | 39 |
і стали нечисті вони через учи́нки свої, і пере́люб чинили діла́ми своїми.
| ויחר-אף יהוה בעמו ויתעב את-נחלתו | 40 |
І проти наро́ду Свого запалав гнів Господній, і спа́док Його Йому став оги́дним,
| ויתנם ביד-גוים וימשלו בהם שנאיהם | 41 |
і віддав їх у руку наро́дів, — і їхні нена́висники панували над ними,
| וילחצום אויביהם ויכנעו תחת ידם | 42 |
і їхні вороги їх гноби́ли, і вони впокори́лися під їхню руку.
| פעמים רבות יצילם והמה ימרו בעצתם וימכו בעונם | 43 |
Багато разі́в Він визво́лював їх, але вони вперті були́ своїм за́думом, — і пригно́блено їх через їхню прови́ну!
| וירא בצר להם-- בשמעו את-רנתם | 44 |
Та поба́чив Він їхню тісно́ту, коли почув їхні блага́ння,
| ויזכר להם בריתו וינחם כרב חסדו | 45 |
і Він пригадав їм Свого заповіта, і пожалував був за Своєю великою милістю,
| ויתן אותם לרחמים-- לפני כל-שוביהם | 46 |
і збудив милосердя до них між усі́ма, що їх полони́ли!
| הושיענו יהוה אלהינו וקבצנו מן-הגוים להדות לשם קדשך להשתבח בתהלתך | 47 |
Спаси́ нас, о Господи, Боже наш, і нас позбирай з-між наро́дів, щоб дя́кувати Йме́нню святому Твоєму, щоб Твоєю хвали́тися славою!
| ברוך יהוה אלהי ישראל מן-העולם ועד העולם-- ואמר כל-העם אמן הללו-יה | 48 |
Благословенний Господь, Бог Ізраїлів звіку й наві́ки! І ввесь наро́д нехай скаже: Амі́нь! Алілу́я!
