תהילים 102
| תפלה לעני כי-יעטף-- ולפני יהוה ישפך שיחו ב יהוה שמעה תפלתי ושועתי אליך תבוא | 1 |
Молитва страдника, коли він знемагає й виливає перед Господом свій жаль. Господи, почуй мою молитву, і нехай дійде до Тебе мій зойк.
| אל-תסתר פניך ממני-- ביום צר-לי הטה-אלי אזנך ביום אקרא מהר ענני | 2 |
Не ховай від мене Твого обличчя у день, коли мені тісно, нахили до мене вухо Твоє. Того дня, коли я кличу, дай мені відповідь негайно.
| כי-כלו בעשן ימי ועצמותי כמוקד נחרו | 3 |
Бо дні мої щезли, мов дим, і кості мої обгоріли, наче купа золи.
| הוכה-כעשב ויבש לבי כי-שכחתי מאכל לחמי | 4 |
Немов витоптана трава, висохло серце моє, так що я забуваю їсти свій хліб.
| מקול אנחתי-- דבקה עצמי לבשרי | 5 |
Від голосу мого зітхання прилипли кості мої до тіла.
| דמיתי לקאת מדבר הייתי ככוס חרבות | 6 |
Я уподібнився до сича в пустелі, став немов пугач на руїнах.
| שקדתי ואהיה-- כצפור בודד על-גג | 7 |
Не сплю, став наче птах, що самотньо [сидить] на даху.
| כל-היום חרפוני אויבי מהוללי בי נשבעו | 8 |
Щодня вороги мої ганьблять мене, неславлять мене, промовляють ім’я моє, як прокляття.
| כי-אפר כלחם אכלתי ושקוי בבכי מסכתי | 9 |
Я їм попіл замість хліба й питво моє зі сльозами змішую
| מפני-זעמך וקצפך-- כי נשאתני ותשליכני | 10 |
через гнів Твій і лють, бо Ти підняв мене й кинув додолу.
| ימי כצל נטוי ואני כעשב איבש | 11 |
Дні мої – немов нахилена тінь, я сохну, наче трава.
| ואתה יהוה לעולם תשב וזכרך לדר ודר | 12 |
А Ти, Господи, житимеш повіки, і пам’ять про Тебе – із роду в рід.
| אתה תקום תרחם ציון כי-עת לחננה כי-בא מועד | 13 |
Ти встанеш, змилуєшся над Сіоном, бо настав час помилувати його, бо прийшла пора.
| כי-רצו עבדיך את-אבניה ואת-עפרה יחננו | 14 |
Адже слуги Твої уподобали [навіть] каміння його, і милим став для них його пил.
| וייראו גוים את-שם יהוה וכל-מלכי הארץ את-כבודך | 15 |
Тоді будуть боятися народи імені Господа, і всі царі землі – слави Твоєї.
| כי-בנה יהוה ציון-- נראה בכבודו | 16 |
Бо відбудує Господь Сіон, з’явиться Він у славі Своїй.
| פנה אל-תפלת הערער ולא-בזה את-תפלתם | 17 |
Зглянеться на молитву нужденних і не знехтує благаннями їхніми.
| תכתב זאת לדור אחרון ועם נברא יהלל-יה | 18 |
Нехай записано це буде для прийдешнього покоління, і народ майбутнього прославлятиме Господа.
| כי-השקיף ממרום קדשו יהוה משמים אל-ארץ הביט | 19 |
Бо Він поглянув із висот святині Своєї, Господь із небес подивився на землю,
| לשמע אנקת אסיר לפתח בני תמותה | 20 |
щоб почути стогони в’язня й звільнити приречених на смерть,
| לספר בציון שם יהוה ותהלתו בירושלם | 21 |
щоб сповістити на Сіоні ім’я Господа й хвалу Його – в Єрусалимі,
| בהקבץ עמים יחדו וממלכות לעבד את-יהוה | 22 |
коли зберуться народи й царства разом, щоб служити Господеві.
| ענה בדרך כחו (כחי) קצר ימי | 23 |
Він виснажив силу мою в дорозі, скоротив мої дні.
| אמר--אלי אל תעלני בחצי ימי בדור דורים שנותיך | 24 |
Я сказав: «Боже мій, не забирай мене в середині днів моїх, Той, Чиї роки – із роду в рід.
| לפנים הארץ יסדת ומעשה ידיך שמים | 25 |
На початку Ти заклав основи землі, і небеса – діяння рук Твоїх.
| המה יאבדו-- ואתה תעמד וכלם כבגד יבלו כלבוש תחליפם ויחלפו | 26 |
Вони згинуть, а Ти існуватимеш завжди; усі вони, як одяг, зносяться, і Ти поміняєш їх, немов [старі] шати, і вони зміняться.
| ואתה-הוא ושנותיך לא יתמו | 27 |
Але Ти – Той самий, і роки Твої нескінченні.
| בני-עבדיך ישכונו וזרעם לפניך יכון | 28 |
Сини рабів Твоїх житимуть, і нащадки їхні міцно стоятимуть перед Твоїм обличчям».
