מִשְׁלֵי 31
| דברי למואל מלך-- משא אשר-יסרתו אמו | 1 |
Слова Лемуїла, царя Масси́, що ними навчала його його мати:
| מה-ברי ומה-בר-בטני ומה בר-נדרי | 2 |
„Що, сину мій, і що, сину утро́би моєї, і що, сину обі́тниць моїх?
| אל-תתן לנשים חילך ודרכיך למחות מלכין | 3 |
Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнува́льниць царів!
| אל למלכים למואל--אל למלכים שתו-יין ולרוזנים או (אי) שכר | 4 |
Не царя́м, Лемуїле, вино, не царям, і на́пій той п'янки́й не князя́м,
| פן-ישתה וישכח מחקק וישנה דין כל-בני-עני | 5 |
щоб не впився він та не забув про Зако́на, і щоб не змінив для всіх гно́блених пра́ва!
| תנו-שכר לאובד ויין למרי נפש | 6 |
Дайте напо́ю п'янко́го тому, хто гине, а вина — гіркоду́хим:
| ישתה וישכח רישו ועמלו לא יזכר-עוד | 7 |
він вип'є й забуде за бідність свою, і му́ки своєї вже не пам'ята́тиме!
| פתח-פיך לאלם אל-דין כל-בני חלוף | 8 |
Відкривай свої уста немо́ві, для суда́ всім нещасним.
| פתח-פיך שפט-צדק ודין עני ואביון | 9 |
Відкрива́й свої уста, й суди справедливо, і правосу́ддя зроби для убогого та для нужде́нного.
| אשת-חיל מי ימצא ורחק מפנינים מכרה | 10 |
Хто жінку чесно́тну зна́йде? а ціна її більша від пе́рел:
| בטח בה לב בעלה ושלל לא יחסר | 11 |
довіря́є їй серце її чоловіка, і йому не забра́кне прибутку!
| גמלתהו טוב ולא-רע-- כל ימי חייה | 12 |
Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі́ дні свого життя.
| דרשה צמר ופשתים ותעש בחפץ כפיה | 13 |
Шукає вона вовни й льо́ну, і робить охоче своїми руками.
| היתה כאניות סוחר ממרחק תביא לחמה | 14 |
Вона, немов кораблі́ ті купе́цькі, здале́ка спроваджує хліб свій.
| ותקם בעוד לילה--ותתן טרף לביתה וחק לנערתיה | 15 |
І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а поря́док служни́цям своїм.
| זממה שדה ותקחהו מפרי כפיה נטע (נטעה) כרם | 16 |
Про поле вона намишляла, і його набула́, із пло́ду долоней своїх засадила вона виноградинка.
| חגרה בעוז מתניה ותאמץ זרועתיה | 17 |
Вона підпері́зує силою сте́гна свої та зміцня́є раме́на свої.
| טעמה כי-טוב סחרה לא-יכבה בליל (בלילה) נרה | 18 |
Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не пога́сне вночі.
| ידיה שלחה בכישור וכפיה תמכו פלך | 19 |
Вона ру́ки свої простя́гає до пря́дки, а долоні її верете́но тримають.
| כפה פרשה לעני וידיה שלחה לאביון | 20 |
Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.
| לא-תירא לביתה משלג כי כל-ביתה לבש שנים | 21 |
Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одя́гнений ввесь її дім.
| מרבדים עשתה-לה שש וארגמן לבושה | 22 |
Килими́ поробила собі, віссо́н та кармази́н — убра́ння її.
| נודע בשערים בעלה בשבתו עם-זקני-ארץ | 23 |
Чоловік її зна́ний при брамах, як сидить він із старшими краю.
| סדין עשתה ותמכר וחגור נתנה לכנעני | 24 |
Тонку ту́ніку робить вона й продає, і купце́ві дає пояси́.
| עז-והדר לבושה ותשחק ליום אחרון | 25 |
Сила та пи́шність — одежа її, і сміється вона до прийде́щнього дня.
| פיה פתחה בחכמה ותורת חסד על-לשונה | 26 |
Свої уста вона відкриває на мудрість, і милости́ва наука їй на язиці́.
| צופיה הילכות (הליכות) ביתה ולחם עצלות לא תאכל | 27 |
Доглядає вона ходи дому свого́, і хліба з ліни́вства не їсть.
| קמו בניה ויאשרוה בעלה ויהללה | 28 |
Устають її діти, і хвалять її, чоловік її — й він похваля́є її:
| רבות בנות עשו חיל ואת עלית על-כלנה | 29 |
„Багато було́ тих чесно́тних дочо́к, та ти їх усіх переви́щила!“
| שקר החן והבל היפי אשה יראת-יהוה היא תתהלל | 30 |
Краса — то ома́на, а врода — марно́та, жінка ж богобоя́зна — вона буде хва́лена!
| תנו-לה מפרי ידיה ויהללוה בשערים מעשיה | 31 |
Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчи́нки її вихваляють при брамах!“
