< מִשְׁלֵי 29 >
איש תוכחות מקשה-ערף-- פתע ישבר ואין מרפא | 1 |
Чоловік остере́жуваний, та твердошиїй, буде зламаний нагло, і ліку не буде йому.
ברבות צדיקים ישמח העם ובמשל רשע יאנח עם | 2 |
Коли мно́жаться праведні, радіє наро́д, як панує ж безбожний — то сто́гне наро́д.
איש-אהב חכמה ישמח אביו ורעה זונות יאבד-הון | 3 |
Люди́на, що мудрість кохає, поті́шує батька свого, а хто попасає блудни́ць, той губить маєток.
מלך--במשפט יעמיד ארץ ואיש תרומות יהרסנה | 4 |
Цар утримує край правосу́ддям, а люди́на хаба́рна руйнує його.
גבר מחליק על-רעהו רשת פורש על-פעמיו | 5 |
Люди́на, що другові своєму підле́щує, на сто́пах його па́стку ставить.
בפשע איש רע מוקש וצדיק ירון ושמח | 6 |
У провині люди́ни лихої знахо́диться па́стка, а справедливий радіє та ті́шиться.
ידע צדיק דין דלים רשע לא-יבין דעת | 7 |
Праведний знає про право вбогих, безбожний же не розуміє пізна́ння про це.
אנשי לצון יפיחו קריה וחכמים ישיבו אף | 8 |
Люди глузли́ві підбу́рюють місто, а мудрі утишують гнів.
איש-חכם--נשפט את-איש אויל ורגז ושחק ואין נחת | 9 |
Мудра люди́на, що праву́ється із нерозумним, то чи гні́вається, чи сміється, — споко́ю не знає.
אנשי דמים ישנאו-תם וישרים יבקשו נפשו | 10 |
Кровоже́рці нена́видять праведного, справедливі ж шукають спасти його душу.
כל-רוחו יוציא כסיל וחכם באחור ישבחנה | 11 |
Глупа́к уесь свій гнів увиявляє, а мудрий назад його стри́мує.
משל מקשיב על-דבר-שקר-- כל-משרתיו רשעים | 12 |
Володар, що слухає сло́ва брехливого, — безбожні всі слу́ги його!
רש ואיש תככים נפגשו-- מאיר עיני שניהם יהוה | 13 |
Убогий й гноби́тель стрічаються, — їм обом Господь очі освітлює.
מלך שופט באמת דלים-- כסאו לעד יכון | 14 |
Як цар правдою судить убогих, стоя́тиме трон його за́вжди.
שבט ותוכחת יתן חכמה ונער משלח מביש אמו | 15 |
Різка й поу́ка премудрість дають, а дити́на, зали́шена тільки собі, засоро́млює матір свою.
ברבות רשעים ירבה-פשע וצדיקים במפלתם יראו | 16 |
Як мно́жаться несправедливі — провина розмно́жується, але праведні бачитимуть їхній упа́док.
יסר בנך ויניחך ויתן מעדנים לנפשך | 17 |
Карай сина свого — й він тебе заспоко́їть, і приє́мнощі дасть для твоєї душі.
באין חזון יפרע עם ושמר תורה אשרהו | 18 |
Без пророчих виді́нь люд розбе́щений, коли ж стереже він Зако́на — блаженний.
בדברים לא-יוסר עבד כי-יבין ואין מענה | 19 |
Раб словами не буде пока́раний, — хоч він розуміє, але́ не послу́хає.
חזית--איש אץ בדבריו תקוה לכסיל ממנו | 20 |
Чи бачив люди́ну, квапли́ву в словах своїх? — Більша надія глупце́ві, ніж їй!
מפנק מנער עבדו ואחריתו יהיה מנון | 21 |
Хто розпе́щує зма́лку свого раба, то кінець його буде невдячний.
איש-אף יגרה מדון ובעל חמה רב-פשע | 22 |
Гнівли́ва люди́на викли́кує сварку, а лютий вчиняє багато провин.
גאות אדם תשפילנו ושפל-רוח יתמך כבוד | 23 |
Горди́ня люди́ни її понижає, а чести набуває покірливий духом.
חולק עם-גנב שונא נפשו אלה ישמע ולא יגיד | 24 |
Хто ді́литься з зло́дієм, той нена́видить душу свою, — він чує прокля́ття, та не виявляє.
חרדת אדם יתן מוקש ובוטח ביהוה ישגב | 25 |
Страх перед люди́ною па́стку дає, хто ж наді́ю складає на Господа, буде безпечний.
רבים מבקשים פני-מושל ומיהוה משפט-איש | 26 |
Багато шукають для себе обличчя володаря, та від Господа суд для люди́ни.
תועבת צדיקים איש עול ותועבת רשע ישר-דרך | 27 |
Наси́льник — оги́да для праведних, а простодоро́гий — оги́да безбожному.