מִשְׁלֵי 27
| אל-תתהלל ביום מחר כי לא-תדע מה-ילד יום | 1 |
Не вихва́люйся за́втрашнім днем, бо не знаєш, що день той поро́дить.
| יהללך זר ולא-פיך נכרי ואל-שפתיך | 2 |
Нехай інший тебе вихваля́є, а не уста твої, чужий, а не губи твої.
| כבד-אבן ונטל החול וכעס אויל כבד משניהם | 3 |
Камі́ння — тяга́р, і пісок — важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох.
| אכזריות חמה ושטף אף ומי יעמד לפני קנאה | 4 |
Лютість — жорстокість, а гнів — то зато́плення, та хто перед заздрістю всто́їть?
| טובה תוכחת מגלה-- מאהבה מסתרת | 5 |
Ліпше відкрите карта́ння, ніж таємна любов.
| נאמנים פצעי אוהב ונעתרות נשיקות שונא | 6 |
Побої коханого вірність показують, а в нена́висника поцілу́нки числе́нні.
| נפש שבעה תבוס נפת ונפש רעבה כל-מר מתוק | 7 |
Сита душа топче й мед щільнико́вий, а голодній душі все гірке́ — то солодке.
| כצפור נודדת מן-קנה-- כן-איש נודד ממקומו | 8 |
Як птах, що гніздо́ своє кинув, так і люди́на, що з місця свого мандру́є.
| שמן וקטרת ישמח-לב ומתק רעהו מעצת-נפש | 9 |
Олива й кадило поті́шують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду.
| רעך ורעה (ורע) אביך אל-תעזב-- ובית אחיך אל-תבוא ביום אידך טוב שכן קרוב מאח רחוק | 10 |
Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не прихо́дь в день нещастя свого́, — ліпший сусіда близьки́й за далекого брата!
| חכם בני ושמח לבי ואשיבה חרפי דבר | 11 |
Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти́, як мені докоря́тиме хто.
| ערום ראה רעה נסתר פתאים עברו נענשו | 12 |
Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть — і караються.
| קח-בגדו כי-ערב זר ובעד נכריה חבלהו | 13 |
Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку заста́ву візьми.
| מברך רעהו בקול גדול--בבקר השכים קללה תחשב לו | 14 |
Хто сильним голосом благословляє із ра́ннього ранку свого товариша, — за прокля́ття залічується це йому.
| דלף טורד ביום סגריר ואשת מדונים (מדינים) נשתוה | 15 |
Ри́нва, постійно теку́ча слотли́вого дня та жінка сварли́ва — одна́кове:
| צפניה צפן-רוח ושמן ימינו יקרא | 16 |
хто хоче сховати її — той вітра ховає, чи оливу паху́чу правиці своєї, що видасть себе.
| ברזל בברזל יחד ואיש יחד פני-רעהו | 17 |
Як гострить залізо залізо, так гострить люди́на лице свого друга.
| נצר תאנה יאכל פריה ושמר אדניו יכבד | 18 |
Сторож фіґо́вниці пло́ди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований.
| כמים הפנים לפנים-- כן לב-האדם לאדם | 19 |
Як лице до лиця у воді, так серце люди́ни до серця люди́ни.
| שאול ואבדה לא תשבענה ועיני האדם לא תשבענה (Sheol h7585) | 20 |
Шео́л й Аваддо́н не наси́тяться, — не наси́тяться й очі люди́ни. (Sheol h7585)
| מצרף לכסף וכור לזהב ואיש לפי מהללו | 21 |
Що для срі́бла топи́льна посу́дина, і го́рно — для золота, те для людини уста́, які хвалять її.
| אם תכתוש-את-האויל במכתש בתוך הריפות-- בעלי לא-תסור מעליו אולתו | 22 |
Хоч нерозумного будеш товкти́ товкаче́м поміж зе́рнами в сту́пі, — не віді́йде від нього глупо́та його!
| ידע תדע פני צאנך שית לבך לעדרים | 23 |
До́бре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на че́реди,
| כי לא לעולם חסן ואם-נזר לדור דור (ודור) | 24 |
бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід?
| גלה חציר ונראה-דשא ונאספו עשבות הרים | 25 |
Появилася зе́лень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, —
| כבשים ללבושך ומחיר שדה עתודים | 26 |
будуть ві́вці тобі на вбрання́, і козли́ — ціна поля,
| ודי חלב עזים--ללחמך ללחם ביתך וחיים לנערותיך | 27 |
і молока твоїх кіз буде до́сить на ї́жу тобі, на їду́ твого дому, і на життя для служни́ць твоїх.
